Тонкий папір

Кожна дитина отримує тонкий аркуш паперу формату А-4.

Вчитель:

Діти, візьміть аркуш паперу горизонтально, за два верхні кути, і тримайте перед собою. Уважно слухайте і виконуйте те, що я буду говорити. Всі дії потрібно виконувати із закритими очима:

• складіть листок вдвоє;

• розгладьте місце згину;

• по лінії згину вирвіть клаптик паперу;

• знову складіть листок навпіл;

• розгладьте місце згину;

• по лінії згину вирвіть клаптик паперу.

Ці дії діти повторюють ще 2-3 рази, доки це вже буде неможливо зробити, тобто листок стане дуже маленьким.

- Розплющить очі й розверніть листочок. Погляньте, чи у всіх однакові листки? Чим вони відрізняються? Чому вони схожі?

Слон, тостер, пальма

Діти стоять по колу. Вчитель розраховує їх на 1-й й, 2-ий, 3-ий. Кожна «трійка» об'єднується.

Як тільки вчитель говорить слово «слон», то учасники під номером 2 зображують хобот, а 1-і й 3-і - праве і ліве вухо.

Якщо вчитель вимовляє слово «тостер», дни перших і третіх номерів беруться за руки, зображаючи

тостер, а учасник під номером 2 стає між ними - це тост - і підстрибує.

Якщо вчитель вимовляє слово «пальма», то учасник під номером 2 піднімає руки вгору, зображаючи пальму, 1-й - зображає папугу, а 3-ій -мавпу.

Вчитель постійно змінює порядок названих слів. Отже, одне і те ж слово можна називати два, а то і три рази.

І

Руки сусіда

Діти встають в коло. Ведучий ходить по колу і упиняється біля будь-якого гравця. Дає команду: Руки!». Той, до кого звернулися, стоїть спокійно, а гравці, що стоять праворуч та ліворуч від нього, повинні підняти вгору відповідну праву та ліву руки, той, хто помиляється, вибуває з гри.

Арифметика

Діти сидять по колу. Вчитель пропонує всім розрахуватися по порядку, починаючи з того гравця, на якого він вказує. Кожен повинен запам'ятати свій номер. Вчитель називає будь-який номер, проте пропонує встати не тому, чий номер назвали, а його сусідам праворуч і ліворуч. Наприклад, названо номер 6, а встають учасники під номерами 5 і 7.

Сусід праворуч

Діти сидять або стоять по колу. Вчитель стає в центрі кола. Звертаючись то до одного, то до іншого з гравців, вчитель кожному задає будь-яке питання чи просить виконати які-небудь рухи: наприклад, присісти, або обернутися на місці, або зробити три оплески в долоні тощо. Проте відповісти на поставлене запитання чи ж виконати необхідний рух повинен не той, до кого вчитель звертається, а його сусід праворуч, на якого вчитель навіть і не дивиться

Отримавши відповідь, вчитель негайно звертається до наступного гравця й так далі, поки хто-небудь не зробить помилку. Той, хто помилився, вибуває з гри (або стає ведучим).

Зіпсований телефон

Діти стоять колом. Вчитель передає учню, що стоїть поруч, «на вушко» фразу, наприклад: «Не їжте на ніч недозрілих помідорів!» або «Собака гавкає, і вітер несе». Цей учень передає її наступному учаснику і так до кінця кола. Той, хто отримає повідомлення останнім, промовляє його вголос.

Булочка з корицею

Ця гра проводиться після будь-якої рольової гри або інсценування.

У центрі по колу стають діти-актори, які заслуговують загальної подяки. Вони беруться зі руки.

Вся решта дітей стоїть в зовнішньому колі й тон тримаються за руки. Коло не замикається, діти, услід за вчителем, утворюють ланцюжок. Вчитель бере за руку одного з учнів, що стоять у внутрішньому колі, а інший кінець ланцюжка учасників починає ходити по колу. Таким чином, група «намотується» навколо «акторів».