Біля дзеркала

Суть даного тренінгу - поставити дитину хоч на мить перед собою, й надати їй можливість подивитися на себе та свій внутрішній світ незалежно від оточення й визначити, чим саме вона відрізняється від інших.

Біля дзеркала сідає група дітей (або кожен учасник біля свого дзеркала). Перед кожним учасником лежать кольорові картки, на звороті яких написані незавершені фрази. Учасники, перевертаючи по черзі картки, й дивляться на своє відображення в дзеркалі, та закінчують фразу про себе або вголос.

Якщо дзеркало одне і велике, то учасники підходять до нього і сідають перед ним, а інші розміщуються ліворуч і праворуч від нього, щоб учасник міг залишитися наодинці з собою. Якщо с дзеркало у кожного з учасників, то на прохання ведучого всі беруть картку одного кольору і повідомляють дзеркальному відображенню свої думки. При цьому зі сторони ведучого недопустимі фальш чи сумнів, що неминуче зашкодить значущості тренінгу. Лише людина духовно розвинена може проводити таку роботу з дітьми; крім того, для цього необхідна відповідна підготовка (голос, міміка, пластика).

Приклади тексту на картках: "Я бачу перед собою...", "Я знаходжу в собі...", "Мені цікава ця людина тому, що...", "Я б не проти поговорити з ним тому, що...", "Я хотів би поставити перед ним прямі питання...", "У моєму співрозмовнику для мене незрозумілим є...".

За допомогою дзеркала ми ніби стаємо на місії "іншого" і його очима дивимося на себе. Дивлячись в дзеркало, ми тут же корегуємо міміку, жести пластику, й намагаємось досягти відповідності з реальністю. У дзеркалі ми сприймаємо лише оболонку людини без її змістовного наповнення, вона - це своєрідний ідеологічний вакуум, який ми повинні мимоволі наповнити власним ідеологічним змістом. Дзеркало допомагає вивести наше "я" за межі нас самих, подивитися на мить на свою особистість зі сторони, уявляючи її об'єктом власної уваги і спостережень.

Філософський стіл

Зміст "філософського столу" різноманітний, оскільки будь-яке питання життя може бути проаналізованим з позиції існуючого погляду на

Навколишній світ. Головне призначення даного Тренінгу полягає в розвитку в учнів уміння дивитися На сучасність та відкривати об'єктивні закономірності І приватному і випадковому.

До загальних питань життя можна віднести такі як "життя і смерть", "щастя і сенс життя", "свобода і Обов'язок", "ціна і цінність", "людина і природа", "життя Жінки і життя чоловіка", "праця і творчість", "істина і добро", "краса в житті людини" тощо.

Предметом обговорення може стати і вузьке питання, обумовлене конкретними обставинами Школи. Однак обговорюється воно з філософських Позицій. Наприклад, "Конфлікт з батьками", "За що шанувати літню людину" тощо.

Предметом обговорення можуть бути одне або декілька понять (наприклад, "добро"), або конкретне питання (наприклад, "що таке свобода?"), або певна думка (наприклад, "духовність - це причетність до Шиття"). При цьому складається певна програма розмови "столу" з трьох-п'яти питань. Ці питання логічно пов'язані і тим самим визначають напрям руху колективної думки в розмові.

Питання повідомляється заздалегідь, за тиждень до "філософського столу". Ведучий домовляється із деякими учасниками про те, що вони візьмуть на себе початок обговорення якогось одного питання, рекомендує проглянути певну літературу, пригадати кінофільми тощо. Впродовж тижня діти можуть обговорити це питання з батьками, товаришами, провести анкетування в школі серед учнів і педагогів, пригадати особисті життєві ситуації і спостереження.

Аудиторія, де проводиться "Філософський стіл" прикрашається портретами видатних філософів, афоризмами. Бажаним є проведення ритуалу запалювання свічки, як символу живої думки, музичний супровід, що допомагає створив необхідний психологічний настрій. Учасники розмові розміщуються по колу, імітуючи "круглий стіл", де всі рівноправні учасники бесіди. Лише ведучому надаються деякі додаткові повноваженні організаційного плану. Участь педагогів "філософському столі" є обов'язковою, проте необхідно зробити все, щоб уникнути повчання, нав'язування своєї думки. Ефективним прийомом стимулювання духовної активності дітей є розподіл всіх учасників на дві групи: одна - висловлює свої думки, інша - їм опонує. Змагання захоплює учасник і значно підвищує їх увагу до змісту розмови. При цьому необхідна роль судді (рефері, арбітра) або групи суддів, а також чіткі етичні правила ведення розмови.

Філософська бесіда за столом може протікати спокійно, рівно, без азарту і прагнення першості, якщо система заготовлених питань логічно витримана, рух від питання до питання стає шляхом досягнення істини. Важливо, щоб філософські роздуми н відволікали дітей від повсякденного життя, а, навпаки формували здатність бачити філософську проблему і конкретних життєвих ситуаціях. Тому важливим е також підбір живописних ілюстрацій аналізованого явища, яскравих образів поставленої проблеми.