Уяви, що ти це вмієш

Мета вправи - вироблення у дитини впевненості в своїх силах. Під час виконання цієї вправи дитині пропонується не просто щось зробити, а й уявити, що вона може це зробити чи показати. Наприклад, якщо попросити дитину зав'язати шнурки, вона може відмовитися. Тоді вчитель просить дитину уявити, що вона може зав'язувати шнурки, й показати як це робиться. В уявній ігровій ситуації дитина відчуває себе вільніше й не боїться, що у неї щось не вийде. Причому в даному випадку для дитини більш цінним є сам процес самостійної дії, ніж його результат.

Постріли

Дитині пропонується подумати і розказати про те, який настрій вона зараз відчуває. Потім вчитель пропонує дитині сісти зручніше, закрити очі й уявити, що у неї в голові є вузенький коридорчик, який закінчується дверцятами. Ці двері закриті, але якщо дитина схоче, то вона завжди може їх відкрити та силою вистрілити у небо (стелю) всі свої непотрібні почуття (гнів, образу, злість, страх тощо), а потім знову закрити двері. Якщо під час заняття у дитини гарний настрій, то можна запропонувати їй повчитися стріляти добрими почуттями.

Печера для знайомств

Для гри знадобляться покривала або простирадла, яких за кількістю повинно бути вдвічі менше ніж дітей. Якщо кількість дітей є непарною, то до гри підключається й вчитель. Простирадл потрібно розкласти на підлозі на певній відстані одне від одного. Це будуть печери. Під звуки музики діти ходять по кімнаті. Як тільки музика замовкає, дітям потрібно сховатись під простирадла, за умови, що в одній "печері" має бути не більше двох учнів, Обмежувати час і квапити дітей не можна. Якщо діти самі починають метушитися, їм потрібно пояснити, що почекають всіх і поспішати не треба. Під простирадлом за відведений час для короткої розмови діти повинні познайомитися. Потім знову лунає музика й діти виходять з "печер". Гра повторюється. За правилами гри двічі з однією і тією дитиною у "печеру" забиратися не можна. Гра продовжується до тих пір, поки всі діти не перезнайомляться.

Перевдягання

Посередині кімнати лежить купа різних речей (одяг, взуття, головні убори). Бажано, щоб все легко вдягалося й легко знімалося. За сигналом ведучого дітям потрібно надіти на себе якомога більше речей. На одягання відводиться 1-2 хвилини. Якщо діти дуже метушаться і нервують, час можна збільшити. Необхідно стежити за тим, щоб гра не стала змаганням. Будь-який момент змагання тільки підвищує тривожність, а мета цієї гри зняти скутість і напругу.

Заховані проблеми

Більшість неспокійних дітей схильна тримати в собі тривожні переживання. Ця гра дозволить дитині проявити свої почуття, знизити рівень тривоги. Для проведення гри знадобляться: порожня ємкість з кришкою (скринька, коробка, банка), фломастери, папір. Вчитель робить в кришці отвір, щоб туди можна було просунути невеликий аркуш паперу. Потім він пропонує дитині намалювати, що або хто її турбує (лякає), розказати про це, а потім кинути в "поштову скриньку", тобто заховати проблему. Якщо у дитини недостатньо розвинуті образотворчі навички або вона відмовляється малювати, то можна запропонувати розказати про свою проблему, потім подути на чисті аркуш ("вкласти" в нього проблему) і таким чином теж "заховати" її в "поштову скриньку". Після заняття можна запитати дитину, що вона хотіла б зробити з вмістом скриньки. Якщо дитині важко визначитися, психологу потрібно запропонувати варіанти: викинути, порвати, зім'яти, спалити тощо.