Корок від пляшки в морі

Корок від пляшки в цій вправі — символ витримки. Іноді дітям може здаватися, що вони стають маріонетками в руках дорослих або більш старших дітей і не можуть впливати на події. Та діти справляються із значним навантаженням доти, поки відчувають, що у них є хоч би одна людина, яка їх любить, поважає та якій вони довіряють.

Інструкція. Діти розслаблено сидять на місцях. Вони закривають очі й роблять три повні вдихи. Після цього вони спокійно дихають і намагються все більше і більше розслабитися.

"Уяви, що ти - корок від пляшки, який відносить у відкрите море... Ти не можеш сам визначати напрямок, в якому пливеш, не можеш поставити собі мету, у тебе немає компаса, керма і мотора. Тебе просто несуть хвилі та підганяє вітер. Але у корка є одна особливість: він завжди виринає до сонячного світла. Велика хвиля може на мить поглинути його, але корок такий легкий, що знову піднімається на поверхню, він як кваліфікований плавець, якому вода не може заподіяти шкоди. Відчуй свої рухи в морських хвилях... силу хвиль... тепло сонячних променів... шум дощу... м'яку "подушку" хвиль, які несуть тебе на собі... У тебе є ще трохи часу, щоб уявити, через які пригоди ти можеш пройти на просторах океану... Можливо, тебе винесе на берег безлюдного острова... Або відправишся за морською течією у далекі країни. Або тебе понесе велика морська птаха" (2-3 хвилини).

А зараз ти можеш знову стати самим собою. Скажи своєму корку, що тобі в ньому сподобало і в чому ти на нього схожий... Попрощайся з морем і скажи йому, що тебе в ньому захоплює... Потягнися й зроби три глибокі вдихи... Розплющ очі подивися навколо.

Обговорення

• Чи сподобалася тобі ця подорож?

• Чи схожий я в чомусь на корок?

• Наскільки добре я можу переносити невизначеність?

• Чи швидко я залишаю надію?

• Яка моя найважливіша риса?

Повітряна кулька

Ця вправа спрямована на подолання скутості напруженості учасників групи, на тренування м'язового розслаблення.

Ведучий грає роль "насоса": він робі відповідні рухи руками, що імітують роботу і характерні звуки насосу.

Учасники групи, що грають роль "повітряних кульок", спочатку розслаблено сидять в кріслі, голова опущена, руки мляво висять уздовж тіла з кожним рухом "насоса" "повітряні кульки" починають "надуватися": учасники поволі випрямляються, піднімають голову, напружують руки і, врешті-решт встають у повний зріст, розкинувши руки і розставивши ноги.

Через декілька секунд ведучий "висмикує" корок у "кульок" - гравці шипінням ("ш-ш-ш!") розслабляються і поступово опускаються навпочіпки.

Гру можна повторити два-три рази. Обговорення гра не вимагає.

Витівник

Призначення:

• створення невимушеної творчої атмосфери;

• зниження тривожності, пов'язаної з міжособистісним спілкуванням;

• зняття напруження.

Час: 10 хвилин.

Гравці сидять або стоять по колу. Обирається ведучий, який виходить. За його відсутності вибирається "витівник". Всі плещуть у долоні - ведучий повертається. Він стає в центрі кола. Його завдання — відшукати "витівника". Всі плещуть у долоні, доки "витівник", влучивши момент, не покаже новий рух. Діти починають їх повторювати. Потім знову «витівник" змінює рух. Ведучий не стоїть на місці, а обертається. Стежити за зміною рухів потрібно непомітно, інакше ведучому буде легко знайти "витівника". Коли ведучий знаходить «витівника", той стає на його місце і гра повторюється. Можливі рухи: розтирання долонь, диригування, фізичні вправи тощо.