Питання для перевірки знань

1. З якою метою ведеться облік платників податків?

2. Які існують види обліку платників податків?

3. Визначте порядок взяття на облік юридичних осіб.

4. Опишіть процедуру взяття на облік самозайнятих осіб в органах державної податкової служби.

5. Про кого вноситься інформація до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків?

6. Перерахуйте дані, які належать до облікової картки фізичної особи-платника податків.

7. Які дані належать до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб?

8. Хто подає органам державної податкової служби інформацію щодо зміни даних, які належать до облікової картки фізичної особи - платника податків?

Розділ і і. Державний податковий менеджмент

Тема 4. Теоретичні основи державного податкового менеджменту

План

1. Сутність державного податкового менеджменту та його складові.

2. Предмет, об’єкт і завдання державного податкового менеджменту.

3. Функції державного податкового менеджменту.

4.1. Сутність державного податкового менеджменту та його складові

Податковий менеджмент – це сукупність принципів, прийомів, засобів, форм та методів організації податкових платежів.

Поняття «податковий менеджмент» можна розглядати у двох аспектах:

- як систему органів управління (законодавчих і виконавчих), їх обов’язки – забезпечення проходження податкової концепції на наступний плановий період, її розгляд, обговорення та затвердження у встановленому порядку;

- як сукупність норм і правил, які регламентують дії у сфері оподаткування, а також визначають міру відповідальності у сфері оподаткування.

Податковий менеджмент має таку структуру:

• державний податковий менеджмент;

• корпоративний податковий менеджмент;

• персональний податковий менеджмент.

Державний податковий менедж­мент можна визначити як процес управління податковою системою держави з метою реалізації податкової політики.

Процес управління податковою системою полягає в тому, що уповноважені органи перш за все обирають напрям функ­ціонування та розвитку податкової системи, який виражаєть­ся в податковій політиці.

До уповноважених органів у сфері податкового менеджменту можна віднести:

1) органи, уповноважені ухвалювати нормативно-правові акти у сфері оподаткування: Верховна Рада України (закони), підзаконні акти — Верховна Рада України (постанови), Прези­дент України (укази і розпорядження), Кабінет Міністрів Укра­їни (постанови, порядок, розпорядження), органи місцевого самоврядування (положення та рішення), Національний банк України (постанови), міністерства і відомства, місцеві державні адміністрації (положення, накази, порядок тощо);

2. органи, які беруть участь у розробці нормативно-право­вих актів у сфері оподаткування: президент, депутати Верхов­ної Ради, Кабінет Міністрів України, Національний банк Укра­їни, міністерства і відомства та ін. До складу цих органів слід також віднести допоміжних суб'єктів, які проводять дослі­дження у податковій сфері з метою внесення змін до норматив­- но-правових актів (Національна академія наук, науково-до­слідні інститути, Державна податкова адміністрація України, незалежні експерти та ін.);

3. органи, які надають роз'яснення у сфері податкового за­конодавства (податкові органи, митні органи, органи Пенсій­ного фонду України).

Уповноважені органи, виходячи з результатів аналізу су­часного стану економіки та потреб суспільства, беруть участь у розробці концепції розвитку податкової політики держави і на цій основі висувають пропозиції щодо внесення змін до чинно­го податкового законодавства.

Спрямованість державного втручання в економіку у сфері оподаткування визначається функціями податків (податкової системи), до яких, насамперед, відносить фіскальну функцію і функції регулювання. Фіскальна функція полягає в мобіліза­ції коштів до бюджетів у вигляді податків для формування фі­нансових ресурсів держави, регулювання — у визначенні за допомогою податків пропорцій перерозподілу валового внут­рішнього продукту між державою й суб'єктами господарю­вання з метою підвищення рівня економічного розвитку дер­жави.

Ступінь державного втручання в економіку характеризу­ється типом податкової політики (високий рівень оподатку­вання, низький рівень оподаткування, істотний рівень оподаткування), який залежить від обраної моделі економічного розвитку держави ("ліберальна" модель, "соціально орієнтова­на" модель) і типу бюджетної політики (бюджет за можливос­тями (бездефіцитний) і бюджет за потребами (дефіцитний)). Отже, податкова політика визначається на основі загальної тенденції розвитку економіки держави.

Реалізація податкової політики здійснюється через по­датковий механізм, який є системою форм та методів управ­ління податковою системою з метою реалізації податкової політики.

При цьому системний підхід в управлінні податковою системою дає можливість визначити оптимальні для конкретного етапу розвитку економіки країни засоби досягнення поставлених цілей і завдань, що прояв­ляється в удосконаленні структури органів управління подат­ковою системою, усуненні дублювання в їх роботі, ліквідації протиріч впливу окремих податкових методів на платника податків^.

Тобто, в системному підході напрямки дії податкового ме­ханізму насамперед визначаються на основі аналізу співвідно­шення витрат на стягнення податкових платежів із сумою по­даткових надходжень.

Практичне втілення результатів дії податкового механізму здійснюється через податкове законодавство (податкове пра­во), яке визначає перелік податків та зборів, що справляються в країні, склад платників податків, органів та порядок адмі­ністрування й контролю податків і зборів. У разі необхідності за допомогою нормативних актів здійснюються відповідні ко­ригування податкової системи.

Складовими державного податкового менеджменту є:

1. Податкове прогнозування і планування - це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави в процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту, які проявляються через визначення обсягу податкових надходжень, оцінку господарсько-відтворювальних операцій за звітний період, оцінку перспектив господарського розвитку, нормативне оформлення податкової роботи тощо.

2. Податкове регулювання – це сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення у бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування.

3. Податковий контроль - це контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю надходження податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди від юридичних та фізичних осіб.