Питання для перевірки знань

1. Дайте визначення поняття «оптимізація оподаткування».

2. У чому різниця між оптимізацією і мінімізацією податків?

3. Який існує зв’язок між оптимізацією податків і податковим плануванням?

4. Назвіть критерії оптимізації податків.

5. Визначте сутність уникнення та ухилення від оподаткування.

6. Розкрийте зміст понять «податковий злочин» та «некримінальні ухилення від оподаткування».

7. Охарактеризуйте кримінальні види ухилень від сплати податків.

8. Які ви знаєте методи податкової оптимізації?

9. Що таке податкове бюджетування?

10. Дайте визначення терміну «податковий бюджет підприємства».

11. Назвіть форми корпоративного податкового бюджетування.

Тема 11. Оцінка доцільності застосування спрощеної системи оподаткування

План

1. Переваги і вади спрощеної системи оподаткування.

2. Перевірка об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку та облік очікуваних змін.

3. Розрахунок економічного ефекту переходу на спрощену систему оподаткування.

4. Порівняльна доцільність альтернативних систем оподаткування.

Для визначення можливості та доцільності переходу на спрощену систему оподаткування можна запропонувати проходження наступних етапів:

1. Загальна оцінка переваг і вад спрощеної системи оподаткування відносно звичайної податкової системи.

2. Оцінка наявності об’єктивних умов для застосування спрощеної системи оподаткування конкретним суб’єктом господарювання.

3. Облік очікуваних змін у здійсненні господарської діяльності та прогнозування об’єктів оподаткування.

4. Розрахунок економічного ефекту від застосування кожного з можливих варіантів оподаткування в порівнянні зі звичайною податковою системою.

5. Оцінка додаткових чинників.

6. Прийняття рішення про застосування конкретного варіанту.

11.1. Переваги і вади спрощеної системи оподаткування

Охарактеризуємо переваги спрощеної системи оподаткування за різними сферами дії.

Нормативна база - суттєво зменшується перелік переважно складних і суперечливих один одному законодавчих і нормативних актів, які регламентують оподаткування, що суттєво полегшує життя бухгалтерам і зменшує кількість можливих помилок.

Розрахунки, пов’язані з обчисленням податкових зобов’язань - значно спрощуються, оскільки замість податків, зборів і внесків, платником яких перестає бути суб’єкт малого підприємництва (а об’єкти оподаткування і порядок обчислення сум податкових зобов’язань по кожному з них специфічні), розраховується єдиний об’єкт оподаткування – виручка від реалізації продукції.

Складання податкової звітності - замість різноманітних форм податкової звітності по податках і зборах, які замінюються єдиним податком, один раз на квартал необхідно заповнювати одну нескладну форму. Результатом цього є, по-перше, зниження трудомісткості підготовки податкової звітності, а по-друге, є хоч і невелика, але все ж таки економія бланків звітних документів.

Ведення податкового обліку – суб’єкти підприємницької діяльності (СПД) ведуть податковий облік тільки по тих податках і зборах, платниками яких вони є. Особливо сильно відчувається пов’язана з цим економія часу в малих підприємствах, які переходять на сплату єдиного податку за ставкою 10%. Для них не тільки скасовано податковий облік з податку на прибуток, але й скасований трудомісткий податковий облік з ПДВ.

Подання податкової звітності - немає необхідності суворо контролювати строки подання звітності по тих податках і зборах, платником яких тепер не є СПД. Чим менше таких строків подання звітності, тим менше імовірність, що будь-який з них буде пропущений. Крім того, суттєво скорочуються втрати робочого часу бухгалтерів у зв’язку з чергами під час подання декларацій в органи ДПС та інші контролюючі органи.

Строки сплати податків і зборів - замість різних і розосереджених за часом строків сплати податків і зборів, які замінюються єдиним податком, введений єдиний строк – щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця. Це полегшує бухгалтеру контроль за його дотриманням, забезпечує можливість маневрування фінансовими ресурсами між черговими платежами.

Платежі в бюджет і державні цільові фонди - можливе зменшення сум платежів по податках і зборах у результаті переходу на застосування спрощеної системи оподаткування.

Застосування фінансових санкцій і адміністративних штрафів - імовірність застосування штрафних санкцій знижується в зв’язку зі зменшенням кількості форм податкової звітності підприємства, суттєвою уніфікацією строків подання звітності й сплати податків, скороченням кількості перевірок та їх тривалістю.

Бухгалтерський облік - платники єдиного податку можуть застосовувати спрощену форму ведення бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність - порядок складання і подання фінансової звітності не залежить від системи оподаткування і визначається наявністю у юридичної особи статусу суб’єкта малого підприємництва. Якщо такий платник відповідає вимогам Закону про бухгалтерський облік, він звільняється від щоквартального складання і подання проміжної фінансової звітності, а по підсумкам року подає фінансову звітність у вигляді Балансу і Звіту про фінансові результати, структура і склад яких значно спрощені.

Далі охарактеризуємо вади спрощеної системи оподаткування.

Відсутність зв’язку об’єкта оподаткування з витратами. Спрощена система оподаткування не передбачає обліку витрат при визначенні податкових зобов’язань. Виникає неможливість зменшення податкових зобов’язань у зв’язку зі збільшенням витрат, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності.

Відсутність „перехідних” положень, що регламентують особливості податкового обліку перехідних операцій, які починаються при одній системі оподаткування, а завершуються при іншій. Незважаючи на те, що оподаткування „перехідних” операцій розглядалося в роз’ясненнях ДПСУ, у багатьох випадках вони непослідовні і суперечать одне одному, що заважає їх практичному застосуванню. Підвищується ризик застосування фінансових санкцій при здійсненні операцій, що не були завершені на момент зміни системи оподаткування.

Неможливість виписування податкових накладних покупцям у випадку скасування реєстрації як платника ПДВ. Платники єдиного податку по ставці 10% не ведуть податковий облік з ПДВ і не мають права виписувати податкові накладні. При продажу товарів (робіт, послуг) кінцевим споживачам чи неплатникам ПДВ значення не має. Якщо ж платник знаходиться на початку або в середині ланцюжка „виробництво-споживання” і має справи з покупцями – платниками ПДВ, це може призвести до втрати покупців (якщо не буде компенсовано відповідним зниженням ціни).

Обмеження по формі розрахунків. Платники єдиного податку – юридичні особи незалежно від обраної ставки не мають права здійснювати розрахунки за відвантажену продукцію в тій чи іншій формі, що відрізняється від грошової. Це обмежує економічну свободу суб’єктів малого підприємництва.

Втрата права на бюджетне відшкодування. Відмова від статусу платника ПДВ для юридичних осіб, які перейшли на сплату єдиного податку по ставці 10%, автоматично означає відмову від права на бюджетне відшкодування. До того ж ДПАУ поширює цей підхід і на ті суми бюджетного відшкодування, які були нараховані, але не повернені підприємству до переходу на сплату єдиного податку. Цей фактор знижує привабливість альтернативних систем оподаткування для тих платників, які мають право на бюджетне відшкодування, і особливо для експортерів. Додаткові втрати на бюджетному відшкодуванні слід враховувати в розрахунку економічної доцільності відмови від звичайної системи оподаткування.

Тимчасовий характер спрощеної системи оподаткування і незрозумілі перспективи її застосування. Указ № 727 діє на період „до законодавчого врегулювання цього питання”. Тому існує пряма загроза прийняття Верховною Радою України відповідного закону з іншими параметрами єдиного податку. Відсутня впевненість в незамінності умов оподаткування в перспективі і можливість довгострокового прогнозування фінансового стану підприємства.

Додаткові втрати, пов’язані зі зміною системи оподаткуванню. Перехід на застосування іншої системи оподаткування потребує додаткових витрат у зв’язку з необхідністю засвоєння бухгалтерами нових законодавчих і нормативних документів, а також з подоланням консерватизму. Імовірні помилки в оподаткуванні в перші періоди роботи з посиланням на неможливість використання досвіду бухгалтерів. Виникає необхідність перегляду традиційних підходів до стратегії господарської діяльності взагалі та до оцінки доцільності проведення тих чи інших господарських операцій зокрема.