- •Податковий менеджмент курс лекцій
- •Розділ і. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту
- •Тема 1. Податкова політика і податковий тягар
- •1.1.Податкова політика держави
- •1.2. Податковий тягар та методика його визначення
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 2. Організаційні та правові засади управління оподаткуванням в Україні
- •2.1. Менеджмент як інструмент управління
- •2.2. Державна податкова служба як основний орган управління оподаткуванням
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 3. Облік платників податків
- •3.1. Організація обліку платників податків
- •3.2. Взяття на облік юридичних осіб та самозайнятих осіб
- •3.3. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків
- •Питання для перевірки знань
- •Розділ і і. Державний податковий менеджмент
- •Тема 4. Теоретичні основи державного податкового менеджменту
- •4.1. Сутність державного податкового менеджменту та його складові
- •4.2. Предмет, об’єкт і завдання державного податкового менеджменту
- •4.3. Функції державного податкового менеджменту
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 5. Податкове прогнозування і планування – складові державного податкового менеджменту
- •5.1. Визначення поняття «податкове прогнозування і планування»
- •5.2. Фактори, які впливають на якість прогнозування та планування
- •5.3. Методи податкового прогнозування і планування
- •5.4. Напрями підвищення рівня податкового прогнозування та планування
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту
- •6.1. Податкове регулювання й економічна політика держави
- •6.2. Принципи податкового регулювання
- •6.3. Інструменти податкового регулювання
- •4. Механізми, пов’язані з порядком обчислення бази оподаткування та податкових зобов’язань.
- •5. Податкові пільги.
- •6.4. Податкові пільги
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 7. Податковий контроль – складова державного податкового менеджменту
- •7.1. Зміст податкового контролю
- •7.2. Порядок проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності органами державної податкової служби України
- •7.3. Основні причини правопорушень у сфері оподаткування
- •7.4. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства
- •Питання для перевірки знань
- •Розділ III. Корпоративний податковий менеджмент
- •Тема 8. Корпоративний податковий менеджмент у системі управління оподаткуванням
- •8.1. Методи оцінювання податкового тягаря підприємства
- •8.2. Поняття і сутність корпоративного податкового менеджменту
- •8.3. Податкова політика підприємства
- •Функції корпоративного податкового менеджменту
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 9. Податкове планування
- •9.1. Поняття і сутність податкового планування
- •9.2. Принципи податкового планування
- •9.3. Методи податкового планування
- •9.4. Ризики в податковому плануванні
- •9.5. Види податкового планування
- •9.6. Етапи податкового планування
- •Організаційно-підготовчий:
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 10. Оптимізація податкових платежів
- •10.1. Сутність оптимізації податків
- •10.2. Уникнення та ухилення від оподаткування як форми зменшення податкових платежів
- •10.3. Види ухилень від оподаткування та уникнення оподаткування
- •10.4. Методи оптимізації податків
- •10.5. Податкове бюджетування і податковий бюджет підприємства
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 11. Оцінка доцільності застосування спрощеної системи оподаткування
- •11.1. Переваги і вади спрощеної системи оподаткування
- •11.2. Перевірка об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку та облік очікуваних змін
- •11. 3. Розрахунок економічного ефекту переходу на спрощену систему оподаткування
- •11.4. Порівняльна доцільність альтернативних систем оподаткування
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 12. Території пільгового оподаткування
- •12.1. Офшорні центри
- •1. За сумарним обсягом і характером привілей, які надаються клієнтам
- •2. За специфікою різноманітних переваг для різних категорій платників податків – це країни і території, які
- •12.2. Вільні економічні зони
- •12.3. Території пріоритетного розвитку
- •Питання для перевірки знань
- •Розділ IV. Персональний податковий менеджмент
- •Тема 13. Теоретичні основи та практична реалізація персонального податкового менеджменту
- •13.1.Теоретичні аспекти персонального податкового менеджменту
- •13.2. Взаємозв’язок приватних та суспільних інтересів у процесі оподаткування
- •13.3. Стратегічні орієнтири розвитку персонального податкового менеджменту
- •Питання для перевірки знань
- •Список літератури
7.3. Основні причини правопорушень у сфері оподаткування
Під ухиленням від сплати податків слід розуміти діяння особи, спрямоване на повну або часткову несплату певних податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які мають сплачуватись підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, а також фізичними особами.
Податковій теорії і практиці відомі чотири основних види причин нелегального ухилення від сплати податків:
1. Моральні:
- відсутність моральної відповідальності за ухилення від оподатку-вання;
- несприймання платниками податків законодавства у сфері оподаткування;
- могутній власницький інстинкт, який особливо інтенсивно вияв-ляється на рівні особистості.
Політичні:
- лобіювання інтересів окремих груп платників податків.
Економічні:
розбалансування банківської системи;
криза платежів;
інфляційні процеси;
зниження платоспроможності населення;
дефіцит бюджету.
Технічні або організаційно-управлінські:
складність, суперечливість, нестабільність податкового законодавства;
недостатній рівень юридичної та економічної підготовки працівників органів контролю у сфері оподаткування;
брак досвіду в боротьбі з податковими правопорушеннями;
недостатня захищеність працівників органів контролю при виконання ними службових обов’язків.
7.4. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства
Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:
- фінансова;
адміністративна;
кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (глава 11 Податкового кодексу, ст.109-128) та/або пені (глава 12 Податкового кодексу, ст.129-132).
Фінансова санкція (штраф) – це плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов’язання (без урахування пені і штрафних санкцій), яка стягується з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування
Види фінансових санкцій (основні):
1. Неподання у строки заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.
2. Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.
3. Неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 85 гривень.
4. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
5. Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
6. Несплата (неперерахування) платником податків - фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб - платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.
7. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість;
8. Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
9. Суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, за порушення порядку використання торгового патенту сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал).
10. У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
11. Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Пеня – це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), яка стягується з платника податків у зв’язку з невчасним погашенням податкового зобов’язання.
Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Податковий борг (недоплата) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене господарчим судом, але не сплачене у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Адміністративна відповідальність (штрафи), що застосовується податковими органами, має деякі особливості: підста-вою для їх застосування є вчинення адміністративного правопорушення (ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення — КпАП); адміністративні штрафи накладаються лише на фізичних осіб (громадян) — окремих платників подат-ків, керівників і бухгалтерів платників податків — юридичних осіб, інших громадян, винних у порушенні податкового зако-нодавства.
Адміністративне правопорушення – протиправна, навмисна або необережна дія або бездіяльність, яка робить замах на державний або суспільний порядок, власність, права й свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Розмір штрафу залежить від сукупності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність порушника (ст. 34, 35), а також від його особи, ступеня вини, майнового етапу (ст. 33). Службові особи держав-них податкових органів при встановленні фактів порушень, за які вині особи підлягають притягненню інспекціями до ад-міністративної відповідальності, крім відображення цих фак-тів у актах перевірок, складають протокол про адміністратив-не правопорушення — порушення податкового законодавства у двох примірниках.
Протокол підписується службовою особою ДПІ, яка його склала, і особою, яка вчинила порушення.
Під час складання протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП, про що ро-биться відмітка у протоколі. Один примірник протоколу разом з актом перевірки і додатками до акту передається, відповідно, керівнику перевіреного підприємства, установи, організації або громадянину, про що на акті роблять запис. Другий при-мірник протоколу, не пізніше наступного після дня його скла-дання, реєструється у спеціальній книзі і разом із пояснення-ми порушника (якщо такі наявні) і матеріалами перевірки по-дається для розгляду начальнику ДПІ чи його заступнику.
Види адміністративних штрафів:
Заниження суми податку, приховування (заниження) об’єктів оподаткування, відсутність бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування або ведення його з порушенням установленого порядку, неподання або невчасне подання звітів, балансів, податкових декларацій та інших документів, пов’язаних із обчисленням податків - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ).
Неподання за вимогами ДПІ довідок про фінансово-господарську діяльність підприємств, інформації про наявність чи обіг коштів на розрахункових рахунках та будь-якої іншої інформації, що пов’язана з обчисленням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів у бюджет; відмова ДПІ в обстеженні будь-яких приміщень підприємств, громадян – СПД; невиконання вимог ДПІ щодо усунення виявлених порушень законодавства про підприємницьку діяльність; відмова ДПІ в проведенні документальної перевірки, відмова в наданні бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій, розрахунків, або ненадання свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій), патентів на її здійснення, а також у випадку відсутності обліку об’єктів оподаткування - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 20 НМДГ.
Неутримання, перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, перерахування податку за рахунок коштів підприємства (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПІ за встановленою формою відомостей про доходи громадян - 3 НМДГ.
Громадяни, винні в неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов’язкову форму обліку - від 1 до 5 НМДГ.
Громадяни – СПД, винні у протидіях посадовим особам органів ДПС, зокрема в недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів - від 10 до 20 НМДГ.
Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачене законодавством - від 3 до 8 НМДГ.
Громадяни, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, або здійснюють продаж товарів, не названих у деклараціях - від 1 до 10 НМДГ тощо.
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння.
Ст. 212 Кримінального кодексу «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» передбачає такі види відповідальності:
1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - караються трафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від. п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Ключові слова: податковий контроль; органи та методи податкового контролю; податкові перевірки; фінансові санкції; пеня; адміністративні штрафи; кримінальна відповідальність.
