- •Податковий менеджмент курс лекцій
- •Розділ і. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту
- •Тема 1. Податкова політика і податковий тягар
- •1.1.Податкова політика держави
- •1.2. Податковий тягар та методика його визначення
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 2. Організаційні та правові засади управління оподаткуванням в Україні
- •2.1. Менеджмент як інструмент управління
- •2.2. Державна податкова служба як основний орган управління оподаткуванням
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 3. Облік платників податків
- •3.1. Організація обліку платників податків
- •3.2. Взяття на облік юридичних осіб та самозайнятих осіб
- •3.3. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків
- •Питання для перевірки знань
- •Розділ і і. Державний податковий менеджмент
- •Тема 4. Теоретичні основи державного податкового менеджменту
- •4.1. Сутність державного податкового менеджменту та його складові
- •4.2. Предмет, об’єкт і завдання державного податкового менеджменту
- •4.3. Функції державного податкового менеджменту
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 5. Податкове прогнозування і планування – складові державного податкового менеджменту
- •5.1. Визначення поняття «податкове прогнозування і планування»
- •5.2. Фактори, які впливають на якість прогнозування та планування
- •5.3. Методи податкового прогнозування і планування
- •5.4. Напрями підвищення рівня податкового прогнозування та планування
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту
- •6.1. Податкове регулювання й економічна політика держави
- •6.2. Принципи податкового регулювання
- •6.3. Інструменти податкового регулювання
- •4. Механізми, пов’язані з порядком обчислення бази оподаткування та податкових зобов’язань.
- •5. Податкові пільги.
- •6.4. Податкові пільги
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 7. Податковий контроль – складова державного податкового менеджменту
- •7.1. Зміст податкового контролю
- •7.2. Порядок проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності органами державної податкової служби України
- •7.3. Основні причини правопорушень у сфері оподаткування
- •7.4. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства
- •Питання для перевірки знань
- •Розділ III. Корпоративний податковий менеджмент
- •Тема 8. Корпоративний податковий менеджмент у системі управління оподаткуванням
- •8.1. Методи оцінювання податкового тягаря підприємства
- •8.2. Поняття і сутність корпоративного податкового менеджменту
- •8.3. Податкова політика підприємства
- •Функції корпоративного податкового менеджменту
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 9. Податкове планування
- •9.1. Поняття і сутність податкового планування
- •9.2. Принципи податкового планування
- •9.3. Методи податкового планування
- •9.4. Ризики в податковому плануванні
- •9.5. Види податкового планування
- •9.6. Етапи податкового планування
- •Організаційно-підготовчий:
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 10. Оптимізація податкових платежів
- •10.1. Сутність оптимізації податків
- •10.2. Уникнення та ухилення від оподаткування як форми зменшення податкових платежів
- •10.3. Види ухилень від оподаткування та уникнення оподаткування
- •10.4. Методи оптимізації податків
- •10.5. Податкове бюджетування і податковий бюджет підприємства
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 11. Оцінка доцільності застосування спрощеної системи оподаткування
- •11.1. Переваги і вади спрощеної системи оподаткування
- •11.2. Перевірка об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку та облік очікуваних змін
- •11. 3. Розрахунок економічного ефекту переходу на спрощену систему оподаткування
- •11.4. Порівняльна доцільність альтернативних систем оподаткування
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 12. Території пільгового оподаткування
- •12.1. Офшорні центри
- •1. За сумарним обсягом і характером привілей, які надаються клієнтам
- •2. За специфікою різноманітних переваг для різних категорій платників податків – це країни і території, які
- •12.2. Вільні економічні зони
- •12.3. Території пріоритетного розвитку
- •Питання для перевірки знань
- •Розділ IV. Персональний податковий менеджмент
- •Тема 13. Теоретичні основи та практична реалізація персонального податкового менеджменту
- •13.1.Теоретичні аспекти персонального податкового менеджменту
- •13.2. Взаємозв’язок приватних та суспільних інтересів у процесі оподаткування
- •13.3. Стратегічні орієнтири розвитку персонального податкового менеджменту
- •Питання для перевірки знань
- •Список літератури
6.3. Інструменти податкового регулювання
Регулювальна функція оподаткування реалізується за допомогою спеціальних інструментів, вбудованих у систему оподаткування в цілому, і в кожний податок окремо.
З погляду характеру їхньої дії інструменти податкового регулювання можна поділити на три групи:
1) системні;
2) комплексні;
3) локальні.
До інструментів системного характеру належать засоби податкового регулювання, вбудовані в систему оподаткування.
Серед них слід виділити, насамперед, загальний рівень оподаткування. Посилення податкового навантаження в загальному випадку є чинником, який стримує економічну активність і процеси нагромадження, а також створює умови для прискореного розвитку тіньової економіки. Разом з тим, високий рівень оподаткування може бути прийнятий у випадку ефективного використання бюджетних коштів на загальнонаціональні економічні й соціальні програми.
Заниження загального рівня податкового навантаження в загальному випадку сприяє пожвавленню всіх економічних процесів і зменшення частки тіньової економіки, однак супроводжується тимчасовим скороченням дохідної частини бюджету на період до відповідного збільшення податкових баз. Разом з тим, використання цього макроекономічного регулятора може істотно спотворюватися у зв’язку з нерівномірним розподілом податкового навантаження між платниками.
Наступним механізмом системного характеру є структура діючої в країні системи оподаткування. Змінити цю структуру можна двома основними шляхами: по-перше, введенням нових податків і зборів і виключенням із системи оподаткування тих податків, регуляторний потенціал яких вичерпний, а по-друге, зміною співвідношення податкових ставок за різними податками і зборами.
Найважливішими структурними показниками податкової системи є:
співвідношення прямих і непрямих податків. Зменшення цього показника дає змогу змістити центр навантаження оподаткування з виробника на споживача, а збільшення знижує стимули для виробництва й одержання доходів, але зменшує гостроту проблеми перекладення податків;
співвідношення податків, що стягуються з юридичних і з фізичних осіб. За допомогою регулювання цього співвідношення держава може істотно стимулювати (або стримувати) ділову активність, інвестиції та зміну обсягів виробництва. Збільшення цього співвідношення сприяє зростанню реальних доходів населення і скороченню масштабів тіньової економіки. При цьому одночасно виявляється непрямий регулюючий вплив і на споживання – шляхом зміни чистого оходу, що залишається в розпорядження споживачів;
частка податків на майно й капітал. Зростання цього показника сприяє підвищення ефективності використання капіталу і прискорює процеси його перерозподілу на користь ефективного власника.
Іншою групою механізмів системного характеру є застування альтернативних систем оподаткування, до яких належать: фіксований сільськогосподарський податок з юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Перша з цих систем має галузеву спрямованість і є інструментом державної підтримки сільгосптоваровиробників.
Друга й третя спрямовані на стимулювання розвитку малого підприємництва й вирішення на цій основі комплексу соціальних та економічних проблем.
Комплексний характер мають інструменти податкового регулювання, які одночасно стосуються декількох основних податків та зборів, що створює спеціальний режим оподаткування для первинних груп платників. До них можуть належати:
1. Спеціальні податкові режими, що вводяться за територіальною ознакою, - спеціальні (вільні) економічні зони й території пріоритетного розвитку. Як правило, застосування таких інструментів пов’язано з необхідністю прискореного розвитку депресивних регіонів шляхом економічного стимулювання залучення інвестицій і створення робочих місць. До цієї підгрупи також можуть бути віднесені технопарки, основною метою створення яких є прискорення інноваційних процесів.
2. Спеціальні режими оподаткування, що вводяться за галузевою ознакою. Вони, по суті, є комплексом пільг що вводяться одночасно за декількома різними податками та зборами, одержувачами яких є суб’єкти господарювання однієї галузі або платники, що здійснюють певний вид діяльності.
Локальні інструменти податкового регулювання пов’язані з реалізацією регуляторного потенціалу кожного окремого податку або збору, що визначається вибором поєднанні елементів податку й відповідним порядком обчислення податкових зобов’язань. Досить часто такі інструменти податкового регулювання неправомірно класифікують як податкові пільги. Разом з тим власне пільгами вони не є, їх слід розглядати як регулятори, безпосередньо вбудовані в конструкцію податку.
Ця група засобів податкового регулювання містить такі інструменти.
1. Інструменти, пов’язані з об’єктом оподаткування. Сам факт введення того або іншого податку на діяльність усіх тих платників, які мають відповідні об’єкти оподаткування.
2. Визначення складу платників податків. Масштаби податкового регулювання і його ефективність визначаються тим наскільки повно охоплені потенційні платник. Слід розрізняти встановлений законодавством порядок визначення суб’єктів оподаткування (який є вбудованим у конструкцію податку механізмом) і звільнення від оподаткування окремих груп платників, що можна класифікувати як податкову пільгу.
3. Принцип встановлення і розмір ставки податку.
У загальному випадку збільшення податкової ставки стримує дії платників податків, пов’язані зі збільшенням бази оподаткування. Зменшення ставок оподаткування, навпаки, стимулює суб’єкт господарювання, за інших умов, до розширення масштабів таких дій.
Одним із різновидів цієї підгрупи інструментів податкового регулювання є встановлення диференційованих ставок, що дає змогу регулювати податкове навантаження з урахуванням специфіки окремих складових об’єкта оподаткування.
Крім розміру ставок, серйозний регуляторний потенціал закладений у виборі методу його встановлення.
Пропорційні ставки нейтральні стосовно платників, що мають різні розміри податкової бази, в них щонайкраще реалізований принцип рівнозначності та пропорційності оподаткування.
Встановлення прогресивних ставок сприяє перенесенню бази оподаткування на платників, що мають більші розміри бази оподаткування. Основна відмінність прогресивних ставок від диференційованих полягає в тому, що різні ставки встановлюються залежно від розміру об’єкту оподаткування, але незалежно від його виду.
