5.2. Фактори, які впливають на якість прогнозування та планування

Серед факторів, які впливають на якість прогнозування і планування, слід назвати такі.

1. В Україні немає методологічного забезпечення проектувався дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень. Для визначення оптимальних планових показників слід враховувати тенденції і загальні закономірності соціально-економічного розвитку суспільства, від яких, у першу чергу, залежить можливість виконання платниками своїх по-даткових зобов’язань.

2. Окремі податкові закони часто змінюються і спостері-гається значна кількість поточних змін до законів в питань оподаткування.

3. Поведінка платників податків, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках, передбачувана.

4. Обсяг надходжень до бюджету залежить від рівня подат-кової дисципліни і культури, а часто і від політичної ситуації.

5. Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна ґрунтуватися тільки на макроекономічних показниках і по-требі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків та вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі.

6. Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал дер-жави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

7. Спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг.

8. Виникла нагальна потреба у створенні територіальних економічно-податкових паспортів областей, звернути увагу керівників місцевих органів виконавчої влади на резерви залучення додаткових коштів до місцевих бюджетів.

9. Удосконалення методів прогнозування і планування є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розв’язання проблеми неплатежів.

5.3. Методи податкового прогнозування і планування

При розробці конкретних завдань з податкових надходжень можна виділити кілька груп методів, які використовуються нині. при проведенні. досліджень.

Багатомірні методи статистичного аналізу. Об'єднують методи вивчення статистичних даних, які є значеннями бага-томірних кількісних чи якісних ознак.

Робота фіскальних органів щодо планування податкових надходжень має починатися з оцінки можливого впливу різ-них факторів на обсяги очікуваних податкових надходжень. Для цього доцільно використовувати методи, відомі в теорії статистики та економічного аналізу під назвою методи елімі-нування. Ці методи, за наявності інформації про фактичні (очі-кувані) та базові показники, дають змогу розрахувати вплив окремих факторів на результативний показник. До цих ме-тодів відносять:

— метод ланцюгових підстановок;

— метод абсолютних різниць;

— метод відносних різниць;

— метод скоригованого показника.

"Прогнозування тенденцій" — це техніка, що цілком по-кладається на час як єдину визначальну змінну. Техніка тен-денцій залежить від щорічних змін у змінній попереднього року (наприклад, джерело доходу). Техніка тенденцій передбачає, що рівень зростання у майбутньому році буде таким са-мим, як і в останні роки.

Метод тенденцій – надійний інструмент для прогнозування доходів, які не занадто чутливі до економічних умов.

"Визначальні прогнози" використовують для прогнозування не час, а інші фактори. Ці фактори можуть включати зміни в населенні, споживачах соціальних послуг чи інші соціальні и економічні змінні, які безпосередньо впливають на доходи.

Визначальне прогнозування ґрунтується на використанні середніх величин, які не зазнають значних змін; проте вико-ристання середніх величин може зменшувати розмір прогнозо-ваних доходів, якщо економіка на підйомі, і переоцінювати їх в умовах економіки, яка переживає спад.

Регресійний та кореляційний аналізи дають змогу врахува-ти вплив кількох змінних на доходи шляхом визначення неза-лежних змінних, що найбільш прийнятні для відповідних даних. Ці змінні можуть використовуватися для прогнозування майбутніх змін джерела доходу, пов'язаних з економікою (на-приклад, податок з доходів фізичних осіб).

До статистичних методів прийняття рішень у плануванні та прогнозуванні податкових надходжень методів відносять те-орію ігор і теорію масового обслуговування.

Теорія масового обслуговування — це розділ теорії імовір-ності, який вивчає потоки вимог щодо обслуговування, які ви-суваються до системи з обмеженими пропускними властивос-тями. Метою дослідження є раціональний вибір структури си-стеми і власне процесу обслуговування, які б забезпечили міні-мізацію часу очікування та середньої довжини черги.

Одним з напрямів використання теорії масового обслугову-вання в податковій роботі може бути обґрунтування управлін-ських рішень при налагоджені системи обслуговування плат-ників податків (при декларуванні ними доходів, подачі подат-кової звітності).

Інтерполяція та апроксимація даних — методи вирішен-ня широкого кола завдань статистичного оцінювання, які є надзвичайно ефективними у плануванні. Інтерполяція (від лат. іпtеrроlаtіо — оновлення, зміна) передбачає знаходження приблизного чи точного значення якоїсь величини за вже відо-мими окремими значеннями цієї самої чи іншої, пов'язаної з нею величини. Апроксимація (від лат. аррrохiто — наближу-юсь) передбачає заміну одних математичних величин іншими, в тому чи іншому сенсі близьких до вихідної.

Детерміновані методи досліджень операцій — це перш за все лінійне і нелінійне програмування. Ці методи застосову-ються тод1, коли відомо багато взаємозв'язаних змінних і по-трібно знайти оптимальне рішення. Одним із варіантів можли-вих застосувань цих методів є вибір. оптимального завантажен-ня податкових інспекторів, мінімізації професійної міграції податкових працівників тощо.

Наявні автоматизовані інформаційні системи вирішують такі завдання:

• забезпечують оперативність дій податкових служб;

• підвищують достовірність даних з обліку платників по-датків і результативність контрольних дій;

• покращують якість бухгалтерської і податкової звіт-ності;

• забезпечують можливість проведення поглибленого ана-лізу динаміки податкових надходжень і формування банку да-них для складання прогнозних розрахунків за податками з урахуванням змін складу платників і показників економічно-го зростання;

• створюють умови для повного і своєчасного інформацій-ного забезпечення податкових адміністрацій усіх рівнів за пов-ним спектром змін податкового законодавства;

• скорочують обсяг паперового документообігу і вивільня-ють час для проведення аналітичної роботи;

• сприяють підвищенню оперативності і якості управлін-ських рішень з метою відпрацювання системи оподаткування на перспективу.

У вітчизняній практиці податкового прогнозування і пла-нування широко застосовуються методи експертних оцінок, які ґрунтуються на використанні експертної інформації. Вони допомагають встановити ступінь складності й актуальності проблеми, визначити основні цілі та критерії, виявити важ-ливі фактори і взаємозв'язок між ними, вибрати найкращі альтернативи.

Теоретично вибір методу планування не залежить ні від виду податку чи податкової групи, ні від типу платника подат-ку. Важливою є мета, яка висувається на перший план при розробці податкових планів. Практично вибір того чи іншого методу податкового планування залежить від рівня кваліфіка-ції працівників та технічного озброєння податкових інспек-цій.