- •Міжнародна торгівля послугами.
- •Місце і роль транспортних послуг на світовому ринку послуг.
- •3.Стан ринку міжнародних транспортних перевезень в Україні.
- •4. Основні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •5. Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України
- •6. Міжнародні конвенції та угоди.
- •8.Конвенція про дорожній рух.
- •9. Європейська угода щодо екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення
- •10.Європейська угода про міжнародні автомагістралі.
- •12.Нормативні документи, що регламентують вимоги до автомобілів. Вимоги до водіїв.
- •15. Перевезення небезпечних вантажів.
- •17. Умови перевезень забезпечуються за рахунок:
- •18. Особливості перевезення великогабаритних та важковагових вантажів.
- •19. Екологічні вимоги до автотранспортних засобів.
- •20. Атестаційна служба України, її цілі, завдання, функції.
- •Критерії вибору транспорту.
- •Основні види транспорту, що використовуються в зовнішньоекономіч- ній діяльності.
- •Пряма та термінальна системи вантажних автомобільних перевезень у міжнародному сполученні.
- •5. Системи модальних перевезень.
- •7. Сучасні системи комбінованого транспорту
- •8. Контейнерні перевезення.
- •9. Отпимізація доставки вантажів
- •10.Специфіка діяльності транспортно-експедиційних підприємств та їх економічна оцінка.
- •12. Договори перевезень вантажів
- •13. Міжнародна товарно-транспортна накладна (смр)
- •14. Товарно-транспортний документ на перевезення (ттд).
- •15. Шляховий лист
- •16. Митні документи
- •17. Транспортні документи.
- •18. Розрахункові документи
- •19. Страхові документи
- •20. Сучасні проблеми транспортно-експедиційного забезпечення розподілу товарів.
- •29.Міжнародні правила інкотермс – 2010.
- •32.Зобов'язання продавця і покупця при постачанні.
- •33.Перехід ризиків і витрат, пов'язаних з товаром.
- •34.Варіанти інкотермс.
- •35.Звичаї порту або конкретної торгівлі.
- •36.Можливості покупця відносно місця відвантаження.
- •37.Митне очищення.
- •38.Упаковка товару.
- •40. Митні системи та іх функц.
- •41. Національна транзитна система України.
- •42. Система митного транзиту країн єс.
- •43. Система на основі Митної конвенції про перевезення вантажів(мдп).
- •44.Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМап).
- •45. Переваги та негативні сторони кожної системи.
- •46. Митні процедури
- •47. Митні режими
- •48. Митний контроль
- •49. Час на виконання митних операцій
- •50. Документи для митного контролю товарів і транспортних засобів
- •51. Перевезення товарів митним перевізником
- •52. Митне оформлення
- •54. У відповідності до визначених Митним кодексом України митних режимів, Держмитслужбою передбачено заповнення таких типів вмд:
- •55. До інших документів, за якими здійснюється митне оформлення можна віднести:
- •69. Прямі та непрямі податки, відрахування до бюджету.
- •70. Вплив податків на формування ціни на міжнародні перевезення.
- •72.Основні види пільг суб’єктам зед на території України.
- •73.Суть, способи та форми розрахунків.
- •74.Акредитивні розрахункові операції.
- •75.Інкасова форма платежу.
- •76.Механізм здійснення платежів чеками.
- •77. Вексельна форма платежу
- •78.Розрахунки у безготівковій і готівковій іноземній валюті.
- •80. Комерційний міжнародний кредит.
- •82. Міжднародні лізингові операції
- •2. Інформація про парк автотранспортних засобів
- •8. Елементи оплати праці працівників автотранспортного підприємства
- •9. Форми та системи оплати праці
- •10. Види доплат, надбавок та преміювання працівників
- •19. Розрахунок витрат на відрядження.
- •20. Планування витрат на простої автотранспортних засобів
- •21. Планування інших витрат: то в дорозі, дорожні збори та інше
- •22. Планування рентабельності майбутніх рейсів.
- •23. Розробка заходів по зниженню витрат та управління їх структурою та обсягом.
- •24. Планування виробничого завантаження парку транспортних засобів.
- •25. Облік замовлень на перевезення.
- •26. Підбір оптимального транспортного засобу для виконання замовлень.
- •35. Розрахунок зп водіїв, що виконують міжнародні перевезення
- •36. Витрати на відрядження
- •37. Витрати на ремонт і обслуговування транспортних засобів
- •38. Облік обслуговування та ремонту
- •39. Облік замовлень на ремонт
- •40. Dедення ремонтних листів
- •41. Податки та збори з користувачів доріг
- •42. Єдиний збір та ставки для його нарахування
- •10.Аналіз роботи транспортних засобів.
- •11.Звіт про виробіток транспортних засобів.
- •12. Звіт по пробігу та простоям.
- •13.Картка роботи транспортних засобів.
- •14.Техніко-експлуатаційні показники
- •15.Відомомсті роботи водіїв
- •16. Документи транспортних засобів та водіїв, термін дії яких закінчується.
- •17. Зведені показники транспортних засобів, що виконують міжнародні перевезення
- •18. Аналітична відомість рейсу
- •19. Журнал шляхових листів.
- •20. Фактичні витрати за шляховими листами.
- •Аналіз обслуговування та ремонтів
- •23. Відомості ремонтів та обслуговування.
- •22. Відомість замовлень на ремонти.
- •24. Відомість витрат запасних частин та робот на транспортний засіб.
- •25. Звіт по зносу та пробігу шин
- •26. Звіт по залишкам та оборотам шин і акумуляторів на складі.
- •34. Ринковий механізм ціноутворення на міжнародні транспортні послуги
- •35. Ринкова ціна фрахту
- •36. Цінові стратегії на зовнішньому ринку
- •37. Послідовність дій у міжнародному ціноутворенні
- •38. Валові доходи, балансовий та чистий прибуток
- •39) Маржинальний дохід
- •40) Рентабельність міжнародних перевезень та її визначення. Бюджет доходів і витрат.
- •41) Звіт про виторг. Аналіз виторгу і прямих витрат. Звіт про прибуток
- •42. Ризики в міжнародних перевезеннях. Методи зниження ризиків.
- •43. Абсолютна та порівняльна ефективність.
- •44. Економічна ефективність підвищення якості міжнародних транспортних послуг.
- •46. Напрямки та шляхи підвищення ефективності міжнародних перевезень.
2. Інформація про парк автотранспортних засобів
8. Елементи оплати праці працівників автотранспортного підприємства
Оплата праці водіїв складається із зарплати, нарахованої за годинними тарифними ставками за відпрацьований час, а також надбавок, доплат і премій. На підприємствах, що нараховують більше трьох одиниць транспорту, доцільно розробити "Положення з оплати праці і преміювання водіїв", який є внутрішнім нормативним документом, що визначає розмір оплати праці водіїв. У ньому затверджуються:
1) годинні тарифні ставки - годинні тарифні ставки водіям установлюються відповідно до Галузевої угоди на відповідний рік або на договірній основі. Перелік ставок - внутрішній документ підприємства; він може бути додатком до Положення з оплати праці;.
2) розміри надбавок і доплат - Галузевою Угодою визначений перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників підприємств, що здійснюють автотранспортні послуги.
Наприклад, установлення надбавки водіям за класність (у відсотках до тарифної ставки водія) в розмірах: водіям 2-го класу - 10%; водіям 1-го класу - 25%.
За роботу в понаднормовий час водіям автомобілів зарплата нараховується в подвійному розмірі.
Доплата за роботу в нічний час установлюється в розмірі 20% тарифної ставки. Нічним вважається час з 22.00 до 06.00 години.
3) оплати за усунення незначних неполадок у дорозі - такі роботи, як правило, входять до обов'язків водія і ніяких доплат за це немає;
4) оплата за час виконання ремонтних робіт - у випадку переведення водіїв на роботу по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів; оплата їхньої праці здійснюється як ремонтникам, відповідно до присвоєних кожному водієві розрядів слюсаря;
5) оплата за час простою - якщо простій не з вини водія, то оплата за час простою здійснюється в розмірі 2/3 установленої тарифної ставки;
6) оплата за виконання обов'язків кондуктора - нараховується доплата в розмірі 5% суми зданого виторгу за продані квитки;
7) нарахування премій - водіям міжміських перевезень нараховується премія за виконання плану здачі виторгу в розмірі 30% суми надпланового виторгу;
8) надбавка за роз'їзний характер роботи - встановлюється в розмірі "добових" норм.
9. Форми та системи оплати праці
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» витрати на оплату праці мають наступну структуру з:
1) фонду основної заробітної плати;
2) фонду додаткової заробітної плати;
3) інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців-.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства.
У сучасних умовах на підприємствах застосовуються різні форми і системи оплати праці, але найбільше поширення отримали дві форми оплати праці: відрядна і погодинна, а також множина їх систем.
Відрядна оплата праці — це оплата праці за кількість зробленої продукції (робіт, послуг), вона заснована на оплаті праці в прямій залежності від його результатів.
Різновиди відрядної оплати праці:
Відрядно-преміювальна — це така система оплати праці, коли робітник одержує не тільки відрядний заробіток, але і премію. Премія звичайно встановлюється за досягнення визначених показників: виконання плану виробництва продукції, завдань по якості продукції або економії у витраті матеріальних і інших видів ресурсів.
Непряма-відрядна — застосовується для оплати праці допоміжних робітників, заробітна плата яких залежить від результатів праці основних робітників, що обслуговуються ними.
Відрядно-прогресивна оплата праці, як правило, вводиться тимчасово па найважливіших ділянках основного виробництва. При цій системі заробіток робітника визначається по виконанню норми виробітки, як і при прямій відрядній оплаті, тобто по встановлених розцінках. При перевиконанні установленої норми прогресивно збільшуються доплати до основної відрядної розцінки. Нарахування прогресивних доплат робиться по результатах місячної роботи. Така система оплати праці застосовується звичайно на вирішальних ділянках, що є «вузьким місцем», у випадку особливої необхідності матеріального стимулювання робітників у зростанні виробітку. Недолік цієї системи в тому, що заробіток робітника зростає швидше, ніж продуктивність праці. Розрахунок вимагає великої обчислювальної роботи.
Акордна система оплати праці — це різновид відрядної оплати праці, сутність якої полягає в тому, що розмір оплати праці встановлюється на весь обсяг виконання робіт із визначенням терміну його виконання.
Погодинна оплата праці — це оплата праці за відпрацьований час. Ця форма мас такі системи.
Проста погодинна — розраховується як добуток годинної тарифної ставки робочого даного розряду на відпрацьований час у даному періоді.
Погодинно-преміювальна — це така оплата праці, коли робітник одержує не тільки заробіток за кількість відпрацьованого часу, але і визначений відсоток премії до цього заробітку.
Система посадових окладів. По цій системі оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.
Тарифна система являє собою основу для диференціації заробітної плати відповідно по кваліфікації, умовам і шкідливості праці, а також у районному, міжгалузевому, галузевому і внутрішньозаводському розрізах. Вона містить у собі нормативні документи, що характеризують якісні особливості різної конкретної праці, дозволяє зіставляти між собою всі різноманітні види праці, враховувати їхню складність, умови виконання і народногосподарське значення, відбивати якість праці в заробітній платі.
