- •Міжнародна торгівля послугами.
- •Місце і роль транспортних послуг на світовому ринку послуг.
- •3.Стан ринку міжнародних транспортних перевезень в Україні.
- •4. Основні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •5. Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України
- •6. Міжнародні конвенції та угоди.
- •8.Конвенція про дорожній рух.
- •9. Європейська угода щодо екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення
- •10.Європейська угода про міжнародні автомагістралі.
- •12.Нормативні документи, що регламентують вимоги до автомобілів. Вимоги до водіїв.
- •15. Перевезення небезпечних вантажів.
- •17. Умови перевезень забезпечуються за рахунок:
- •18. Особливості перевезення великогабаритних та важковагових вантажів.
- •19. Екологічні вимоги до автотранспортних засобів.
- •20. Атестаційна служба України, її цілі, завдання, функції.
- •Критерії вибору транспорту.
- •Основні види транспорту, що використовуються в зовнішньоекономіч- ній діяльності.
- •Пряма та термінальна системи вантажних автомобільних перевезень у міжнародному сполученні.
- •5. Системи модальних перевезень.
- •7. Сучасні системи комбінованого транспорту
- •8. Контейнерні перевезення.
- •9. Отпимізація доставки вантажів
- •10.Специфіка діяльності транспортно-експедиційних підприємств та їх економічна оцінка.
- •12. Договори перевезень вантажів
- •13. Міжнародна товарно-транспортна накладна (смр)
- •14. Товарно-транспортний документ на перевезення (ттд).
- •15. Шляховий лист
- •16. Митні документи
- •17. Транспортні документи.
- •18. Розрахункові документи
- •19. Страхові документи
- •20. Сучасні проблеми транспортно-експедиційного забезпечення розподілу товарів.
- •29.Міжнародні правила інкотермс – 2010.
- •32.Зобов'язання продавця і покупця при постачанні.
- •33.Перехід ризиків і витрат, пов'язаних з товаром.
- •34.Варіанти інкотермс.
- •35.Звичаї порту або конкретної торгівлі.
- •36.Можливості покупця відносно місця відвантаження.
- •37.Митне очищення.
- •38.Упаковка товару.
- •40. Митні системи та іх функц.
- •41. Національна транзитна система України.
- •42. Система митного транзиту країн єс.
- •43. Система на основі Митної конвенції про перевезення вантажів(мдп).
- •44.Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМап).
- •45. Переваги та негативні сторони кожної системи.
- •46. Митні процедури
- •47. Митні режими
- •48. Митний контроль
- •49. Час на виконання митних операцій
- •50. Документи для митного контролю товарів і транспортних засобів
- •51. Перевезення товарів митним перевізником
- •52. Митне оформлення
- •54. У відповідності до визначених Митним кодексом України митних режимів, Держмитслужбою передбачено заповнення таких типів вмд:
- •55. До інших документів, за якими здійснюється митне оформлення можна віднести:
- •69. Прямі та непрямі податки, відрахування до бюджету.
- •70. Вплив податків на формування ціни на міжнародні перевезення.
- •72.Основні види пільг суб’єктам зед на території України.
- •73.Суть, способи та форми розрахунків.
- •74.Акредитивні розрахункові операції.
- •75.Інкасова форма платежу.
- •76.Механізм здійснення платежів чеками.
- •77. Вексельна форма платежу
- •78.Розрахунки у безготівковій і готівковій іноземній валюті.
- •80. Комерційний міжнародний кредит.
- •82. Міжднародні лізингові операції
- •2. Інформація про парк автотранспортних засобів
- •8. Елементи оплати праці працівників автотранспортного підприємства
- •9. Форми та системи оплати праці
- •10. Види доплат, надбавок та преміювання працівників
- •19. Розрахунок витрат на відрядження.
- •20. Планування витрат на простої автотранспортних засобів
- •21. Планування інших витрат: то в дорозі, дорожні збори та інше
- •22. Планування рентабельності майбутніх рейсів.
- •23. Розробка заходів по зниженню витрат та управління їх структурою та обсягом.
- •24. Планування виробничого завантаження парку транспортних засобів.
- •25. Облік замовлень на перевезення.
- •26. Підбір оптимального транспортного засобу для виконання замовлень.
- •35. Розрахунок зп водіїв, що виконують міжнародні перевезення
- •36. Витрати на відрядження
- •37. Витрати на ремонт і обслуговування транспортних засобів
- •38. Облік обслуговування та ремонту
- •39. Облік замовлень на ремонт
- •40. Dедення ремонтних листів
- •41. Податки та збори з користувачів доріг
- •42. Єдиний збір та ставки для його нарахування
- •10.Аналіз роботи транспортних засобів.
- •11.Звіт про виробіток транспортних засобів.
- •12. Звіт по пробігу та простоям.
- •13.Картка роботи транспортних засобів.
- •14.Техніко-експлуатаційні показники
- •15.Відомомсті роботи водіїв
- •16. Документи транспортних засобів та водіїв, термін дії яких закінчується.
- •17. Зведені показники транспортних засобів, що виконують міжнародні перевезення
- •18. Аналітична відомість рейсу
- •19. Журнал шляхових листів.
- •20. Фактичні витрати за шляховими листами.
- •Аналіз обслуговування та ремонтів
- •23. Відомості ремонтів та обслуговування.
- •22. Відомість замовлень на ремонти.
- •24. Відомість витрат запасних частин та робот на транспортний засіб.
- •25. Звіт по зносу та пробігу шин
- •26. Звіт по залишкам та оборотам шин і акумуляторів на складі.
- •34. Ринковий механізм ціноутворення на міжнародні транспортні послуги
- •35. Ринкова ціна фрахту
- •36. Цінові стратегії на зовнішньому ринку
- •37. Послідовність дій у міжнародному ціноутворенні
- •38. Валові доходи, балансовий та чистий прибуток
- •39) Маржинальний дохід
- •40) Рентабельність міжнародних перевезень та її визначення. Бюджет доходів і витрат.
- •41) Звіт про виторг. Аналіз виторгу і прямих витрат. Звіт про прибуток
- •42. Ризики в міжнародних перевезеннях. Методи зниження ризиків.
- •43. Абсолютна та порівняльна ефективність.
- •44. Економічна ефективність підвищення якості міжнародних транспортних послуг.
- •46. Напрямки та шляхи підвищення ефективності міжнародних перевезень.
72.Основні види пільг суб’єктам зед на території України.
Основні групи пільг:
— зовнішньоторговельні пільги, які передбачають запровадження особливого митно-тарифного режиму (зниження чи скасування експортно-імпортного мита) і спрощеного порядку здійснення зовнішньоторговельних операцій;
— податкові пільги. Містять норми, пов’язані з податковим стимулюванням конкретних видів діяльності чи поведінки підприємців. Ці пільги можуть стосуватись податкової бази (прибуток, вартість майна тощо), окремих її складових (амортизаційні відрахування, витрати на зарплату, НДДКР, транспорт), рівень податкових ставок, питання постійного чи тимчасового звільнення від оподаткування;
— фінансові пільги. Включають різні форми субсидій. Вони надаються у вигляді більш низьких цін на комунальні послуги, зниження орендної плати за користування земельними ділянками та виробничими приміщеннями, пільгових кредитів тощо;
— адміністративні пільги. Надаються адміністрацією зони з метою спрощення процедур реєстрації підприємств і режиму "в’їзду — виїзду" іноземних громадян, а також надання різних послуг.
Зазначені пільги надаються в найрізноманітніших комбінаціях.
73.Суть, способи та форми розрахунків.
Міжнародні розрахунки — це система організації, регулювання та здійснення платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, підприємствами і громадянами різних країн. Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послугами, міжкраїнний рух факторів виробництва, а також некомерційні операції.
Основні способи платежу: готівковий платіж, авансовий платіж, платіж у кредит, комбінований (поєднує три попередні).
Готівковий платіж здійснюється через банк до чи проти передачі експортером товаросупровідних документів чи самого товару в розпорядження покупця. Цей спосіб платежу не означає, що розрахунки ведуться готівковими грошовими знаками. Поняття "готівковий платіж" використовується як протиставлення авансовому та кредитному способам платежу і передбачає оплату повної вартості товару в період від його готовності для експорту до переходу в розпорядження покупця.
Авансовий платіж передбачає виплату покупцем продавцю погодженої в контракті суми в рахунок платежу до передачі товару в його розпорядження або до початку виконання замовлення. Аванс може бути наданий у грошовій і товарній формах. Останній передбачає передачу імпортером експортеру сировинних матеріалів чи комплектуючих виробів, необхідних для виготовлення замовленого товару.
Платіж у кредит передбачає проведення розрахунків за операцією на основі наданого продавцем покупцю комерційного кредиту. Останній сплачує суму, обумовлену в контракті, через певний час після поставки товару. Цей кредит надається, як правило, в товарній формі шляхом відстрочення чи розстрочки платежу і класифікується як комерційний, фірмовий товарний кредит.
74.Акредитивні розрахункові операції.
У сучасних умовах однією з основних форм міжнародних розрахунків виступає акредитивна, а акредитив – найбільш універсальний і дієвий інструмент забезпечення платежів.
В акредитивній формі розрахунків беруть участь: авізуючий банк, банк бенефіціара, банк-емітент, виконуючий банк, підтверджуючий банк, рамбурсний банк.
Крім банків, в акредитивній операції беруть участь транспортні, страхові компанії, митні брокери, покупець (імпортер) і бенефіціар (експортер).
В акредитиві має бути чітко зазначено спосіб виконання акредитива (шляхом платежу за пред'явленням або платежу із розстроченням, або акцепту чи негоціації, або мішаного платежу).
Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами або іншими видами виконання зобов'язань.
Акредитив за своєю природою є операцією, відокремленою від договору купівлі-продажу, на якому має ґрунтуватись. Тому банки не повинні займатись такими договорами, а тільки слідкувати за дотриманням умов акредитива. Якщо ж ці умови не будуть виконані продавцем, то банк не виплатить йому гроші, хоча умови поставки товару і будуть виконані. Порядок здійснення розрахунків має повністю визначатись інструкцією покупця (наказодавця).
Слід зазначити, що акредитив - це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
• покритий - акредитив, за яким бронюються кошти платника;
• непокритий - акредитив, оплата за яким гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
