- •Міжнародна торгівля послугами.
- •Місце і роль транспортних послуг на світовому ринку послуг.
- •3.Стан ринку міжнародних транспортних перевезень в Україні.
- •4. Основні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •5. Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України
- •6. Міжнародні конвенції та угоди.
- •8.Конвенція про дорожній рух.
- •9. Європейська угода щодо екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення
- •10.Європейська угода про міжнародні автомагістралі.
- •12.Нормативні документи, що регламентують вимоги до автомобілів. Вимоги до водіїв.
- •15. Перевезення небезпечних вантажів.
- •17. Умови перевезень забезпечуються за рахунок:
- •18. Особливості перевезення великогабаритних та важковагових вантажів.
- •19. Екологічні вимоги до автотранспортних засобів.
- •20. Атестаційна служба України, її цілі, завдання, функції.
- •Критерії вибору транспорту.
- •Основні види транспорту, що використовуються в зовнішньоекономіч- ній діяльності.
- •Пряма та термінальна системи вантажних автомобільних перевезень у міжнародному сполученні.
- •5. Системи модальних перевезень.
- •7. Сучасні системи комбінованого транспорту
- •8. Контейнерні перевезення.
- •9. Отпимізація доставки вантажів
- •10.Специфіка діяльності транспортно-експедиційних підприємств та їх економічна оцінка.
- •12. Договори перевезень вантажів
- •13. Міжнародна товарно-транспортна накладна (смр)
- •14. Товарно-транспортний документ на перевезення (ттд).
- •15. Шляховий лист
- •16. Митні документи
- •17. Транспортні документи.
- •18. Розрахункові документи
- •19. Страхові документи
- •20. Сучасні проблеми транспортно-експедиційного забезпечення розподілу товарів.
- •29.Міжнародні правила інкотермс – 2010.
- •32.Зобов'язання продавця і покупця при постачанні.
- •33.Перехід ризиків і витрат, пов'язаних з товаром.
- •34.Варіанти інкотермс.
- •35.Звичаї порту або конкретної торгівлі.
- •36.Можливості покупця відносно місця відвантаження.
- •37.Митне очищення.
- •38.Упаковка товару.
- •40. Митні системи та іх функц.
- •41. Національна транзитна система України.
- •42. Система митного транзиту країн єс.
- •43. Система на основі Митної конвенції про перевезення вантажів(мдп).
- •44.Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМап).
- •45. Переваги та негативні сторони кожної системи.
- •46. Митні процедури
- •47. Митні режими
- •48. Митний контроль
- •49. Час на виконання митних операцій
- •50. Документи для митного контролю товарів і транспортних засобів
- •51. Перевезення товарів митним перевізником
- •52. Митне оформлення
- •54. У відповідності до визначених Митним кодексом України митних режимів, Держмитслужбою передбачено заповнення таких типів вмд:
- •55. До інших документів, за якими здійснюється митне оформлення можна віднести:
- •69. Прямі та непрямі податки, відрахування до бюджету.
- •70. Вплив податків на формування ціни на міжнародні перевезення.
- •72.Основні види пільг суб’єктам зед на території України.
- •73.Суть, способи та форми розрахунків.
- •74.Акредитивні розрахункові операції.
- •75.Інкасова форма платежу.
- •76.Механізм здійснення платежів чеками.
- •77. Вексельна форма платежу
- •78.Розрахунки у безготівковій і готівковій іноземній валюті.
- •80. Комерційний міжнародний кредит.
- •82. Міжднародні лізингові операції
- •2. Інформація про парк автотранспортних засобів
- •8. Елементи оплати праці працівників автотранспортного підприємства
- •9. Форми та системи оплати праці
- •10. Види доплат, надбавок та преміювання працівників
- •19. Розрахунок витрат на відрядження.
- •20. Планування витрат на простої автотранспортних засобів
- •21. Планування інших витрат: то в дорозі, дорожні збори та інше
- •22. Планування рентабельності майбутніх рейсів.
- •23. Розробка заходів по зниженню витрат та управління їх структурою та обсягом.
- •24. Планування виробничого завантаження парку транспортних засобів.
- •25. Облік замовлень на перевезення.
- •26. Підбір оптимального транспортного засобу для виконання замовлень.
- •35. Розрахунок зп водіїв, що виконують міжнародні перевезення
- •36. Витрати на відрядження
- •37. Витрати на ремонт і обслуговування транспортних засобів
- •38. Облік обслуговування та ремонту
- •39. Облік замовлень на ремонт
- •40. Dедення ремонтних листів
- •41. Податки та збори з користувачів доріг
- •42. Єдиний збір та ставки для його нарахування
- •10.Аналіз роботи транспортних засобів.
- •11.Звіт про виробіток транспортних засобів.
- •12. Звіт по пробігу та простоям.
- •13.Картка роботи транспортних засобів.
- •14.Техніко-експлуатаційні показники
- •15.Відомомсті роботи водіїв
- •16. Документи транспортних засобів та водіїв, термін дії яких закінчується.
- •17. Зведені показники транспортних засобів, що виконують міжнародні перевезення
- •18. Аналітична відомість рейсу
- •19. Журнал шляхових листів.
- •20. Фактичні витрати за шляховими листами.
- •Аналіз обслуговування та ремонтів
- •23. Відомості ремонтів та обслуговування.
- •22. Відомість замовлень на ремонти.
- •24. Відомість витрат запасних частин та робот на транспортний засіб.
- •25. Звіт по зносу та пробігу шин
- •26. Звіт по залишкам та оборотам шин і акумуляторів на складі.
- •34. Ринковий механізм ціноутворення на міжнародні транспортні послуги
- •35. Ринкова ціна фрахту
- •36. Цінові стратегії на зовнішньому ринку
- •37. Послідовність дій у міжнародному ціноутворенні
- •38. Валові доходи, балансовий та чистий прибуток
- •39) Маржинальний дохід
- •40) Рентабельність міжнародних перевезень та її визначення. Бюджет доходів і витрат.
- •41) Звіт про виторг. Аналіз виторгу і прямих витрат. Звіт про прибуток
- •42. Ризики в міжнародних перевезеннях. Методи зниження ризиків.
- •43. Абсолютна та порівняльна ефективність.
- •44. Економічна ефективність підвищення якості міжнародних транспортних послуг.
- •46. Напрямки та шляхи підвищення ефективності міжнародних перевезень.
75.Інкасова форма платежу.
Інкасовою операцією називають форму розрахунків за зовнішньоторговельною угодою, яка полягає в тому, що експортер доручає своєму банку одержати від імпортера певну суму валюти при передаванні останньому відповідних товарних документів. Розрахунки при інкасо здійснюються згідно з “Уніфікованими правилами з інкасо” прийнятими Міжнародною торговою палатою і мають такий порядок:
1) після відвантаження товару, експортер (довіритель) оформляє документи і передає їх у свій банк, доручаючи останньому проведення інкасової операції;
2) банк експортера (банк-ремітент) пересилає документи в банк імпортера (інкасуючий банк);
3) інкасуючий банк передає документи імпортеру, одночасно отримуючи від нього суму чи право на суму (якщо платежі здійснюються на умовах кредиту, банк забирає термінову тратту);
4) інкасуючий банк зараховує на кореспондентський рахунок банка-ремітента суму платежу і повідомляє його про це;
5) банк-ремітент розраховується з експортером.
76.Механізм здійснення платежів чеками.
В ЗЕД інколи використовується також чекова форма розрахунків, яка реалізується шляхом видачі чекодавцем розпорядження своєму банку здійснити із наявних коштів чекодавця виплату певної суми чекоотримувачу чи перерахування цієї суми на його рахунок. Чек може передаватись однією особою іншій шляхом внесення в нього передавального напису (індосаменту).
Чек — це безумовна пропозиція власника рахунку (чекодавця) банку здійснити платіж зазначеної у чекові грошової суми певній особі або пред'явникові (чекоотримувачу) готівкою чи перерахуванням грошей на рахунок у банку. Чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник побоюється віддавати гроші до отримання товару, а постачальник не хоче передавати товар до одержання гарантій платежу. Як засіб платежу в зовнішніх операціях чек використовують при кінцевому розрахунку за товар і надані послуги, врегулюванні рекламацій і штрафних санкцій, погашенні боргу, а також у розрахунках з неторговельних операцій. Чек можна використовувати для отримання готівки, для безготівкового платежу і в інших формах, пов'язаних з обігом чеків як засобу платежу. Використання чека як засобу платежу дає змогу заощаджувати на обігу готівки і прискорює платежі, оскільки всі чеки оплачують після подання.
Виписаний чекодавцем документ повинен мати відповідне фінансове покриття на його банківському рахунку.
Слід пам'ятати, що чек є приватним зобов'язанням і не має сили законного платіжного засобу. Видача чека ще не є погашенням боргу, для цього чек має бути перетворений у гроші або в зобов'язання банку сплатити гроші. Кредитор, який отримав чек в оплату боргу, повинен його перевірити і приймати тільки в тому випадку, якщо він впевнений, що чек може бути перетворений у гроші.
77. Вексельна форма платежу
Як у міжнародній, так і вітчизняній практиці широко використовується вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити з настанням строку певну суму грошей власнику векселя (векселетримачу).
У сфері міжнародного вексельного обороту застосовуються норми національного і міжнародного права. Так, у 1930 р. в Женеві ряд країн підписали Конвенцію, якою запроваджено "Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі". Україна приєдналася до Женевської конвенції 6 липня 1999 р.
У багатьох країнах світу для зручності операцій з векселями, що використовуються у комерційному обороті, розроблені вексельні формуляри, які відповідають вимогам вексельного законодавства. Можна виставити і вексель, не оформлений на спеціальному бланку, але за умови, що він містить усі необхідні реквізити. У міжнародному платіжному обороті вексель вважається оборотним фінансовим документом. Це означає, що з передачею векселя іншій особі до неї переходять усі права, вимоги та ризики за цим документом. Передачу векселя здійснюють простим врученням чи за допомогою передавального напису (індосаменту). Такий напис роблять на зворотному боці векселя, його підписує індосант. Індосамент може мати вигляд передавального напису з відмовою від відповідальності, що випливає з тратти. Тоді роблять напис "без обороту на мене", а передавальний напис називають безоборотним індосаментом.
Будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо векселедавець написав на переказному векселі слова "не за наказом" або будь-яке рівнозначне формулювання, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.
У разі неодержання платежу за вексель банк зобов'язаний подати його для опротестування від імені довірителя (якщо останній не дав розпорядження повернути йому неоплачений вексель), а також повідомити його про виконання доручення. За виконання доручення щодо інкасування векселів банк має право:— на відшкодування витрат за відправлення та отримання векселів і одержання платежу, коли платіж за векселем необхідно одержати в іншому місці;—винагороду (комісію) за виконання доручення.
