Зв'язки наколінка:

— синовіальна складка наколінка (plica synovialis patellaris) — починається ниж-

че наколінка та прямує вгору;

— дві крилоподібні зв'язки (plicae alares) — починаються нижче наколінка і

йдуть угору, охоплюючи його з обох боків.

Зв'язки колінного суглоба досить міцно його укріплюють, тому вивихи цього

анатомічного утворення спостерігають рідко.

Кровопостачання ділянки забезпечує вищеописана артеріальна сітка коліна.

Іннервують ділянку три нерви: малогомілковий — суглоб ззовні, великогомілко-

вий — ззаду, стегновий — зсередини.

Лімфовідтік від переднього відділу відбувається в пахвинні лімфовузли, від

заднього — в підколінні.

Топографічна анатомія поперекової ділянки.

Межі. Поперекова ділянка обмежена зверху нижнім краєм XII ребра, знизу —

клубовими гребенями і крижовою кісткою, збоку — лінією, що проведена від кінця

XI ребра вниз, перпендикулярно клубовому гребеню. Лінія, проведена через остисті

відростки хребців, розділяє ділянку на симетричні правий та лівий відділи.

Поперекова ділянка є задньобоковою стінкою живота. До її кісткових орієнти-

рів належать XII і XI ребра, клубові гребені, остисті відростки ТХІІ і поперекових

хребців. Одразу над горизонтальною лінією, що з'єднує найвищі точки клубових

гребенів, проектується остистий відросток LIV. Знання цих орієнтирів потрібне для

визначення місця введення голки під час виконання поперекової пункції. Бічний

край м'яза — випрямляча хребта (m. erector Spinae), який можна легко прощупати,

також є важливим орієнтиром. Лінія, проведена по зовнішньому краю цього м'яза,

розділяє поперекову ділянку на бічний і присередній відділи.

Пошарова топографія. ^Шкіра поперекової ділянки стовщена, малорухома. На ній

часто виникають фурункули. Підшкірна жирова, клітковина в цій ділянці не дуже

розвинена, за винятком нижньобічних відділів, де вона утворює попереково-сіднич-

ний жировий шар. Поверхнева фасція добре виражена і віддає глибокий відросток,

який відокремлює підшкірну жирову клітковину від попереково-сідничного жирово-

го шару. Під клітковиною розташована щільна фіброзна пластинка — грудо-попе-

рекова фасція (fascia thoracolumbalis), яка має поверхневий і глибокий листки (мал. 264).

"Бід*поверхневого листка цієї фасції, остистих відростків Тш—Тхи і всіх поперекових

хребців, крижової кістки та задньої третини клубового гребеня починається найшир-

ццщ м'яз спини, який разом із зовнішнім косим м'язом живота утворює перший

м'язовййТїїар поперекової ділянки. Волокна зовнішнього.косого м'яза живота почи-

наються від нижніх 7—8 ребер, прямують униз й уперед і прикріплюються, переходя-

чи в апоневроз, до передніх відділів клубового гребеня. У верхньому відділі попереко-

вої ділянки найширший м'яз спини вкриває частину зовнішнього косого м'яза живо-

та, а внизу їх вільні краї розходяться і утворюють трикутної форми простір — попе-

рековий трикутник, або трикутник Пті (trigonum lumbale). Основою його є клубовий

гребінь, а дно утворене внутрішнім косим м'язом живота.

Другий м'язовий шар поперекової ділянки в присередньому відділі представле-

ний м'язом — випрямлячем хребта. Цей м'яз розташований між поверхневим і гли-

боким листками грудо-поперекової фасції. Стовщену верхню частину глибокого

листка, натягнуту між поперечними відростками Li n і XII—XI ребрами, називають

попереково-ребровою зв'язкою (lig. lumbocostale). Під час виконання доступу до

нирки часто виникає потреба в розсіченні цієї зв'язки.

У бічному відділі поперекової ділянки другий м'язовий шар утворений внутрішнім

косим м'язом живота і нижнім заднім зубчастим м'язом (m. serratus posterior inferior).

Обидва м'язи, не стикаючись своїми краями, утворюють проміжок, обмежений зверху

заднім нижнім зубчастим м'язом, спереду і знизу — внутрішнім косим м'язом живота,

присередньо — зовнішнім краєм м'яза — випрямляча хребта і спереду — XII реб-

ром. Цей простір, через який проходить підребровий судинно-нервовий пучок, на-

зивають поперековим чотирикутником, або ромбом Лєсгафта—Гринфельта. Дном

ромба є апоневроз поперечного м'яза живота.

Поперекові трикутник і чотирикутник є слабкими місцями задньобокової стін-

ки живота, оскільки тут можливе випинання поперекових гриж. Болючість під час

пальпації у ділянці поперекового трикутника нерідко свідчить про ретроцекальне

розташування червоподібного відростка при апендициті.

Третій м'язовий шар поперекової ділянки в присередньому відділі утворений

квадратним м'язом попереку (m. quadratus lumborum), який починається від задніх

відділів внутрішньої губи клубового гребеня і кріпиться до останнього ребра та по-

перечних відростків L,—LIV. Глибше і присередньо розташовані малий (непостій-

ний) і великий поперекові м'язи (mm. psoas minor et psoas major). Великий попе-

рековий м'яз починається від тіл і поперечних відростків Тхп і всіх поперекових

хребців, проходить косо вниз, назовні і зливається з клубовим м'язом (m. iliacus),

утворюючи клубово-поперековий м'яз (m. iliopsoas). Пройшовши під пахвинною

зв'язкою, він кріпиться до малого вертлюга стегнової кістки. Піхви цих м'язів утво-

рені фасцією, що присередньо утворює футляр для поперечного м'яза живота і має

назву поперечної фасції. У кістково-фіброзному ложі великого поперекового м'яза

є шар жирової клітковини, через який можуть поширюватися гнійні процеси із за-

очеревинного простору й таза на стегно.

У верхньому відділі поперекової ділянки, поблизу діафрагми, розташовані бічна

та присередня дугоподібні зв'язки (lig. arcuatum). Присередня дугоподібна зв'язка

з'єднує тіло L, або L„ з його поперечним відростком, бічна — з XII ребром.