- •63 Модуль 2, Лікувальна справа та педіатрія
- •Біляниркова блокади.
- •Оперативні доступи до підключичної артерії.
- •Характеристика крововиливів у м'які тканини склепіння черепу. Шляхи розповсюдження гнійних процесів в цій ділянці.
- •Принципи операцій при парапроктитах.
- •Топографічна анатомія передньої ділянки гомілки.
- •Резекція нирки.
- •Топографічна анатомія сідничної ділянки.
- •Internus), вище якого проходять волокна верхнього близнюкового м'яза (починаєть-
- •Накладення міхурової фістули
- •XII ребра, ведуть косо донизу і вперед, не доходя-
- •Піелолітотомія.
- •Топографічна анатомія підколінної ямки.
- •Нефректомія.
- •Топографічна анатомія колінного суглобу.
- •160°) І вертикальній (обертання назовні за зігнутого коліна — до 40°).
- •Зв'язки наколінка:
- •Топографічна анатомія поперекової ділянки.
- •XI ребра вниз, перпендикулярно клубовому гребеню. Лінія, проведена через остисті
- •Оперативні доступи до стегнової артерії на трьох рівнях.
- •Топографічна анатомія нирки.
- •XI ребра, правої — проектується в одинадцятому міжребер'ї, тобто ліва нирка роз-
- •Оперативні доступи до підколінної артерії.
- •Топографічна анатомія привідного /Гунтерового/ каналу передньої ділянки стегна.
- •Оперативний доступ до задньої великогомілкової артерії під медіальною кісточкою стопи.
- •Топографічна анатомія кульшового суглобу. Природжений вивих стегна.
- •Internus), вище якого проходять волокна верхнього близнюкового м'яза (починаєть-
- •Принципи операцій на підшлунковій залозі при гострих і хронічних панкреатитах.
- •Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.
- •Сухожилки заначених м'язів з'єднуються разом, утворюючи могутній п'ятковий
- •Операції при варикозних розширеннях вен нижніх кінцівок.
- •Топографічна анатомія ліктьового суглобу.
- •Піелолітотомія.
- •Топографічна анатомія сечоводів.
- •Топографічна анатомія наднирника.
- •Судини та нерви долоні
- •Розміри кісткового тазу.
- •Inferior). Вхід у малий таз обмежений пограничною лінією, що утворена мисом,
- •Топографічна анатомія плечового суглобу. Вивихи в плечовому суглобі.
- •Хірургічна анатомія аномалій форми, кількості та положення нирок.
- •Принципи операцій при флегмонах кисті і передпліччя.
- •Топографічна анатомія фасціально-клітковинних просторів долоні.
- •Оперативні доступи до променевої артерії.
- •Оперативні доступи до передньої великогомілкової артерії.
- •Топографічна анатомія фасцій тазу.
- •Топографічна анатомія лопаткової ділянки.
- •Топографічна анатомія діафрагма тазу і сечостатева діафрагма.
- •Оперативні доступи до пахвової артерії.
- •1 См наперед від проекції пахвової артерії (обхідний шлях дає змогу уникнути пора-
- •Топографічна анатомія клітковинних просторів тазу.
- •Топографічна анатомія заплесно-плеснового суглобу.
- •Топографічна анатомія матки.
- •1,5 См2) задньої стінки піхви, переходячи на передню стінку прямої кишки й утво-
- •Шийки матки.
- •Топографічна анатомія ходу очеревини в порожнині тазу у чоловіків і жінок.
- •Методи обробки шкіри, м'язів, судин і нервів, кістки і окістя при ампутаціях кінцівок. Порочна кукса і причини її утворення.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Оболонки спинного мозку. Міжоболонкові простори хребтового каналу.
- •Принципи ампутації і екзартикуляції кінцівок. Особливості ампутацій у дітей.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Помилки під час виконання ампутацій:
- •Топографічна анатомія сечового міхура.
- •Принципи ампутації і екзартікуляції кінцівок. Особливості ампутацій у дітей.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Помилки під час виконання ампутацій:
- •40 Часточок, вивідні протоки яких відкриваються в передміхуровий відділ сечівни-
- •Топографічна анатомія спинного мозку
- •Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.
- •Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим.
- •Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.
- •Оперативні доступи до задньої великогомілкової артерії на трьох рівнях.
- •Топографічна анатомія фасціально-клітковинних просторів долоні.
- •Трьохмоментна ампутація стегна за Пироговим
- •Топографічна анатомія долонної поверхні кисті.
- •Судини та нерви долоні
- •Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим.
- •Принципи операцій при панариціях. Методи знеболювання.
- •Топографічна анатомія колінного суглобу.
- •160°) І вертикальній (обертання назовні за зігнутого коліна — до 40°).
- •Зв'язки наколінка:
- •Ампутація передпліччя в нижній третині "з манжеткою". Кінематизація кукси передпліччя.
- •Топографічна анатомія підколінної ямки.
- •Топографічна анатомія пахвової ділянки /пахвової ямки/.
- •Трьохмоментна ампутація стегна за Пироговим.
- •Пункція колінного суглобу.
- •Топографічна анатомія пахвової ділянки /пахвової ямки/.
- •Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.
- •Сухожилки заначених м'язів з'єднуються разом, утворюючи могутній п'ятковий
- •2) Операції при позаматковій вагітності
Топографічна анатомія підколінної ямки.
Межі. Угорі та зсередини підколінну ямку обмежують сухожилки півсухожил-
кового та півперетинчастого м'язів, ззовні — сухожилок двоголового м'яза стегна,
внизу — головки литкового м'яза (m. gastrocnemius).
Пошарова топографія. Шкіра в підколінній ямці тонка, рухома. У підшкірній
жировій клітковині проходять поверхневі судини та нерви, іноді виникає анастомоз
між великою та малою підшкірними венами. Зсередини клітковину обмежує поверх-
нева фасція.
Власна фасція задньої колінної ділянки є продовженням широкої фасції стегна
і представлена щільним апоневротичним листком, який вкриває глибокий клітко-
винний простір. Через це пульс на підколінній артерії за випрямленої кінцівки
прощупати неможливо.
Підшкірна жирова клітковина підколінної ямки містить основний судинно-
нервовий пучок (мал. 341; див. кольорову вклейку). Підколінні судини та вели-
когомілковий нерв проходять по вертикальній лінії, розмішуючися в такому поряд-
ку: ззаду наперед і ззовні всередину — великогомілковий нерв, підколінна вена та
підколінна артерія. Судини йдуть в одній фасціальній піхві. Малогомілковий нерв
проходить біля внутрішнього краю сухожилка двоголового м'яза стегна. У верхньо-
присередньому відділі клітковина заглиблюється в жоберову ямку, обмежену знизу
присереднім виростком стегнової кістки та присередньою головкою литкового м'яза,
зверху — кравецьким м'язом, спереду — сухожилком великого привідного м'яза,
ззаду — сухожилками півсухожилкового, півперетинчастого та тонкого м'язів. (Че-
рез жоберову ямку здійснюють доступ до підколінної артерії.) Клітковина підколінної
ямки широко сполучається за ходом сідничого нерва із заднім м'язовим ложем стег-
на та з глибоким клітковинним простором сідничної ділянки. За ходом стегнових
судин задня колінна ділянка сполучається з привідним каналом і клітковиною стег-
нового трикутника, за ходом підколінних судин і великогомілкового нерва — із
задньою ділянкою гомілки. У цих напрямках можуть поширюватися гнійні про-
цеси.
Дно підколінної ямки утворюють підколінна поверхня (faciès poplitea) стегнової
кістки та задня ділянка коліна, укріплена косою підколінною зв'язкою (lig. popliteum
obliquum) і підколінним м'язом, який лежить між бічним виростком стегнової кіст-
ки та задньоприсередньою поверхнею великогомілкової кістки.
Кровопостачання. У підколінну ямку відкривається нижній отвір привідного ка-
налу, в якому ззаду та ззовні розмішується підколінна вена (v. poplitea), спереду та
досередини — підколінна артерія (a. poplitea). Підколінна артерія, проходячи глибо-
ко в підколінній ямці, віддає гілки до колінного суглоба. Верхні колінні артерії
відходять вище суглобової щілини. З них бічна верхня артерія коліна проходить під
сухожилком двоголового м'яза, огинає бічний виросток стегнової кістки та вихо-
дить на передню ділянку коліна. Присередня верхня артерія коліна прямує досере-
дини та вперед під сухожилками великого привідного та півперетинчастого м'язів.
Середня колінна артерія (a. genus média) на рівні суглобової щілини йде вперед і
кровопостачає сумку колінного суглоба, схрещені зв'язки та синовільну мембрану
суглоба. Нижні колінні артерії відходять дистальніше суглобової щілини: бічна ар-
терія огинає бічний меніск (meniscus lateralis), проходить під обхідною малогомілко-
вою зв'зкою (lig. collatérale fibulare) і під бічною головкою литкового м'яза, присе-
редня — йде під присередньою головкою литкового м'яза, огинає присередній ви-
росток великогомілкової кістки та проходить під обхідною великогомілковою
зв'язкою (lig. collatérale tibialare) і під сухожилками тонкого, кравецького та півсухо-
жилкового м'язів. Верхні та нижні колінні артерії з'єднуються між собою на перед-
ній ділянці коліна, утворюючи артеріальну сітку колінного суглоба.
Іннервація. З присереднього боку ділянки розгалужується підшкірний нерв,
ззовні — гілки бічного шкірного нерва литки (n. cutaneus surae lateralis). Гілки
заднього шкірного нерва стегна (п. cutaneus femoris posterior) доходять до середини
підколінної ямки. Під власною фасцією на всьому протязі підколінної ямки прохо-
дить великогомілковий нерв, який віддає гілки до литкового, камбалоподібного
(m. soleus), підошовного (m. plantaris) і підколінного (m. popliteus) м'язів. У цій ді-
лянці проходить також присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis),
що супроводжує велику підшкірну вену, що лежить під фасцією між головками лит-
кового м'яза. Глибше розташовані підколінні вена й артерія. Загальний малогоміл-
ковий нерв міститься в бічних відділах підколінної ямки.
Лімфовідтік. Біля підколінної артерії розташовані глибокі підколінні лімфатичні
вузли, які збирають лімфу від гомілки, звідки вона прямує вздовж стегнових крово-
носних судин у глибокі пахвинні лімфатичні вузли.
