Принципи операцій при панариціях. Методи знеболювання.

Панарицій — запальний процес на пальці. За-

лежно від ураження тих чи інших анатомічних структур розрізняють шкірний,

підшкірний і нігтьовий панарицій.

Оперативний прийом при шкірному панариції полягає в розсіченні відшарованого

гноєм епідермального міхура. При цьому потрібно стежити, щоб не залишилося

кишень, які можуть стати джерелом поширення запального процесу. Після висічення

проводять ретельну ревізію ранової поверхні.

Для розкриття підшкірного панарицію застосовують лінійно-бічні (за Клаппом)

і дугоподібний (ключкоподібний) розрізи.

При нагнійних процесах у ділянках середньої й основної фаланг проводять

лінійно-бічні розрізи за Клаппом. Вони є найбільш фізіологічними, хоч і не виклю чають можливості ушкодження судинно-нервового пучка пальця (мал. 358). Рани,

що утворюються при бічних розрізах, досить добре дренуються і зазвичай гояться з

утворенням тонкого лінійного рубця, не обмежуючого руху пальця.

Дугоподібний (ключкоподібний) розріз при панариції дистальної фаланги най-

більше відповідає вимогам гнійної хірургії, оскільки дає змогу створити достатній

відтік гною, не порушуючи тактильної чутливості. Рубець після загоювання рани

зазвичай тонкий, еластичний, функція пальця не порушується.

При нігтьовому панариції (навколо- і піднігтьовому панариції) залежно від

локалізації гнійного фокуса застосовують такі розрізи:

— клиноподібні;

— П-подібні;

— парні бічні.

Після видалення нігтьової пластинки ложе нігтя залишається незахищеним,

що знижує якість життя хворих. Тому в разі поширення гною лише під бічний або

дистальний відділи нігтьової пластинки одночасно з розкриттям пароніхії резекту-

ють відшарований гноєм край нігтя до ділянки його міцної фіксації з ложем. При

цьому нігтьове ложе не вискоблюють через ризик ушкодження паросткової ді-

лянки.

У разі формування гнояка під центральною частиною нігтя видаляти останній

недоцільно. Нігтьову пластинку трепанують безпосередньо над скупченням гною,

для чого лезом скальпеля поступово зрізають шари пластинки до розкриття гнійного

вогнища (мал. 359, а).

Для видалення нігтьової пластинки застосовують гострі ножиці. Одну браншу

ножиць уводять між нею та ложем нігтя, а другу розташовують зверху та розсікають

нігтьову пластинку по середній лінії вздовж. Кожну з половин нігтя, що утворилися,

фіксують затискачем Кохера і рухом, що вивертає, видаляють спочатку одну, а потім

іншу (мал. 359, б).

Гнійні тендовагініти — це інфекційні запальні процеси сухожилків і їхніх синовіальних піхв.

Топографічна анатомія колінного суглобу.

Колінний суглоб (articulatio genus) утворений суглобовими поверхнями виростків

стегнової та великогомілкової кісток, а також суглобовою поверхнею наколінка. Це

двовиростковий суглоб (articulatio bicondylaris), кожний виросток якого має еліпсо-

подібну форму. Рухи можливі в двох осях — фронтальній (згинання—розгинання до

160°) І вертикальній (обертання назовні за зігнутого коліна — до 40°).

Оскільки присередній виросток стегнової кістки більший бічного, під час

з'єднання стегнова та великогомілкова кістки утворюють невеликий кут, відкритий

назовні, — фізіологічну назовнівиверненість коліна (genu valgum). На суглобових

поверхнях великогомілкової кістки розташовані внутрішньосуглобові хрящі — при-

середній і бічний меніски (menisci articulares), які забезпечують конгруентність

з'єднання кісток. Вони зрощені з великогомілковою кісткою, прикріплюючись спе-

реду та ззаду до міжвиросткового підвищення (eminentia intercondylaris), яке висту-

пає в суглобову порожнину. До стовщених зовнішніх країв менісків прикріплюється

суглобова капсула, що розмежовує суглоб на верхній і нижній відділи. Присередній

меніск має форму літери С, бічний — О. Спереду меніски зростаються з попереч-

ною зв'язкою коліна (lig. transversum genus).

Суглобова капсула колінного суглоба прикріплюється на передній поверхні

стегнової кістки на 5 см вище суглобового хряща та нижче надвиростків. Епіфізарна

лінія стегнової кістки розташована в порожнині колінного суглоба. Спереду капсула

прикріплюється до хрящового краю наколінка, оберненого в суглобову порожнину.

На великогомілковій кістці епіфізарна лінія розташована нижче суглобової капсули,

що прикріплюється тут на краю суглобового хряща. Суглобова капсула в разі пере-

ходу синовіальної оболонки на суглобові поверхні утворює дев'ять заворотів. Прак-

тичне значення має непарний верхній передній заворот. Верхній передній заворот

сполучається з синовіальною наднаколінковою сумкою. Бурсит цієї сумки може

спричинити запалення всього суглоба (гоніт).

Зв'язки колінного суглоба. До внутрішньосуглобових зв'язок належать схрещені

зв'язки (ligg. cruciata genus), які укріплюють суглоб, обмежуючи його ротацію. Пе-

редня схрещена зв'язка (lig. cruciatum anterius) починається на бічному виростку

стегнової кістки та прикріплюється спереду від eminentia intercondylaris. Задня схре-

щена зв'язка (lig. cruciatum posterius) починається на присередньому виростку стег-

нової кістки та прикріплюється позаду міжвиросткового підвищення (eminentia

intercondylaris).

Схрещені зв'язки спереду і з боків вкриті синовіальною мембраною, а задня їх

поверхня не має синовіального покриву, через що синовіальна порожнина колінно-

го суглоба поділена на присередній і бічний відділи, що спереду від них широко

сполучаються між собою. Крім того, меніски поділяють суглобову порожнину на

верхній і нижній відділи, які також сполучаються.

До зовнішніх зв'язок колінного суглоба належать обхідна малогомілкова, обхід-

на великогомілкова та коса підколінна (lig. popliteum obüquum) зв'язки. Обхідна

малогомілкова зв'язка натягнута між бічним надвиростком стегнової кістки та голов-

кою малогомілкової кістки. Між суглобовою капсулою та зв'язкою міститься жиро-

ва клітковина. Великогомілкова обхідна зв'язка починається від присереднього над-

виростка стегнової кістки та прикріплюється до підгленоїдальної межі великогоміл-

кової кістки (margo infraglenoidalis tibiale). Вона зрощена із суглобовою капсулою і

присереднім меніском.

Коса підколінна зв'язка є продовженням волокон сухожилка півперетинчастого

м'яза. Вона відділяється від нього біля присереднього меніска та прямує косо вгору

і назовні до бічного надвиростка стегнової кістки. В разі скорочення півперетинчас-

того м'яза напружується суглобова капсула.