Топографічна анатомія долонної поверхні кисті.

Межі. Проксимальною межею ділянки є поперечна лінія, умовно проведена під

горохоподібною кісткою; дистальною — долонно-пальцева складка. На долоні є два

підвищення: одне утворене м'язами великого (І) пальця (thenar), друге — м'язами

мізинця (hypothenar).

Шари. Шкіра щільна, багата на потові залози та позбавлена волосся. Вона ма-

лорухома, оскільки пов'язана з долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris).

Підшкірна жирова клітковина пронизана щільними фіброзними вертикально

розташованими пучками, що пов'язують шкіру з апоневрозом.

Власна фасція виражена тільки в ділянці зап'ястка і великого пальця.

Долонний апоневроз є продовженням сухожилка довгого долонного м'яза

(m. palmaris longus) і займає центральний відділ долоні між великим пальцем і мізин-

цем. Він має трикутну форму з вершиною, оберненою до ділянки зап'ястка, а осно-

вою — до пальців. У тильному відділі долоні апоневроз обмежовує три комісуральні

отвори, що сполучають підшкірну та підапоневротичну клітковини і через які в під-

шкірний шар проходять пальцеві судини та нерви.

Власна фасція, долонний апоневроз і перегородки, що відходять від нього до III

і V п'ясткових кісток, утворюють три фасціальні ложа долоні:

• бічне ложе долоні містить короткий відвідний м'яз великого пальця (m. abductor

pollicis brevis), протиставний м'яз великого пальця (m. opponens pollicis), короткий

м'яз — згинач пальців. Через бічне ложе, між двома головками короткого м'яза —

згинача великого пальця, проходить сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця, оточений синовіальною піхвою, а також гілки серединного нерва та проме-

невої артерії;

• присереднє ложе долоні містить м'язи підвищення мізинця: відвідний м'яз

мізинця, короткий м'яз — згинач мізинця та протиставний м'яз мізинця. Поверх

цих м'язів, поза присереднім ложем, лежить довгий долонний м'яз. У зазначеному

ложі розташовані гілки ліктьового нерва та ліктьової артерії;

• середнє ложе долоні містить оточені синовіальними піхвами сухожилки повер-

хневого та глибокого м'язів — згиначів пальців, три червоподібні м'язи, судини та

нерви (поверхнева долонна артеріальна дуга з її гілками, гілки серединного і ліктьо-

вого нервів). Глибше за середнє ложе лежать міжкісткові м'язи, глибока гілка лік-

тьового нерва і глибока долонна артеріальна дуга.

Клітковинні простори долоні. У кожному фасціальному ложі долоні розташова-

ний власний клітковинний простір: у бічному ложі — бічний долонний простір, у

присередньому ложі — присередній долонний простір, у середньому ложі — серед-

ній долонний клітковинний простір. Зазначені простори розділені бічною та присе-

редньою міжм'язовими перегородками (мал. 329).

Бічний клітковинний простір простягається від III п'ясткової кістки до сухо-

жилка довгого м'яза — згинача великого пальця, оточеного променевою синовіаль-

ною сумкою.

Присередній клітковинний простір обмежений присереднім фасціальним ложем.

Середній долонний клітковинний простір з боків обмежений міжм'язовими пе-

регородками, спереду — долонним апоневрозом, ззаду — глибокою долонною (між-

кісткової) фасцією. Цей простір утворений поверхневою та глибокою щілинами.

Поверхнева (підапоневротична) щілина розташована між долонним апоневрозом і

сухожилками м'язів — згиначів пальців, глибока (підсухожилкова) щілина — між

сухожилками і глибокою долонною фасцією. У поверхневій щілині залягає поверх-

нева долонна артеріальна дуга та гілки серединного і ліктьового нервів. За ходом

судин і нервів клітковина цієї щілини сполучається через комісуральні отвори з

підшкірною жировою клітковиною ділянок головок п'ясткових кісток. Глибока щі-

лина долоні дистально виходить на тильну поверхню III, IV і V пальців каналами

червоподібних м'язів, якими гній із середнього клітковинного простору долоні мо-

же досягти тильної поверхні пальців. Зазначена щілина через зап'ястковий канал

сполучається з глибоким клітковинним простором Пирогова на передпліччі.