- •63 Модуль 2, Лікувальна справа та педіатрія
- •Біляниркова блокади.
- •Оперативні доступи до підключичної артерії.
- •Характеристика крововиливів у м'які тканини склепіння черепу. Шляхи розповсюдження гнійних процесів в цій ділянці.
- •Принципи операцій при парапроктитах.
- •Топографічна анатомія передньої ділянки гомілки.
- •Резекція нирки.
- •Топографічна анатомія сідничної ділянки.
- •Internus), вище якого проходять волокна верхнього близнюкового м'яза (починаєть-
- •Накладення міхурової фістули
- •XII ребра, ведуть косо донизу і вперед, не доходя-
- •Піелолітотомія.
- •Топографічна анатомія підколінної ямки.
- •Нефректомія.
- •Топографічна анатомія колінного суглобу.
- •160°) І вертикальній (обертання назовні за зігнутого коліна — до 40°).
- •Зв'язки наколінка:
- •Топографічна анатомія поперекової ділянки.
- •XI ребра вниз, перпендикулярно клубовому гребеню. Лінія, проведена через остисті
- •Оперативні доступи до стегнової артерії на трьох рівнях.
- •Топографічна анатомія нирки.
- •XI ребра, правої — проектується в одинадцятому міжребер'ї, тобто ліва нирка роз-
- •Оперативні доступи до підколінної артерії.
- •Топографічна анатомія привідного /Гунтерового/ каналу передньої ділянки стегна.
- •Оперативний доступ до задньої великогомілкової артерії під медіальною кісточкою стопи.
- •Топографічна анатомія кульшового суглобу. Природжений вивих стегна.
- •Internus), вище якого проходять волокна верхнього близнюкового м'яза (починаєть-
- •Принципи операцій на підшлунковій залозі при гострих і хронічних панкреатитах.
- •Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.
- •Сухожилки заначених м'язів з'єднуються разом, утворюючи могутній п'ятковий
- •Операції при варикозних розширеннях вен нижніх кінцівок.
- •Топографічна анатомія ліктьового суглобу.
- •Піелолітотомія.
- •Топографічна анатомія сечоводів.
- •Топографічна анатомія наднирника.
- •Судини та нерви долоні
- •Розміри кісткового тазу.
- •Inferior). Вхід у малий таз обмежений пограничною лінією, що утворена мисом,
- •Топографічна анатомія плечового суглобу. Вивихи в плечовому суглобі.
- •Хірургічна анатомія аномалій форми, кількості та положення нирок.
- •Принципи операцій при флегмонах кисті і передпліччя.
- •Топографічна анатомія фасціально-клітковинних просторів долоні.
- •Оперативні доступи до променевої артерії.
- •Оперативні доступи до передньої великогомілкової артерії.
- •Топографічна анатомія фасцій тазу.
- •Топографічна анатомія лопаткової ділянки.
- •Топографічна анатомія діафрагма тазу і сечостатева діафрагма.
- •Оперативні доступи до пахвової артерії.
- •1 См наперед від проекції пахвової артерії (обхідний шлях дає змогу уникнути пора-
- •Топографічна анатомія клітковинних просторів тазу.
- •Топографічна анатомія заплесно-плеснового суглобу.
- •Топографічна анатомія матки.
- •1,5 См2) задньої стінки піхви, переходячи на передню стінку прямої кишки й утво-
- •Шийки матки.
- •Топографічна анатомія ходу очеревини в порожнині тазу у чоловіків і жінок.
- •Методи обробки шкіри, м'язів, судин і нервів, кістки і окістя при ампутаціях кінцівок. Порочна кукса і причини її утворення.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Оболонки спинного мозку. Міжоболонкові простори хребтового каналу.
- •Принципи ампутації і екзартикуляції кінцівок. Особливості ампутацій у дітей.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Помилки під час виконання ампутацій:
- •Топографічна анатомія сечового міхура.
- •Принципи ампутації і екзартікуляції кінцівок. Особливості ампутацій у дітей.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Помилки під час виконання ампутацій:
- •40 Часточок, вивідні протоки яких відкриваються в передміхуровий відділ сечівни-
- •Топографічна анатомія спинного мозку
- •Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.
- •Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим.
- •Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.
- •Оперативні доступи до задньої великогомілкової артерії на трьох рівнях.
- •Топографічна анатомія фасціально-клітковинних просторів долоні.
- •Трьохмоментна ампутація стегна за Пироговим
- •Топографічна анатомія долонної поверхні кисті.
- •Судини та нерви долоні
- •Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим.
- •Принципи операцій при панариціях. Методи знеболювання.
- •Топографічна анатомія колінного суглобу.
- •160°) І вертикальній (обертання назовні за зігнутого коліна — до 40°).
- •Зв'язки наколінка:
- •Ампутація передпліччя в нижній третині "з манжеткою". Кінематизація кукси передпліччя.
- •Топографічна анатомія підколінної ямки.
- •Топографічна анатомія пахвової ділянки /пахвової ямки/.
- •Трьохмоментна ампутація стегна за Пироговим.
- •Пункція колінного суглобу.
- •Топографічна анатомія пахвової ділянки /пахвової ямки/.
- •Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.
- •Сухожилки заначених м'язів з'єднуються разом, утворюючи могутній п'ятковий
- •2) Операції при позаматковій вагітності
Топографічна анатомія спинного мозку
Оточений мозковими оболонами, спинний мозок у хребтовому каналі займає
простір від дуги атланта (С:) до верхнього краю L„, причому в дітей він закінчується
завжди нижче. Тому поперекову пункцію у дорослих можна робити вище і нижче за
четвертий поперековий (L|V) хребець, у дітей — лише нижче від остистого відростка
четвертого поперекового (LIV) хребця. У нижній частині спинний мозок має мозко-
вий конус (conus medullaris), від якого починається кінцева нитка (filum terminale).
У спинному мозку є два стовщення: верхнє — шийне (intumescentia cervicalis) від CIV
до Т,, нижнє — попереково-крижове (intumescentia lumbosacralis) від Тх до L,
По обидва боки від спинного мозку двома поздовжніми рядами виходять корін-
ці спинномозкових нервів. Передній корінець (radix ventralis) містить у своєму складі
нейрити рухових нейронів, задній (radix dorsalis) — нейрити чутливих нейронів, тіла
яких лежать у спинномозкових вузлах (ganglion spinale), розташованих у місці злит-
тя передніх і задніх корінців у міжхребцевих отворах. Зближуючись, корінці спочат-
ку утворюють стовбур, або канатик, спинномозкового нерва (truncus seu funiculus
n. spinalii), який проходить через міжхребцевий отвір і розпадається на основні гіл-
ки. При запаленні канатика (фунікуліт) виникають сегментарні поєднані порушен-
ня рухової та чутливої іннервації, при запаленні корінців (радикуліт) — порушення
рухової або чутливої іннервації, при ураженні гілок (неврит) — порушення, що від-
повідають ділянці іннервації зазначеного нерва.
З погляду топічної діагностики важливе значення має співвідношення між рівнем
сегмента спинного мозку та його корінців і рівнем їх виходу із хребтового каналу.
Скелетотопія спинномозкових сегментів. У шийному та верхньогрудному відділах
спинномозкові сегменти розташовуються на один хребець вище від відповідного
хребця, у середньогрудному — на два хребці, у нижньогрудному та поперековому —
на три хребці.
У середині спинного мозку міститься вузький центральний канал (canalis
centralis), який сполучається з четвертим шлуночком головного мозку.
Кровопостачання спинного мозку здійснюють передня та задня спинномозкові
артерії від хребтових, міжребрових, поперекових і крижових артерій. При цьому
передня артерія постачає кров'ю переважно сіру речовину, задня — білу (див. мал. 310).
Артеріям відповідають однойменні вени, які впадають в хребтові венозні сплетення.
Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.
Шари. Шкіра тонка, легко зміщується. У підшкірній жировій клітковині з про-
меневого боку розташовані головна вена та бічний підшкірний нерв передпліччя, а
з ліктьового — основна вена та присередній підшкірний нерв передпліччя.
Власна фасція передпліччя (fascia antebrachii) вкриває м'язи, утворюючи для
них піхви.
М'язи передньої поверхні передпліччя розташовані в чотири шари:
• перший шар утворений плечо-променевим, круглим м'язом привертачем, про-
меневим м'язом — згиначем зап'ястка, довгим долонним м'язом, ліктьовим м'язом —
згиначем зап'ястка;
• другий — поверхневим м'язом — згиначем пальців (m. flexor digitorum superficialis);
• третій — довгим м'язом — згиначем великого пальця (m. flexor pollicis longus)
і глибоким м'язом — згиначем пальців (m. flexor digitorum profundus);
• четвертий — квадратним м'язом-привертачем (m. pronator quadratus).
Між глибоким м'язом — згиначем пальців і довгим м'язом — згиначем велико-
го пальця (більш поверхнево), а також квадратним м'язом-привертачем і нижнім
відділом міжкісткової перегородки передпліччя (глибше) розташований клітковин-
ний простір Пирогова, який сполучається з клітковинними просторами кисті та
задньої ділянки передпліччя.
Судинно-нервові пучки. Між м'язами передньої ділянки передпліччя утворюють-
ся три борозни, в яких лежать судинно-нервові пучки (мал. 328; див. кольорову
вклейку):
• ззовні передпліччя, між плечо-променевим і променевим м'язом — згиначем
зап'ястка, розташована променева борозна, в якій лежить променева артерія разом
з двома венами та поверхневою гілкою променевого нерва;
• зсередини передпліччя, між ліктьовим м'язом — згиначем зап'ястка та поверх-
невим м'язом — згиначем пальців, лежить ліктьова борозна, в якій розташована
ліктьова артерія з двома однойменними венами і нервом;
• між променевим м'язом — згиначем зап'ястка та поверхневим м'язом — згиначем
пальців лежить серединна борозна передпліччя (sulcus medianus antebrachii), в якій про-
ходять серединний нерв і супутня артерія серединного нерва (a. comitans n. mediani);
• найглибше, на міжкістковій перегородці передпліччя, лежить четвертий су-
динно-нервовий пучок, представлений передньою міжкістковою артерією (a. interossea
anterior), що є гілкою загальної міжкісткової артерії (a. interossea communis;
від ліктьової артерії), і переднім міжкістковим нервом (n. interosseus anterior), що є
гілкою серединного нерва.
