Топографічна анатомія лопаткової ділянки.

Межі ділянки відповідають межам лопатки, ость якої ділить ділянку на дві ям-

ки: надостьову та підостьову.

Пошарова топографія. Під шкірою, підшкірною жировою клітковиною, поверх-

невою фасцією лежить власна фасція, що вкриває трапецієподібний і найширший

м'язи спини (mm. trapecius et latissimus dorsi). Глибока фасція має вигляд апоневро-

зу, який разом із задньою поверхнею лопатки утворює .надостьове і підостьове кіст-

ково-фіброзні ложа, заповнені відповідно надостьовим і підостьовим м'язами

(mm. supraspinatus et infraspinatus) і невеликою кількістю клітковини.

Клітковинні простори ділянки лопатки сполучаються з клітковинними просто-

рами зовнішнього шийного трикутника, з клітковиною підцельтоподібного просто-

ру, за ходом огинальної судини лопатки через трибічний отвір — клітковиною па-

хвової ділянки.

Судинно-нервові пучки. У лопатковій ділянці є два судинно-нервові пучки, ар-

терії яких утворюють лопаткове артеріальне коло, що відіграє важливу роль в обхід-

ному кровообігу верхньої кінцівки (мал. 321; див. кольорову вклейку):

1) надлопаткові артерія та вена (із щито-шийного стовбура (truncus thyrocervicalis)

підключичної артерії), надлопатковий нерв (із плечового сплетення), які, виходячи

з надостьового ложа, огинають ость лопатки та проникають у підостьове ложе, де

надлопаткова артерія утворює анастомози з огинальною артерією лопатки;

2) поперечні артерія та вена шиї (низхідна гілка поперечної артерії шиї), тиль-

ний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae), які йдуть уздовж хребтового краю лопатки й

анастомозують з гілками під остьової й огинальної артерій.

27)

Топографічна анатомія діафрагма тазу і сечостатева діафрагма.

Розрізняють три нутрощеві м'язи: зовнішній м'яз — замикач відхідника

(m. sphincter ani externus), м'яз — підіймач відхідника ( т . levator апі), куприковий

м'яз ( т . coccygeus), які утворюють діафрагму таза.

М'яз — підіймач відхідника містить у своєму складі лобково-прямокишковий

(m. puborectaüs), лобково-куприковий (т. pubococcygeus) і клубово-куприковий

( т . ileococcygeus) м'яз.

Лобково-прямокишковий м'яз починається від лобкової кістки, прямує назад,

вплітається у верхню частину зовнішнього м'яза — замикача відхідника і частиною

волокон продовжується в поздовжній шар м'язової оболонки відхідника. Присередні краї правого та лівого м'язів попереду прямої кишки не змикаються, унаслідок

чого утворюється проміжок, у якому розташовані піхва та сечівник у жінок або

сечівник у чоловіків.

Лобково-куприковий м'яз є бічним продовженням лобково-прямокишкового м'яза,

що починається від низхідної гілки лобкової кістки і кріпиться до крижово-купри-

кової зв'язки.

Клубово-куприковий м'яз — задній відділ м'яза — підіймача відхідника, почи-

нається від бічної сухожилкової дуги таза, що є ущільненням пристінкового листка

тазової фасції в напрямку від нижнього краю лобкової кістки до сідничої ості, і

кріпиться до куприкової кістки та куприково-прямокишкової зв'язки.

Куприковий м'язе заднім відділом діафрагми таза, тобто продовженням клубово-

куприкового м'яза, розташованим над крижово-куприковою зв'язкою. Він почи-

нається від сідничої ості та кріпиться до бічної поверхні крижової кістки.