- •63 Модуль 2, Лікувальна справа та педіатрія
- •Біляниркова блокади.
- •Оперативні доступи до підключичної артерії.
- •Характеристика крововиливів у м'які тканини склепіння черепу. Шляхи розповсюдження гнійних процесів в цій ділянці.
- •Принципи операцій при парапроктитах.
- •Топографічна анатомія передньої ділянки гомілки.
- •Резекція нирки.
- •Топографічна анатомія сідничної ділянки.
- •Internus), вище якого проходять волокна верхнього близнюкового м'яза (починаєть-
- •Накладення міхурової фістули
- •XII ребра, ведуть косо донизу і вперед, не доходя-
- •Піелолітотомія.
- •Топографічна анатомія підколінної ямки.
- •Нефректомія.
- •Топографічна анатомія колінного суглобу.
- •160°) І вертикальній (обертання назовні за зігнутого коліна — до 40°).
- •Зв'язки наколінка:
- •Топографічна анатомія поперекової ділянки.
- •XI ребра вниз, перпендикулярно клубовому гребеню. Лінія, проведена через остисті
- •Оперативні доступи до стегнової артерії на трьох рівнях.
- •Топографічна анатомія нирки.
- •XI ребра, правої — проектується в одинадцятому міжребер'ї, тобто ліва нирка роз-
- •Оперативні доступи до підколінної артерії.
- •Топографічна анатомія привідного /Гунтерового/ каналу передньої ділянки стегна.
- •Оперативний доступ до задньої великогомілкової артерії під медіальною кісточкою стопи.
- •Топографічна анатомія кульшового суглобу. Природжений вивих стегна.
- •Internus), вище якого проходять волокна верхнього близнюкового м'яза (починаєть-
- •Принципи операцій на підшлунковій залозі при гострих і хронічних панкреатитах.
- •Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.
- •Сухожилки заначених м'язів з'єднуються разом, утворюючи могутній п'ятковий
- •Операції при варикозних розширеннях вен нижніх кінцівок.
- •Топографічна анатомія ліктьового суглобу.
- •Піелолітотомія.
- •Топографічна анатомія сечоводів.
- •Топографічна анатомія наднирника.
- •Судини та нерви долоні
- •Розміри кісткового тазу.
- •Inferior). Вхід у малий таз обмежений пограничною лінією, що утворена мисом,
- •Топографічна анатомія плечового суглобу. Вивихи в плечовому суглобі.
- •Хірургічна анатомія аномалій форми, кількості та положення нирок.
- •Принципи операцій при флегмонах кисті і передпліччя.
- •Топографічна анатомія фасціально-клітковинних просторів долоні.
- •Оперативні доступи до променевої артерії.
- •Оперативні доступи до передньої великогомілкової артерії.
- •Топографічна анатомія фасцій тазу.
- •Топографічна анатомія лопаткової ділянки.
- •Топографічна анатомія діафрагма тазу і сечостатева діафрагма.
- •Оперативні доступи до пахвової артерії.
- •1 См наперед від проекції пахвової артерії (обхідний шлях дає змогу уникнути пора-
- •Топографічна анатомія клітковинних просторів тазу.
- •Топографічна анатомія заплесно-плеснового суглобу.
- •Топографічна анатомія матки.
- •1,5 См2) задньої стінки піхви, переходячи на передню стінку прямої кишки й утво-
- •Шийки матки.
- •Топографічна анатомія ходу очеревини в порожнині тазу у чоловіків і жінок.
- •Методи обробки шкіри, м'язів, судин і нервів, кістки і окістя при ампутаціях кінцівок. Порочна кукса і причини її утворення.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Оболонки спинного мозку. Міжоболонкові простори хребтового каналу.
- •Принципи ампутації і екзартикуляції кінцівок. Особливості ампутацій у дітей.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Помилки під час виконання ампутацій:
- •Топографічна анатомія сечового міхура.
- •Принципи ампутації і екзартікуляції кінцівок. Особливості ампутацій у дітей.
- •20 %, Що зумовлено властивістю шкіри скорочуватися. За двоклаптевого способу
- •Помилки під час виконання ампутацій:
- •40 Часточок, вивідні протоки яких відкриваються в передміхуровий відділ сечівни-
- •Топографічна анатомія спинного мозку
- •Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.
- •Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим.
- •Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.
- •Оперативні доступи до задньої великогомілкової артерії на трьох рівнях.
- •Топографічна анатомія фасціально-клітковинних просторів долоні.
- •Трьохмоментна ампутація стегна за Пироговим
- •Топографічна анатомія долонної поверхні кисті.
- •Судини та нерви долоні
- •Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим.
- •Принципи операцій при панариціях. Методи знеболювання.
- •Топографічна анатомія колінного суглобу.
- •160°) І вертикальній (обертання назовні за зігнутого коліна — до 40°).
- •Зв'язки наколінка:
- •Ампутація передпліччя в нижній третині "з манжеткою". Кінематизація кукси передпліччя.
- •Топографічна анатомія підколінної ямки.
- •Топографічна анатомія пахвової ділянки /пахвової ямки/.
- •Трьохмоментна ампутація стегна за Пироговим.
- •Пункція колінного суглобу.
- •Топографічна анатомія пахвової ділянки /пахвової ямки/.
- •Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.
- •Сухожилки заначених м'язів з'єднуються разом, утворюючи могутній п'ятковий
- •2) Операції при позаматковій вагітності
Топографічна анатомія сечоводів.
Це парний трубчастий орган, який відводить сечу від ниркових мисок у сечовий
міхур (vesica urinaria; див. мал. 266). Він дещо сплощений, має форму циліндричної
труби завдовжки 28—34 см. Діаметр сечоводів неоднаковий на всьому протязі, розши-
рені ділянки чергуються зі звуженими. У місцях звужень діаметр сечоводу становить
2—3 мм, а в розширених — 0,5—1 см. Стінка сечоводу містить два шари непосмуго-
ваної м'язової тканини: внутрішній поздовжній і зовнішній циркулярний. У тазовій
частині сечовід набуває третій — зовнішній поздовжній м'язовий шар (сечовідна піхва
Вальдеєра), який тісно зв'язаний з м'язовою оболонкою сечового міхура.
Слизова оболонка сечоводу має численні поздовжні складки, що зумовлюють
зірчастий вигляд органа на поперечному розрізі. У місці впадання сечоводу в сечо-
вий міхур (у верхньому куті трикутника сечового міхура (trigonum vesicae) розташо-
вана велика складка слизової оболонки, що містить у своїй товщі м'язові волок-
на — valvula ureteris. Вона відіграє роль клапана, що перешкоджає міхурово-сечовід-
ному рефлюксу.
Сечовід має черевну (pars abdominalis) і тазову (pars pelvina) частини. Іноді виді-
ляють міхуровий відділ, на протязі якого сечовід лежить у товщі стінки сечового
міхура. Починається сечовід від звуженої частини ниркової миски, де розташоване
перше звуження сечоводу (isthmus ureteris). Два інші звуження розташовані в місці
переходу сечоводу в тазову частину, де він пересікає клубові судини, і в місці впа-
дання в сечовий міхур. На рівні нижнього кінця нирки сечовід може перехрещува-
тися з додатковою нирковою артерією, яка нерідко стискає його. Нижче сечовід,
переміщуючись спіралеподібно, лежить на передньозовнішній поверхні великого
поперекового м'яза, а підходячи до клубових судин — на його передньовнутрішній
поверхні. Приблизно на середині великого поперекового м'яза сечовід ззаду пере-
хрещують яєчникові або яєчкові судини, а спереду — статево-стегновий нерв
(n. genitofemoralis). Близькість сечоводу до цього м'яза пояснює особливості болю при
нирковій коліці, який іррадіює по внутрішній поверхні стегна в яєчко (у жінок —
у великі соромітні губи).
Черевна частина правого сечоводу розташована між нижньою порожнистою ве-
ною медіально і між сліпою та висхідною ободовою кишками латерально, а спереду
її пересікає брижа тонкої кишки (3—5 см від клубово-сліпокишкового кута). По-
близу сечоводу можна виявити червоподібний відросток, розташований заочеревин-
но, що значно утруднює диференціальну діагностику апендициту та ниркової колі-
ки. Лівий сечовід межує латерально з низхідною ободовою кишкою, спереду —
з брижею сигмоподібної ободової кишки, медіально — з черевною частиною аорти.
Проекційну лінію черевної частини сечоводу проводять через кінці поперечних від-
ростків поперекових хребців ззаду і через бічний край прямого м'яза живота спере-
ду. На рівні термінальної лінії сечовід входить у таз, перехрещуючись спереду ліво-
руч із загальною клубовою артерією, праворуч — із зовнішньою клубовою ар-
терією.
Кровопостачання. Постачають сечоводи кров'ю у верхньому відділі ниркова
артерія, в середньому — черевна частина аорти та яєчкова (яєчникова) артерії, в
нижньому — верхня артерія сечового міхура (із системи внутрішньої клубової ар-
терії). Венозна кров від сечоводів відтікає в основному системами ниркової та внут-
рішньої клубової вен.
Лімфа від верхнього відділу сечоводу прямує в лімфовузли воріт і ніжок нирок,
від середнього — в парааортальні та ретрокавальні лімфатичні вузли, від нижнього —
у клубові лімфовузли.
Доступи до плечового суглобу.
З усіх доступів до плечового суглобу найбільш безпечним і часто застосовуваним можна вважати передньолатеральну доступ по Лангенбека, що дозволяє уникнути пошкодження двоголового і дельтоподібного м'язів Латеральні і задні доступи застосовують рідше, що пов'язано з більшою ймовірністю поранення пахвового нерва {п. axillaris) і, отже, розвитку паралічу дельтоподібного м'яза (т. deltoideus). Орієнтирами для розрізу служать акроміаль- ний відросток лопатки, великий і малий горбки
плечової кістки і межбугорковой борозни. Розріз довжиною 10 см починають від акроміального відростка лопатки і ведуть вниз по ходу медіальної борозни двоголового м'яза плеча {sulcus bicipitalis medialis). розсікають шкіру, підшкірну клітковину, фасцію плеча і апоневроз дельтоподібного м'яза, дельтовидний м'яз поділяють тупо по ходу волокон. розсунувши гачками м'яз, пальпаторно визначають великий (з латеральної сторони) і малий (з внутрішньої сторони) горбики. визначаютьсухожилля довгої головки двоголового м'язи, розташоване в медіальній бороз
20)
