Оперативний доступ до задньої великогомілкової артерії під медіальною кісточкою стопи.

Проекційну лінію судинно-нервового пучка проводять від середини відстані між

присередньою кісточкою та п'ятковим сухожилком і навколо кісточки (мал. 407).

Техніка. Для розсічення шкіри, підшкірної жирової клітковини та поверхневої

фасції, огинаючи присередню кісточку, проводять дугоподібний розріз завдовжки

5—6 см. По зонду розрізають утримувач сухожилків м'язів — згиначів (retinaculum

musculorum flexorum). Між сухожилками довгого м'яза — згинача пальців і довгого

м'яза — згинача великого пальця стопи знаходять судинно-нервовий пучок, у якому

великогомілковий нерв лежить позаду від задньої великогомілкової артерії.

Топографічна анатомія стегнового /Скарпівського/ трикутника передньої ділянки стегна.

Топографічно стегновий канал знаходиться в стегновому трикутнику, який зверху обмежений пахвинною зв’язкою, при середньо – довгим привідним м’язом, а збоку – кравецьким м’язом. У межах трикутника знаходяться стегнова артерія та вени, гілки стегнового нерва, лімфатичні судини і вузли. Висота стегнового трикутника - 15-20 см.

Топографічна анатомія прямої кишки. Хірургічна анатомія вад розвитку.

Голотопія. Пряма кишка, що є кінцевим відрізком товстої кишки, розташована

в задньому відділі порожнини малого таза.

Скелетотопія. Початковий відділ прямої кишки відповідає рівню верхнього краю

SIIP де сигмоподібна кишка втрачає свою брижу та зникають поздовжні м'язові

стрічки завдяки рівномірному розподілу волокон і формуванню суцільного поз-

довжнього шару м'язів прямої кишки.

Будова прямої кишки. За ознаками зовнішньої будови пряму кишку поділяють

на три відділи: надампулярний — верхня звужена частина, ампулярний — розшире-

на частина, відхідниковий — нижня звужена частина. За анатомічним розташуван-

ням виділяють тазову частину, що розміщена вище діафрагми таза (надампулярний

і ампулярний відділи), та промежинну частину (відхідниковий відділ) — нижче

діафрагми таза.

У сагітальній площині кишка формує два згини: верхній (повторює згин крижо-

вої кістки) та нижній (промежинний), випнутістю спрямований вперед у напрямку

лобкового симфізу (мал. 285; див. кольорову вклейку), у фронтальній — один згин,

випнутістю спрямований вправо, завдяки чому на слизовій оболонці утворються

три поперечні складки прямої кишки (мал. 286; див. кольорову вклейку). Про наяв-

ність згинів прямої кишки слід пам'ятати під час проведення ректороманоскопії,

щоб запобігти перфорації її стінки: тубус ректороманоскопа потрібно просувати в

просвіті кишки під контролем зору, повторюючи всі її згини.

Очеревиною пряма кишка вкрита по-різному. Надампулярний відділ вкритий з

усіх боків і може мати коротку брижу, в поодиноких випадках очеревина не вкриває

задню стінку кишки. Ампула вкрита очеревиною з боків та спереду. Унаслідок пе-

реходу останньої на бічні стінки тазу та сечостатеві органи спереду від кишки утво-

рюється прямокишково-міхурова заглибина, що латерально продовжується в праву

та ліву припрямокишкові ямки, розташовані між стінкою прямої кишки та прямо-

кишково-матковою (plica rectouterina) у жінок чи прямокишково-мухуровою (plica

rectovesicalis) складкою у чоловіків. Під бічною очеревиною цих ямок лежать сечо-

води, розгалуження артерій вен і підчеревне нервове сплетення таза. Нижня частина

ампули та відхідниковий відділ кишки очеревиною не вкриті.

Стінка прямої кишки має три оболонки. Зовнішня утворена очеревиною та нут-

рощевим листком фасції в ділянках, які не мають очеревинного покриву. Середня,

м'язова, оболонка утворена вираженим поздовжнім зовнішнім шаром і циркуляр-

ним внутрішнім шаром непосмугованих м'язів. У відхідниковому відділі циркуляр-

ний шар м'язової оболонки потовщується і утворює тонічний мимовільний внут-

рішній м'яз — замикач відхідника, що має товщину 0,5 см і висоту, яка відповідає

висоті відхідникового каналу. Друге потовщення циркулярного м'язового шару роз-

ташоване на висоті 8—10 см від відхідника і має назву "третій відхідниковий жом".

Внутрішній м'яз — замикач відхідника ззовні циркулярно охоплений мимовільним

зовнішнім м'язом — замикачем відхідника, утвореним посмугованими м'язами. У

верхню частину зазначеного м'яза вростають волокна лобково-прямокишкового

м'яза, які також виконують замикальну функцію. Волокна поздовжнього м'язового

шару, проходячи між зовнішнім і внутрішнім м'язами — замикачами відхідника,

вростають у них. Пройшовши через внутрішній м'яз-замикач, ці волокна продовжу-

ються в підслизовому шарі та беруть участь у формуванні підтримувального апарату

ангіокавернозної тканини гемороїдальних вузлів (зв'язка Трейца). Для визначення

ступеня ушкодження зовнішнього м'яза — замикача відхідника його поділяють на

порції: нижня третина — підшкірна порція, середня третина — поверхнева порція і

верхня третина — глибока порція. Ступінь недостатності замикального апарату

відхідникового каналу зазвичай пропорційний кількості ушкоджених порцій.

Внутрішня, слизова, оболонка має виражений підслизовий шар, завдяки чому

може розтягуватися чи утворювати складки. У спазмованому стані в ампулярному

відділі кишки утворюється безліч різноспрямованих складок слизової оболонки. У

стадії розправлення спостерігають лише три поперечні складки: верхню та нижню —

на лівій бічній стінці, середню — на правій.