Глава 13

мобіля. Правовою базою для забезпечення потерпілих автомо­білями є Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із забез­печенням автомобілями інвалідів унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Фонду від 31 січня 2002 р. № 9.

Фінансування витрат, пов'язаних з отриманням автомобілів та підготовкою їх до експлуатації здійснюється для осіб, інвалід­ність яких пов'язана з трудовим каліцтвом, що настало в ре­зультаті нещасного випадку на виробництві або професійно­го захворювання, за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України. Цей Фонд купує автомобілі для інвалідів вказаної категорії.

Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є висно­вок МСЕК обласного рівня про наявність у інвалідів медичних показань для їх одержання, а також посвідчення на право ке­рування автомобілем. Перелік медичних показань для забезпе­чення інвалідів автомобілями затверджується Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Міністерством праці та со­ціальної політики. Безплатним чи на пільгових умовах забез­печенням потерпілих автомобілями, як і інших інвалідів, за­ймаються головні управління праці та соціального захисту на­селення облдержадміністрацій.

Фінансування витрат на придбання автомобілів та підготов­ку їх до експлуатації здійснюється відповідно за рахунок кош­тів, передбачених на ці цілі у бюджеті Фонду. За рахунок цього Фонду особа, якій передається право керувати автомобілем для обслуговування інваліда, навчається керуванню ним.

Потерпілим, які за висновком МСЕК мають право на забез­печення автомобілем безплатно, але за власним бажанням або у зв'язку з протипоказаннями до керування і відсутністю членів сім'ї, які могли б керувати автомобілем для їх обслуговування, не одержали його, компенсуються витрати на транспортне об­слуговування. Компенсаційні витрати на транспортне обслуго­вування потерпілих здійснюються в порядку, визначеному Кабі­нетом Міністрів України.

Медичне обстеження потерпілих проводиться обласними МСЕК шляхом вивчення медичних документів закладу охорони здоров'я, медекспертних справ і медичного обстеження інва­лідів. За необхідності інвалідів можуть направити для обсте-

Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку 501

ження до лікувально-профілактичних закладів або клінік нау­ково-дослідних інститутів Міністерства охорони здоров'я для додаткового медичного обстеження. Після обстеження в облас­них МСЕК складається акт про наявність (відсутність) у них від­повідних медичних показань для забезпечення автомобілями з ручним або із звичайним керуванням. Акти про обстеження інвалідів з усіма висновками зберігають у медичній справі ін­валіда у МСЕК, де проводилося обстеження.

Виписка з акта медичного обстеження надсилається головно­му управлінню праці та соціального захисту населення обл­держадміністрацій, а її копія — до управління виконавчої ди­рекції Фонду.

Інваліди, за наявності у них медичного висновку на право забезпечення автомобілями, одержують автомобілі після опла­ти їх вартості Фондом. У разі одержання нового автомобіля ін­валід повинен повернути старий автомобіль Фонду.

Порядок забезпечення потерпілих автомобілями визначений у Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затверджено­му постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999.

13.4.2. Організація лікування потерпілих у лікувально-профілактичних закладах

Організація лікування потерпілих здійснюється відповідно до Положення про порядок укладання договорів між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та лікувально-профілак­тичними закладами на обслуговування потерпілих на виробни­цтві, затвердженого постановою правління Фонду від 19 червня 2003 р. №52.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду надають кошти лікувально-профілактичним закладам та установам на підставі договору для забезпечення цілеспрямованого та ефективного лікування потерпілих, здійснення медичної допомоги потерпі­лому відповідно до вимог чинних законодавчих та інших нор­мативно-правових актів з питань охорони здоров'я, у тому числі

502

Глава 13

ендопротезування, трансплантацію органів, а також зубопроте-зування.

Договори щодо організації лікування потерпілого укладають робочі органи виконавчої дирекції Фонду та лікувально-профі­лактичні заклади (ЛПЗ). Укласти договір має право: 1) на ліку­вання в центральній районній (міській) лікарні — начальник районного (міського) відділення виконавчої дирекції Фонду і головний лікар центральної районної (міської) лікарні; 2) на лікування у республіканській (Автономній Республіці Крим), обласних, міських (міст Києва та Севастополя) та спеціалізо­ваних лікарнях — начальник управління виконавчої дирекції Фонду і головний лікар обласної спеціалізованої лікарні; 3) на лікування та обстеження у науково-дослідних інститутах сис­теми Міністерства охорони здоров'я та Академії медичних наук України —начальник управління виконавчої дирекції Фонду і директори або головні лікарі клінік цих інститутів.

У договорі визначається, що: 1) надання усіх видів медичної допомоги потерпілому проводиться кваліфіковано, у повному обсязі, з обов'язковим дотриманням вимог чинного законодав­ства України з питань охорони здоров'я; 2) госпіталізація по­терпілого до спеціалізованого відділення (стаціонару) лікуваль­ного закладу має бути першочерговою; 3) організація та прове­дення кваліфікованого спеціалізованого лікування для потер­пілих із травмами та опіками мають здійснюватися відповідно до наказів Міністерства охорони здоров'я України "Про регла­ментацію ортопедично-травматологічної служби в Україні" від ЗО березня 1994 р. № 41 та "Про регламентацію діяльності опі­кової служби в Україні" від 11 листопада 1994 р. № 288 тощо; 4) медична реабілітація для відновлення здоров'я та працездат­ності потерпілого має проводитися з обов'язковим урахуванням обсягів, умов та видів реабілітації і в мінімальні терміни; 5) фі­нансування витрат на медичні послуги, які не забезпечуються асигнуванням місцевого та державного бюджетів, відбувається за рахунок Фонду.

Лікувальні заклади, що надають медичні послуги застрахо­ваним особам, несуть цивільно-правову відповідальність згідно з чинним законодавством за шкоду, заподіяну застрахованим особам, або у випадках фальсифікації даних про обсяги та якість наданих медичних послуг. За несвоєчасне та некваліфіковане

Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку 503

лікування, без урахування тимчасового регламенту лікування та заподіяну шкоду здоров'ю та життю потерпілого адміністра­ція лікарні несе кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

У випадках сумніву щодо правильного лікування потерпіло­го або у разі його смерті після тривалого чи некваліфікованого лікування робочі органи виконавчої дирекції Фонду створюють незалежну експертну комісію для оцінки якості наданого ліку­вання.

При первинній госпіталізації потерпілого, який отримав ви­робничу травму, ЛПЗ надсилає районним (міським) відділенням виконавчої дирекції Фонду повідомлення про госпіталізацію потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і робить запис у журналі реєстрації потерпілих, госпіталізованих у ЛПЗ.

У тому випадку, коли ЛПЗ, з яким укладено договір, не взмозі самостійно забезпечити цілеспрямоване та ефективне лікуван­ня потерпілого, його направляють до іншого ЛПЗ, який має можливість надати потерпілому відповідне кваліфіковане лі­кування. У такому випадку ЛПЗ, з яким укладено договір, на­правляє в районні (міські) відділення виконавчої дирекції Фон­ду повідомлення про зміну ЛПЗ у подальшому лікуванні потер­пілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або профе­сійного захворювання. Якщо потерпілий госпіталізований в ЛПЗ, з яким не укладено договір, то оплата за лікування потер­пілого проводиться районними (міськими) відділеннями вико­навчої дирекції Фонду за рахунком, виставленим ЛПЗ.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду здійснюється фінансування витрат тільки тих медичних послуг, які не забез­печуються асигнуванням місцевих та державного бюджетів у межах коштів, передбачених кошторисами видатків робочих ор­ганів виконавчої дирекції Фонду на ці цілі. Оплата проводиться тільки за ендопротези, лікарські засоби, вироби медичного при­значення, додаткове харчування, постійний сторонній догляд за тяжкохворим відповідно до державних розцінок.

За заявою потерпілого районне (міське) відділення виконав­чої дирекції Фонду надає потерпілому, який має рішення МСЕК про необхідність лікування у ЛПЗ, гарантійний лист-направ-лення до ЛПЗ.

504

Глава 13

Відділення виконавчої дирекції Фонду реєструють потерпі­лих у журналі обліку, який складається в довільній формі, але має містити таку обов'язкову інформацію: дату реєстрації заяви; прізвище, ім'я, по батькові потерпілого; адресу; реєстраційний номер особової справи потерпілого; відмітку про групу інвалід­ності та відсоток втрати працездатності; назву ЛПЗ, термін лі­кування у ЛПЗ; вартість лікування у ЛПЗ; вартість проїзду на лікування.

Після закінчення лікування потерпілого в ЛПЗ складається акт виконання робіт з надання медичних послуг, який підпи­сується замовником і виконавцем.

У випадку відмови потерпілому у виплатах на лікування в ЛПЗ відділення виконавчої дирекції Фонду повідомляють його у десятиденний термін з аргументуванням причин відмови. Від­діленням виконавчої дирекції Фонду дозволяється проводити авансовий внесок на рахунок ЛПЗ за лікування потерпілих не більше 40 % від суми витрат за лікування минулого місяця.

13.4.3. Забезпечення потерпілих додатковим харчуванням

Правовою базою для забезпечення потерпілих додатковим харчуванням є Положення про забезпечення додатковим хар­чуванням інваліда внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та потерпілого з важкою трав­мою або професійним захворюванням під час лікування в ліку­вальному закладі та Методичні рекомендації щодо забезпечен­ня потерпілого з важкою травмою або професійним захворюван­ням та інваліда внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання додатковим харчуванням. Ці акти були затверджені постановою правління Фонду від 19 черв­ня 2003 р. № 54. Методичні рекомендації містять перелік медич­них критеріїв і показань для призначення таким потерпілим додаткового харчування, а також визначають терміни, потреби і вид додаткового харчування.

Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку 505

Додаткове харчування дає можливість прискорити віднов­лення медико-соціального статусу потерпілих, і, в кінцевому підсумку, знизити рівень завданого збитку. Вказане харчуван­ня — перелік харчових продуктів, що рекомендуються потер­пілим, характеризується заданою харчовою та біологічною цін­ністю (калорійністю і набором незамінних харчових речовин), що збагачують дієтичний раціон харчування. Воно призначаєть­ся для задоволення підвищеної потреби організму потерпілих в енергії та харчових речовинах, для попередження розвитку недостатності незамінних харчових речовин, використання лікувально-профілактичних властивостей окремих харчових продуктів, що перешкоджає прогресуванню низки професійних захворювань та наслідків важких травм і сприяє реабілітації потерпілих та інвалідів.

Додаткове харчування інвалідам унаслідок нещасного випад­ку на виробництві або професійного захворювання надається у вигляді грошової компенсації для придбання продуктових на­борів призначеного раціону додаткового харчування і полівіта­мінних препаратів з розрахунку на добу для одного інваліда.

Фінансування витрат на додаткове харчування потерпілим та інвалідам здійснюють робочі органи виконавчої дирекції Фон­ду на підставі розрахункових документів, наданих лікувальним закладом відповідно до укладеного договору. Підставою для фінансування витрат на додаткове харчування інваліду є рішен­ня МСЕК про потребу в додатковому харчуванні та заява інва­ліда.

Додаткове харчування призначається на конкретно встанов­лений термін за раціоном харчування, який складає дієтолог або лікар, який лікує та затверджує МСЕК. Рішення про випла­ти приймається робочими органами виконавчої дирекції Фонду не пізніше десяти днів з дня надходження заяви інваліда або його довіреної особи, до якої додається рішення МСЕК. У разі відмови інваліду у виплатах на додаткове харчування, йому повідомляють про це у десятиденний термін з аргументуванням причин відмови.

Фінансування виплат на додаткове харчування здійснюється шляхом переказування інваліду за місцем постійного прожи­вання (прописки) відповідних сум поштою або перерахування

506

Глава 13

на особовий рахунок потерпілого в кредитній організації, вка­заній у його заяві.

Виплати на додаткове харчування під час лікування у кліні­ках науково-дослідних інститутів Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України, лікувальних та са­наторно-курортних закладах не проводяться. Види та терміни додаткового харчування можуть змінюватися у процесі лікуван­ня (реабілітації) потерпілого. Якщо спостерігається відновлен­ня порушених функцій та усунення медичних показань, додат­кове харчування виключають з переліку додаткових видів реа­білітаційної допомоги потерпілим.

Якщо інвалід одночасно має право на безплатне або пільгове отримання одних і тих самих видів допомоги (додаткове хар­чування) іншими нормативно-правовими актами, йому надаєть­ся право вибору відповідного виду допомоги згідно з однією з підстав.

Виплата на додаткове харчування призупиняється або при­пиняється зовсім за рішенням робочих органів виконавчої ди­рекції Фонду у випадках: 1) якщо інвалід не пройшов медичний огляд у встановлений МСЕК термін; 2) втрати інвалідом права на додаткове харчування за рішенням МСЕК; 3) незгоди робочих органів виконавчої дирекції Фонду з рішенням МСЕК і оскар­ження рішення МСЕК у встановленому законодавством поряд­ку; 4) за рішенням суду.

Компенсація витрат здійснюється на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти хар­чування у торговельній мережі того населеного пункту, де їх придбали.

13.4.4. Забезпечення потерпілих необхідним доглядом

Положення про забезпечення необхідними видами догляду інвалідів унаслідок нещасного випадку на виробництві та про­фесійного захворювання, затверджене постановою Фонду від 25 жовтня 2005 р. № 66, визначає порядок забезпечення необ­хідними видами догляду інвалідів, якщо потребу в них встанов­лено медико-соціальною експертною комісією.

Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку 507

МСЕК може встановлювати потребу потерпілого у таких ви­дах догляду:

1. спеціального медичного догляду потребують інваліди, яким необхідні життєво важливі щоденні багаторазові медичні мані­пуляції (уколи, перев'язки, промивання порожнин тіла тощо);

1. постійного стороннього догляду потребують інваліди, котрі не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати туа­лет, потребують допомоги під час прогулянок;

1. побутового обслуговування потребують інваліди, які уна­слідок травм чи професійного захворювання нездатні себе обслу­говувати, оскільки мешкають у приміщеннях з несприятливи­ми соціально-побутовими умовами (немає централізованого во­допостачання, опалення, каналізації, громадського транспорту тощо), а також у разі неможливості поміщення одиноких інва­лідів у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та ін­валідів, пансіонатах ветеранів війни та праці.

Якщо інвалід мешкає у будинку-інтернаті, то за необхідності МСЕК ухвалює висновок про потребу в побутовому обслугову­ванні, витрати на яке адміністрації будинку-інтернату компен­сують робочі органи виконавчої дирекції Фонду на підставі укла­деного договору.

Підставою для забезпечення інвалідів необхідними видами догляду є рішення МСЕК. За його наявності інвалід звертається до відділень виконавчої дирекції Фонду з відповідною заявою. Відділення приймає постанову про фінансування витрат на не­обхідні види догляду для потерпілого.

Інваліди І групи внаслідок трудового каліцтва або професій­ного захворювання подають висновок МСЕК тільки для встанов­лення спеціального медичного догляду. На постійний сторонній догляд і побутове обслуговування інвалідам І групи висновок МСЕК не потрібний. Інваліди І групи за сукупністю внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання і загального захворювання подають висновок МСЕК із визначенням видів догляду відповідно до кожної сукупної причини інвалідності окремо з урахуванням стійкої втрати працездатності у відсотках.

Якщо за висновком МСЕК інвалід потребує кількох видів до­помоги, фінансування витрат проводиться за кожним видом.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду не здійснюють фі­нансування витрат:

508

Глава 13

1. на спеціальний медичний догляд інваліду під час лікуван­ня у лікувально-профілактичних і санаторно-курортних закла­дах;

1. постійний сторонній догляд та побутове обслуговування інваліду під час лікування у лікувально-профілактичних закла­дах, якщо фінансування цих витрат передбачено в умовах укла­дених угод з лікувально-профілактичними закладами і вони вхо­дять до загальної суми витрат на лікування;

1. постійний сторонній догляд та побутове обслуговування ін­валіду під час лікування у санаторно-курортних закладах, якщо фінансування цих витрат передбачено в умовах укладених угод з санаторно-курортними закладами і входить до вартості путівки;

1. постійний сторонній догляд та побутове обслуговування інваліду під час лікування у санаторно-курортних закладах за умови надання путівки особі для супроводу інваліда під час пе­ребування в санаторії.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють фі­нансування інваліду витрат на постійний сторонній догляд під час лікування у лікувально-профілактичних закладах, якщо лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактич­ного закладу пацієнту визначено необхідність в індивідуально­му посту (цілодобово чи з визначеним часом пост молодшого медичного персоналу, який не передбачений штатними норма­тивами для відділення або палати відповідного лікувально-про­філактичного закладу).

Фінансування витрат на спеціальний медичний, постійний сторонній догляди та побутове обслуговування інвалідам при­зупиняється або припиняється взагалі за рішенням робочого органу виконавчої дирекції Фонду в разі:

1. якщо інвалід не пройшов медико-соціальної експертизи у встановлений МСЕК термін;

1. якщо інвалід втратив право (за рішенням МСЕК) на спе­ціальний медичний, постійний сторонній догляди та побутове обслуговування;

1. за рішенням суду.

Рішення про фінансування інвалідам витрат на необхідні види догляду приймаються робочими органами виконавчої ди­рекції Фонду протягом не більше десяти днів з дня надходжен­ня заяви інваліда.

Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку 509

Фінансування витрат інваліду на спеціальний медичний, по­стійний сторонній догляди та побутове обслуговування здій­снюється поштовим переказом за місцем його постійного про­живання або шляхом перерахування відповідних сум на його особистий рахунок у банківській установі, вказаній у його заяві.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від виду цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць):

1. на спеціальний медичний догляд — за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати;

1. постійний сторонній догляд — за половину розміру міні­мальної заробітної плати, встановленої на день виплати;

1. побутове обслуговування — за чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

13.4.5. Навчання та перекваліфікація потерпілих

До повноважень робочих органів виконавчої дирекції Фонду належить проведення навчання та перекваліфікації потерпілих, які не можуть виконувати попередню роботу. З метою найкра­щого виконання цієї функції виконавча дирекція Фонду ство­рює власні навчальні заклади. Організацією навчання та пере­кваліфікацією безпосередньо займаються управління та відді­лення виконавчої дирекції Фонду.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду надають кошти: а) навчальним закладам — для навчання і перенавчання потер­пілих на підставі укладених договорів; б) Всеукраїнському цен­тру професійної реабілітації інвалідів та обласним центрам професійної реабілітації інвалідів — для навчання інвалідів на підставі укладених договорів.

У разі укладання договорів з навчальними та іншими закла­дами, організаціями та підприємствами передбачається відпові­дальність за дотримання затверджених програм навчання, за якість, обсяг і своєчасність надання вказаних послуг.

510

Глава 13

13.4.6. Працевлаштування потерпілих

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду вирішують питан­ня працевлаштування потерпілого зі зниженою працездатністю. Вони організовують робочі місця для інвалідів, компенсуючи при цьому за рахунок Фонду витрати виробництва, які не покри­ваються коштами від збуту виробленої продукції.

Працевлаштування потерпілих проводиться відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевла­штування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міні­стрів України від 3 травня 1995 р. № 314.

13.4.7. Організація поховання потерпілих

Організація поховання працівника, який загинув на вироб­ництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на ви­робництві травми, проводиться страхувальником, тобто робото­давцем. Правовими актами, що регулюють відносини з приводу організації похорону, є Порядок проведення витрат на похован­ня у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на вироб­ництві або професійного захворювання, затверджений постано­вою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. і постано­ва Фонду "Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" від 6 березня 2006 р. № 13. У першому норма­тивному акті чітко виписані причини смерті, які є підставою для відшкодування витрат на поховання потерпілого.

Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг встановлюються прав­лінням Фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційованій основі відповідно до фінансових можли­востей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фон­ду. При цьому здійснюються витрати, зокрема: на саме похован­ня; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону;

Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку 511

організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлен­ня і встановлення пам'ятників та огорож.

Витрати на поховання здійснюють відділення виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за наявності документів, що підтверджують від­повідні витрати на день поховання у розмірі, що не перевищує граничного обсягу витрат на поховання потерпілого та пов'я­заних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого для управлінь виконавчої дирекції Фонду.

Граничний розмір витрат на поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого за рішенням правління фонду підлягає індексації, якщо індекс споживчих цін перевищив 110 %, починаючи з місяця затвер­дження цього розміру.

Граничні розміри витрат на поховання потерпілого та по­в'язаних із цим ритуальних послуг по областях включають: 1) копання могили; 2) придбання труни (у тому числі за потре­би труни зі спеціального заліза з герметизацією, транспорту­вання труни та ін.); 3) зберігання тіла у разі необхідності у хо­лодильниках; 4) спеціальна обробка тіла (за потреби речовина­ми для тривалого зберігання, косметичні послуги та ін.); 5) пере­везення тіла у разі необхідності; 6) придбання одягу (костюм, взуття, сорочка, майка, труси, шкарпетки для покійного та ін.); 7) оформлення документів; 8) винесення тіла; 9) катафалк; 10) автобус супроводження; 11) траурна зала; 12) поховальні обряди: цивільні, релігійні (ритуал, свічі, молитвеники, хустки, вінки, траурні стрічки на вінки та інше); 13) кремація; 14) по­слуги розпорядника; 15) вартість поминального обіду на день похорону з розрахунку на ЗО осіб та 10 грн на одну особу; 16) ви­готовлення та встановлення пам'ятника, огорожі, виготовлен­ня фотографій, табличок та ін. На сьогодні загальний розмір граничних витрат по областях становить від 3103 до 4564 грн.

512

Глава 13

Контрольні питання

1. Які соціальні послуги отримують потерпілі від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання?

1. Який порядок забезпечення потерпілих слуховими апара­тами?

1. Дайте визначення лікарських засобів і виробів медичного призначення.

1. У яких випадках потерпілі забезпечуються лікарськими засобами, виробами медичного призначення, постільною та натільною білизною, перуками?

1. У яких випадках потерпілі забезпечуються окулярами та очним протезуванням?

1. На підставі яких документів проводиться зубопротезу-вання потерпілих?

1. Який порядок забезпечення потерпілих путівками для санаторно-курортного лікування?

1. Якими технічними засобами реабілітації забезпечуються потерпілі?

1. Назвіть підстави для забезпечення потерпілих автомобі­лями.

10. Хто організовує лікування потерпілих у лікувально-про­філактичних закладах?

10. У яких випадках потерпілі забезпечуються додатковим харчуванням?

10. У яких випадках потерпілі забезпечуються необхідним доглядом?

10. Що належить до витрат на поховання потерпілого?

Нормативні акти та література

1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соці­альне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездат­ності" від 23 вересня 1999 p. № 1105-XIV.

Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку 513

2. Закон України "Про основи соціальної захищеності інва­лідів в Україні" від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ.

2. Порядок забезпечення інвалідів автомобілями: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999.

2. Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професій­ного захворювання: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 826.

2. Положення про робоче місце інваліда і про порядок праце­влаштування інвалідів: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314.

2. Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворю­вання: Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 6 березня 2006 р. № 13.

2. Про затвердження граничних розмірів фінансування витрат потерпілим унаслідок нещасного випадку на виробництві або про­фесійного захворювання на слухові апарати, зубопротезування, очне протезування, окуляри, контактні лінзи, постільну та натіль­ну білизну, постільні речі, перуки: Постанова правління Фонду со­ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22 грудня 2005 р. № 68.

2. Положення про забезпечення технічними засобами реабі­літації потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: Затв. пост, правління Фонду со­ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 65.

2. Положення про забезпечення необхідними видами до­гляду інвалідів унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: Затв. пост, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробни­цтві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. №66.

10. Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій­них захворювань України: Затв. пост, правління Фонду соціаль­ного страхування від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 43.

514

Глава 13

11. Положення про порядок забезпечення і фінансування витрат потерпілим унаслідок нещасного випадку на виробни­цтві або професійного захворювання на слухові апарати: Затв. пост, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 березня 2003 р. № 25.

11. Положення про порядок забезпечення потерпілих лі­карськими засобами, виробами медичного призначення, по­стільною та натільною білизною, перуками: Затв. пост, правлін­ня Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 березня 2003 р. № 26.

11. Положення про порядок забезпечення і фінансування витрат потерпілим унаслідок нещасного випадку на виробни­цтві або професійного захворювання на окуляри і протезування очей: Затв. пост, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 березня 2003 р. № 28.

11. Положення про забезпечення потерпілих унаслідок не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування: Затв. постано­вою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 березня 2003 р. № ЗО.

11. Положення про порядок фінансування витрат потерпі­лим унаслідок нещасного випадку на виробництві та професій­ного захворювання на зубопротезування: Затв. пост, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України від 27 березня 2003 р. №31.

11. Положення про порядок укладання договорів між Фон­дом соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань України та лікувально-профілактичними закладами на обслуговування потерпілих на виробництві: Затв. пост, правління Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 19 червня 2003 р. № 52.

11. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із забезпе­ченням автомобілями інвалідів унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: Затв. пост, прав-

Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку 515

ління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січ­ня 2002 р. № 9.

18. Типове положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі: Затв. пост, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 р. № 17.

18. Типове положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення: Затв. пост, правління Фонду соці­ального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 р. № 19.

18. Порядок встановлення медико-соціальними експерт­ними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у від­сотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'я­зане з виконанням трудових обов'язків: Затв. наказом Міністер­ства охорони здоров'я України від 22 листопада 1995 р. № 212.

18. Види соціальних послуг, що надаються безробітним

517