Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 8

Соціальні послуги, що надаються фізичним особам

285

  1. при переведенні до дитячого будинку системи Міністер­ства освіти і науки України на підставі рішення психолого-ме-дико-педагогічної консультації та направлення (путівок) облас­ного управління освіти;

  2. при переведенні до спеціалізованого дитячого будинку чи інших закладів системи Міністерства праці та соціальної полі­тики України на підставі рішення психолого-медико-педагогіч-ної консультації та направлення (путівок) управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації;

  3. при переданні на усиновлення на підставі рішення суду;

  4. при переданні під опіку на підставі рішення органу опіки та піклування.

При переведенні дитини із будинку дитини до закладів Міні­стерства освіти і науки (МОН) України або Міністерства праці та соціальної політики (МПСП) України передаються оригінали всієї документації, яка є у дитини. Дані про дітей повідомля­ються цим закладам за три місяці до терміну переведення. Бу­динок дитини забезпечує дітей, які переводяться до згаданих державних закладів, сезонним одягом та взуттям.

Передання дітей на усиновлення здійснюється згідно з чин­ним законодавством. При переданні на усиновлення у журналі обліку приймання дітей до будинку дитини головним лікарем будинку дитини робиться позначка про передання дитини на усиновлення без зазначення прізвища та адреси усиновителя, дати та рішення суду (за винятком іноземних усиновителів). Ця інформація зберігається у головного лікаря будинку дитини і може бути представлена тільки слідчим та судовим органам за їх офіційною вимогою.

Будинок дитини повинен мати необхідну кількість примі­щень, будівель та обладнання для організації медико-соціальної допомоги дітям. Він повинен мати карантинну групу для дітей, які щойно поступили до будинку дитини, та ізолятор для дітей, котрі за станом здоров'я не потребують стаціонарного лікуван­ня. Кількість ліжок в ізоляторі має бути не менше 10 % від за­гальної кількості місць у будинку дитини і тимчасово збільшу­ватись з огляду на епідемічну ситуацію за згодою засновника. Приміщення будинку дитини, інвентар, медичне та госпо­дарське обладнання мають відповідати санітарно-технічним, санітарно-гігієнічним» медичним, педагогічним вимогам та нормам, вимогам з техніки безпеки, виробничої санітарії та

протипожежної безпеки. Територія будинку дитини обов'язко­во має бути огороджена та озеленена, мати приміщення для сну дітей на свіжому повітрі, обладнана майданчиками для орга­нізації їх прогулянок та ігор. Дитячий заклад забезпечується іграшками відповідно до віку, психомоторного та фізичного розвитку дітей. Орган охорони здоров'я, якому підпорядкова­ний будинок дитини, забезпечує його автотранспортом.

Безпосереднє управління будинком дитини здійснює голов­ний лікар. Контроль за якістю медико-соціальної допомоги вихованцям будинків дитини, додержанням санітарно-проти­епідемічного режиму здійснюється обласними управліннями охорони здоров'я та МОЗ України.

8.3. СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ЦЕНТРАМИ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ

Центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх — це лікувально-реабілітаційний заклад для неповнолітніх, які вжи­вають алкоголь, наркотичні засоби і психотропні речовини, а також для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації. Створення, реорганізація та ліквідація центру здійснюється управліннями охорони здоров'я облдерж­адміністрацій відповідно до законодавства України за пого­дженням з Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту Украї­ни і Міністерства охорони здоров'я України. Центри створюють­ся в державній системі охорони здоров'я при обласних (місь­ких) наркологічних диспансерах з урахуванням потреб кожного регіону. Відкриття центру дозволяється за наявності примі­щень, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки, усіх видів комунально-побутових послуг.

Основними завданнями центру є створення умов і забезпе­чення лікування неповнолітніх, які вживають алкоголь, нар­котичні засоби і психотропні речовини, проведення психологіч­ної корекції та заходів соціальної реабілітації, а також реабілі-

286

Глава 8

тації неповнолітніх з девіантними формами поведінки, що при­зводить до їхньої соціальної дезадаптації, надання психологіч­ної допомоги їхнім сім'ям, робота з батьками. Він проводить свою діяльність на принципах доброзичливого ставлення до неповнолітніх, невтручання в їхнє особисте життя.

Центр у виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, службами у справах неповнолітніх та соціаль­ними службами для молоді, органами охорони здоров'я, освіти, правоохоронними органами, навчальними закладами та іншими суб'єктами виховно-профілактичної та лікувально-реабіліта­ційної діяльності.

До центру направляють неповнолітніх віком від 11 років. Питання прийняття неповнолітніх до центру розглядається його керівництвом на підставі заяв, поданих їхніми батьками (уси­новителями) або опікунами (піклувальниками), а в разі відсут­ності останніх — на основі рішення служби у справах непов­нолітніх. Направлення неповнолітніх до центру здійснюється службою у справах неповнолітніх на підставі висновку медико-експертної комісії місцевих закладів охорони здоров'я за місцем проживання про можливість їх утримання в центрі. До центру не приймаються неповнолітні з гострою соматичною патологією, хворі на туберкульоз та інші інфекційні захворювання.

Для прийняття до центру необхідно подати такі документи: 1) рішення служби у справах неповнолітніх про направлення до центру; 2) паспорт або свідоцтво про народження; 3) заяву бать­ків (усиновителів) або опікунів (піклувальників); 4) копію табе­ля про успішність із навчального закладу, якщо неповнолітній навчався; 5) виписку з індивідуальної медичної картки й встав­ний листок до неї, а також із картки профілактичних щеплень; 6) результати лабораторних аналізів. Термін медичних довідок не повинен перевищувати місячної давності.

Неповнолітні перебувають у центрі протягом терміну, необ­хідного для лікування, але не більше двох років. Вони навча­ються, залучаються до праці, беруть участь у прибиранні примі­щень з дотриманням правил техніки безпеки, санітарії та осо­бистої гігієни. їм надається можливість відвідувати гуртки, сек­ції, дитячі організації, творчо розвиватися. Порядок утримання осіб, поміщених до центру, регламентується правилами вну­трішнього розпорядку закладу.

287

Соціальні послуги, що надаються фізичним особам

Центр забезпечує своєчасність, доступність і ефективність надання неповнолітнім висококваліфікованої лікувальної, пси­хологічної, соціальної допомоги та реабілітації, організацію їх навчання та виховання. Прийняті до центру неповнолітні за­лежно від характеру захворювання проходять необхідне медич­не обстеження та оглядаються фахівцями відповідного профілю. За їх результатами встановлюється діагноз, призначається лі­кування, про що робиться відповідний запис в історії хвороби. Неповнолітні, які проходять курс лікування, не рідше одного разу на місяць оглядаються лікарями медико-експертної комісії центру для вирішення питання щодо їх подальшого перебуван­ня чи виписки з центру.

Організація лікувально-реабілітаційного, корекційно-про-філактичного та навчально-виховного процесів здійснюється на основі диференційованого підходу до неповнолітніх з урахуван­ням їх віку, ступеня педагогічної занедбаності, а також інших обставин, від яких залежить ефективність заходів профілактич­ного впливу, передавання неповнолітніх батькам (усиновите­лям) або опікунам (піклувальникам) чи влаштування до на­вчально-виховних, інших дитячих закладів.

Працівники центру розробляють нові форми і методи ліку­вання, психологічної корекції, соціальної адаптації та навчан­ня. З метою забезпечення соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх, виявлення та усунення конкретних причин і умов їх дискомфортності працівники центру: 1) проводять пси-холого-педагогічні обстеження неповнолітніх, вивчають нерво­во-психологічний стан здоров'я, умови їх життя і виховання у сім'ї, індивідуальні особливості розвитку, особисті якості, ін­тереси; 2) проводять індивідуальні та групові виховні заходи, психо-терапевтичні заняття з неповнолітніми, звертаючи особ­ливу увагу на розвиток позитивних нахилів та інтересів, усунен­ня недоліків у поведінці, залучення до навчання та праці, жит­тєве та професійне самовизначення, удосконалення взаємовід­носин із дорослими, однолітками; 3) надають неповнолітнім різнобічні кваліфіковані (психологічні, педагогічні, медичні, юридичні) консультації; 4) сприяють у прийнятті рішення про зміну або створення нових сприятливих умов життєдіяльності неповнолітніх у сім'ї, навчально-виховних закладах, за місцем роботи та в інших сферах; 5) надають батькам (усиновителям)

288