Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 4

Забезпечення інвалідів автотранспортом

169

Контроль за експлуатацією автомобілів здійснюють підроз­діли МВС та головні управління соцзахисту. У разі позбавлення інваліда права керування автомобілем на певний час за пору­шення правил дорожнього руху або у разі знаходження їх у міс­цях позбавлення волі строк експлуатації автомобіля продов­жується на відповідний період.

Таким чином, забезпечення інвалідів автомобілями включає такі види обслуговування цих осіб:

  • огляд громадянина в органах МСЕК для визначення медич­них показань на отримання автомобіля;

  • видачу автомобілів інвалідам;

  • технічне обслуговування автомобілів та забезпечення їх запасними частинами;

  • заміну після закінчення встановленого строку виданого

автомобіля на новий.

4.2. Умови забезпечення інвалідів автомобілями

Забезпечення громадян автомобілями безплатно або на піль­гових умовах можливе за наявності певних умов.

Першою з них є належність особи до інвалідів або дітей-інва-лідів. Визначення термінів "інвалід" та "дитина-інвалід" пода­но у ст. 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 6 жовтня 2005 р. Згідно з ч. 1 ст. 7 цього Закону інвалідність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх хворих встановлюються МСЕК, а неповнолітніх — ЛКК лікувально-профілактичних

закладів.

Другою умовою для надання автомобіля є наявність встанов­лених медичних показань. Останні передбачені Переліком ме­дичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням, затвердженим наказом Міністерства охо­рони здоров'я України від 23 січня 1995 р. № 13. До них відно­сять такі:

1. Кукса гомілки чи більш висока ампутація нижньої кін­цівки.

  1. Кукса обох ступнів на рівні суглобу Шарпа та більш висо­кі ампутації ступнів.

  2. Захворювання та деформації кісток і суглобів нижніх кін­цівок, тазових кісток, що значно утруднюють статико-динаміч-ну функцію:

а) анкілоз або різко виражена контрактура кульшового чи колінного суглоба;

б) анкілоз гомілково-ступневого суглоба у функціонально невигідному положенні;

в) "хибний" суглоб, великий кістковий дефект (більше по­ ловини діаметра кістки) стегна або великогомілкової кістки при деформації малогомілкової кістки під кутом менше 170°;

г) "розбовтаний" кульшовий або колінний суглоб;

д) ендопротез кульшового або колінного суглоба;

ж) укорочення однієї нижньої кінцівки на 7 см та більше;

з) хронічний остеомієліт однієї нижньої кінцівки за наявно­сті свища чи порожнини з секвестром при помірному порушен­ні функції другої нижньої кінцівки (деформуючий коксартроз II ступеня, деформуючий артроз колінного суглоба II ступеня, гомілковоступневого суглоба II ступеня, вкорочення кінцівки на 3—5 см тощо);

к) деформація тазового кільця після чисельних переломів кісток, що неправильно зрослися або зрослися з помірно вира­женою контрактурою кульшових суглобів і значним порушен­ням опори та ходьби.

  1. Значні трофічні порушення однієї нижньої кінцівки з на­явністю виразок, що тривалий час не заживають (більше 6 міся­ців) розміром: на гомілці — 20 кв. см і більше; на тилі ступні — 5 кв. см і більше; на підошві — 2 кв. см і більше.

  2. Захворювання та деформації хребта, що призводять до відсутності рухів у всіх його відділах, окрім шийного, або скрив­лення хребта III—IV ступеня.

  3. Паралічі та парези нижніх кінцівок, що значно утрудню­ють пересування:

а) параліч або виражений парез однієї нижньої кінцівки;

б) геміплегія чи виражений геміпарез;

в) параплегія, виражений парапарез, виражений парез обох стоп; виражений парез стопи та параліч іншої стопи;

170