Глава 8

Соціальні послуги, що надаються фізичним особам

303

• необхідність хворого у слуховому апараті (два апарати при бінауральному протезуванні) визначає лікар-сурдолог та сурдо­педагог сурдологічного кабінету міської, обласної лікарень або Київського науково-дослідного інституту отоларингології;

• у рецепті на слуховий апарат обов'язково вказують: а) тип слухового апарата; б) кількість апаратів, необхідних хворому одночасно (моно- чи бінауральне протезування); в) номер амбу­латорної карти хворого, г) дату. Рецепт виписується на одному бланку з чітким штампом установи, скріплюється підписом та особистою печаткою лікаря. Оплата вартості апаратів прово­диться за рахунок відповідних коштів, що виділяються міськи­ми бюджетами на охорону здоров'я. Згідно з рецептом адміні­страція лікарні видає хворому гарантійний лист на оплату, який разом із рецептом подається в установу, де реалізовуються слу­хові апарати. Джерела живлення до слухових апаратів оплачу­ються в розрахунку не більше 10 одиниць на кожен слуховий апарат щороку;

• право на безкоштовне слухопротезування слуховими апа­ратами вітчизняного виробництва (крім тих, що закуплені за валюту) мають: а) діти до 15 років з туговухістю і глухотою (се­реднє підвищення тональних порогів більше 30 дБ на вухо, що краще чує, на основних мовних частотах 500—3000 Гц) — один раз на 3 роки; б) підлітки віком 15—18 років та дорослі (інвалі­ди всіх груп, пенсіонери та члени їхніх сімей, що перебувають на їх утриманні), яким необхідне слухопротезування (при се­редньому підвищенні тональних порогів на вухо, що краще чує, на основних мовних частотах більше 45 дБ) — один раз на 5 ро­ків; в) студенти й учні професійно-технічних навчальних закла­дів денної форми навчання — один раз на 5 років;

• право на часткову компенсацію вартості придбаних слу­хових апаратів вітчизняного виробництва мають підлітки та до­рослі, яким призначено слухові апарати при зниженні слуху (підвищення тональних порогів до 45 дБ) — один раз на 5 років;

• імпортні слухові апарати призначаються лише фахівцями Київського науково-дослідного інституту отоларингології. Ре­цепт іншої установи на придбання імпортних апаратів не є під­ставою для оплати. Оплата проводиться за рахунок бюджетних коштів, виділених цільовим призначенням Київському НДІ отоларингології. Право на безкоштовне придбання імпортних

апаратів мають діти до 15 років, студенти та учні денної форми навчання, інваліди, яким необхідне протезування тільки імпорт­ними апаратами (підвищення тональних порогів більше 50 дБ) — один раз на 3 роки. Право на часткову компенсацію вартості придбаного імпортного слухового апарата мають підлітки та до­рослі, яким призначено імпортний слуховий апарат (підвищен­ня тональних порогів більше ЗО дБ) — один раз на 5 років. Грошо­ва компенсація та виплати за імпортні апарати проводяться у гривнях. Виплати проводить Київський НДІ отоларингології;

• в сурдологічних кабінетах міських, обласних лікарень та КНДІ отоларингології ведеться облік здійсненого слухопроте­зування у спеціальних журналах (вказується прізвище хворого, адреса, номер амбулаторної карти або історії хвороби, тип при­значеного слухового апарата, кількість призначених слухових апаратів (моно- чи бінауральне слухопротезування), дата при­дбання апарата, порядок його придбання (безкоштовне, з пов­ною виплатою вартості за рахунок установ охорони здоров'я або часткова грошова компенсація з вказівкою розміру компенса­ції), дата проведення ремонту апарата, вартість оплаченого ре­монту, дата і вартість оплати додаткових джерел живлення апарата). Відповідальність за проведення обліку несе лікар-сур­долог, який звітує щорічно перед адміністрацією лікарні;

• за безготівковим розрахунком слухові апарати реалізують спеціалізовані магазини. За готівку слухові апарати можуть реалізовувати будь-які установи. Підставою для компенсації за придбання за готівку слухових апаратів є квитанція або чек, або інший документ, виданий цією установою. У випадку, коли слу­ховий апарат придбано без фінансового підтвердження про опла­ту за готівку, підставою для виплати відповідної компенсації слід вважати висновок сурдологічного кабінету про реєстрацію слу­хового протезування;

• у разі втрати слухового апарата, придбаного безкоштовно або з компенсацією, повторне слухопротезування раніше вка­заного терміну проводиться за кошти хворого;

• контроль, регулювання, ремонт слухових апаратів прово­диться гарантійними майстернями безкоштовно до закінчення гарантій або майстернями ВГО "Політехмед" з оплатою за раху­нок установ охорони здоров'я. Особи, які придбали слухові апа­рати без гарантійних документів, сплачують вартість ремонту самостійно.

304