53. Морфологія простих листків
Простий листок складається із черешка та однієї листкової пластинки. Під час листопаду листкова пластинка простого листка відпадає разом із черешком. Спільний черешок складного листка несе декілька листкових пластинок, кожну з яких називають листочком. Кожен листочок складного листка під час листопаду може відпадати самостійно.
Класифікація простих листків подана на схемі 9. Складні листки класифікують за:
а) будовою листкових пластинок (за вищеподаною схемою);
б) кількістю листкових пластинок та взаємним їх розташуванням - трійчастоскладні (суниця, конюшина, малина), пальчастоскладні (каштан, люпин), парноперистоскладні - з парної кількості листкових пластинок (акація жовта, горох), непарноперистоскладні - з непарної кількості листкових пластинок (шипшина, троянда, горобина).
54. Складні листки, їх типи. Жилкування листків
Складні листки бувають трійчастими, перистоскладними та паль-частоскладними (мал. 67). Трійчасті листки (1) мають усього три листочки, які власними короткими черешками прикріплюються до спільного черешка (наприклад, у конюшини, суниць). У пальчасто-складних листків (2) подібна будова, однак кількість листочків перевищує три (погляньте на листки гіркокаштана звичайного). У пери-стоскладних листків (3, 4) окремі листочки розташовані попарно вздовж спільного черешка. У парноперистоскладних листків (3) верхівка спільного черешка закінчується парою листочків (у карагани), а у непарноперистосклад-них (4) - одним (у шипшини, горобини). Що таке жилкування листка? Якщо поглянути на листкову пластинку, можна побачити на ній ніби мереживо жилок. Жилки - це судинно-волокнисті пучки, які сполучають листок із стеблом. Вони складаються з провідних та механічної тканин.
При пальчастому жилкуванні від основи листкової пластинки променями розходяться декілька (3 - 5) крупних жилок. Вони в свою чергу розгалужуються на жилки другого і третього порядків. Пальчате жилкування також може бути досконалим (в клена) і недосконалим (в осики, копитняка).
Дуговидним називається жилкування, коли від черешка відходять декілька однаково розвинених жилок, які слабо галузяться, дугоподібної форми, які сходяться до вершини листка (конвалія, подорожник).
Паралельне жилкування властиве сидячим листкам злаків, осок. В них від основи листка відходять декілька паралельних, однаково розвинених жилок, які сходяться при вершині (кукурудза).
Розрізняють такі типи жилкування (рис. 38):
а) просте - листкову пластинку пронизує лише один провідний пучок - центральна жилка (мохоподібні, плауноподібні, деякі хвойні);
б) дихотомічне - кожна з жилок галузиться на дві бічні рівноцінні (гінго дволопатевий);
в) сітчасте - від однієї або кількох великих жилок відгалужуються бічні, більш тонкі, які при подальшому галуженні утворюють густу сітку дрібних жилок (переважно у дводольних);
г) дугове - в листок входить одна жилка, бічні жилки відходять від головної і продовжуються дугоподібно, не розгалужуючись (конвалія);
д) паралельне - листкову пластинку від основи до верхівки пронизує декілька однакових паралельних нерозгалужених жилок (злакові, осокові).
Рис. 38. Типи жилкування листків (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):
1 - паралельне;
2 - сітчасте;
3 - дугове.
55. Анатомічна будова листка.
Листок - це бічний орган вищих рослин, який має обмежений ріст і виконує дві основні функції - фотосинтез органічних речовин (повітряне живлення) і транспірація (випаровування рослиною води). На відміну від стебла та кореня листок плоский. Така форма дозволяє збільшити площу світлопоглинаючої поверхні та полегшити поглинання вуглекислого газу, необхідного для фотосинтезу.
Листя розвивається тільки на стеблі, закладається тільки в бруньках із зовнішніх шарів клітин конуса наростання зародкового стебла. Спочатку листок росте лише вершиною, а потім основою, тому наймолодша частина дорослого листка є основа (на відміну від кореня і стебла).
Довговічність листя невелика: у однорічних та багаторічник рослин, в яких опадає листя - лише один вегетаційний період (від весни до осені). Листок вічнозелених рослин живе декілька років: в сосни 2 - 3 , в ялини 7 - 10, в брусниці 3 - 4 роки. Заміна листя у них відбувається поступово.
Листок - орган пластичний, його розміри, форма, опушення, забарвлення, надзвичайно різноманітні, але для кожного виду рослин постійні. На практиці розрізняють та визначають види рослин в основному по листку, тому морфологію листка потрібно знати дуже детально.
Листок складається з листкової пластинки, черешка та прилистків (мал. 7).
Листкова пластинка - найбільш важлива та сама велика частина листка, яка виконує його основні функції. Черешок прикріплює пластинку листка до стебла, сприяє найкращому розміщенню до світла, робить листок більш рухомим, що зменшує небезпеку розриву його вітром та дощем. Листок, який має черешок, називається черешковим. Якщо черешок відсутній і листкова пластинка безпосередньо прикріплена де стебла своєю основою, листок називається сидячим. Розширена основа листка або черешка, яка охоплює стебло ніби футляром, називається піхвою. Піхва характерна для злаків, осок, орхідних, зонтичних.
Мал. 7. Листок та типи його жилкування:
1 – простий листок яблуні: а – листкова пластинка; б – черешок; в – прилистки; типи жилкування: 2 – досконалопірчасте; 3 – недосконалопірчасте; 4 – пальчасте; 5 – дуговидне; 6 - паралельне
В основі черешка на пагонах багатьох рослин утворюються листоподібні
вирости - прилистки. В берези, липи, дуба, вони рано опадають, в малини, горобини відмирають разом з листками. Ранньою весною прилистки служать додатковим захистом брунькам, які формуються в пазухах листків. Вони можуть також мати вигляд плівочки, лусочки. В білої акації прилистки перетворюються в колючки, які розміщені попарно біля основи черешка. В кінського щавлю, гречки прилистки зростаються утворюючи раструб. Здорові прилистки чини лісової виконують функції слабко розвиненої листової пластинки.
З черешка в листок проходять жилки (провідні пучки), які розгалуджуючись, пронизують всю листкову пластинку. Через них проходить потік води і мінеральних розчинів в листок, та відтік вуглеводів (цукрів) з листка. Механічні тканини жилок збільшують міцність листкової пластинки. Розміщення жилок в пластинці називається жилкуванням. Характер жилкування особливо помітний на нижній поверхні листка, або при розгляданні його на світлі. Розрізняють декілька типів жилкування (див. мал. 7).
При пірчастому жилкуванні від великої головної жилки відходять більш тонкі бічні жилки першого порядку. Якщо вони доходять до краю листка (впираються в нього), жилкування називається досконалим (дуб, ільм – досконалопірчасте жилкування). Якщо бічні жилки першого порядку розгалужуються і до краю листка доходять лише розгалуження другого і наступних порядків, жилкування буде недосконалим (тополя чорна, верба – недосконалопірчасте жилкування).