51. Функції листка

Листок – це бічний, як правило стиснутий у поперечному напрямку, плагіотропний орган пагона, що має обмежений ріст. Листки мають більш-менш плоску форму й дорзовентральну будову. Листок виконує три основні функції: фотосинтезу, транспірації, дихання. Листок є органом повітряного живлення рослин, завдяки якому в процесі фотосинтезу відбувається утворення органічних речовин, що в подальшому надходять у всі інші органи. Листок може бути органом вегетативного розмноження, а видозмінені листки можуть виконувати ще й функцію запасання органічних речовин або води, захисту від поїдання рослин тваринами (листки, що перетворюються в колючки), зачіплювання за інші рослини (листки, перетворені у вусики), приваблювання комах (приквітки), додаткового живлення (листки комахоїдних рослин

52. Листкорозташування. Листковий цикл.

Порядок розташування листків на стеблі, який відображає радіальну симетрію пагона, називають листкорозташуванням. Розрізняють такі типи листкорозташування:

а) спіральне (чергове) - у вузлі є один листок (вишня, груша, верба, жито, пшениця, гречка, яблуня, тополя);

б) супротивне - у вузлі знаходяться два листки, один проти одного (бузок, фуксія, глуха кропива);

в) мутовчасте (кільчасте) - у вузлі розміщуються по три листки і більше (вороняче око, елодея, хвощ).

Певне листкорозташування дозволяє рослинам вловлювати максимальну кількість світла, оскільки листки утворюють листкову мозаїку і не затіняють один одного, що досягається різною довжиною та різним згином черешків, неоднаковістю розмірів та асиметрією листків.

У межах однієї рослини розрізняють три основних формації листків:

1) низові, або перші, листки - недорозвинуті та видозмінені листки, що нагромаджують поживні речовини або виконують захисну та інші спеціалізовані функції (луски цибулини, кореневищ, покривні луски бруньок, сім'ядольні листки, наприклад, у бобових);

2) серединні листки - є типовими для даної рослини, у них проходить основний процес фотосинтезу; у деяких рослин (стрілолист, жовтець кашубський) листки на тому самому пагоні мають різну форму - це явище має назву гетерофілії (від грецьк. heteros - інший, лат. folium - листок), або різнолистковості;

3) верхівкові листки - розміщуються на верхівці пагона і відрізняються від серединних меншим розміром, простішою формою, а в деяких рослин й іншим забарвленням.

Листкорозмі́щення — порядок розташування листків на стеблах, що відображує симетрію в будові пагона. Розрізняють: 1) спіральне, або чергове, листкорозміщення, при якому від кожного стеблового вузла відходить один листок (властиве більшості рослин); 2) супротивне Л. — у кожному вузлі сидять один проти одного два листки, при цьому взаємно перпендикулярно (у губоцвітих, бузку); 3) кільчасте Л. — від кожного вузла відходять три і більше листків (наприклад, у воронячого ока, елодії). Вертикальні лінії, які умовно можна провести через основи листків, що сидять один над одним, наз. ортостихами; спіральна лінія, умовно проведена через основи всіх листків, розташованих у проміжку між двома листками однієї ортостихи, наз. основною, або генетичною, спіраллю; сукупність листків на цій спіралі — листковим циклом, а кут між двома листками на горизонтальній проекції листкового циклу — кутом розходження. Спіральне Л. виражають математично у вигляді дробу, чисельник якого — число обертів осн. спіралі в листковому циклі, а знаменник — кількість листків у ньому або число ортостих на стеблі.