6. Ушинський про підготовку вчителя

«Якщо медикам ми довіряємо своє здоров’я, то вихователям ввіряємо моральність і розум наших дітей, ввіряємо їхню душу, а ра­зом з тим і майбутнє нащої вітчизни». Так визначав Ушинський роль і значення професії вчителя. Працю вчителя він порівнював з творчістю художника, який створює духовний образ людини.

Головна функція вчителя, за його висловом, — бути посеред­ником між усім, що було благородного і високого в минулій істо­рії людей і поколінням новим, охоронцем святих заповітів людей, що боролися за істину і за благо. Він повинен стати живою лан­кою між минулим і майбутнім. І тому його справа — одна з найва­жливіших справ історії.

Відводячи учителеві відповідальну роль у суспільстві, Ушин­ський ставив до нього великі вимоги. Відповідно до ідеї народно- сті виховання першою і основною умовою плідної діяльності пе­дагога Ушинський вважав його близькість прагненням і інтересам народу.

У викладача середнього навчального закладу знання предмета є далеко не головним надбанням. Головне надбання гімназичного викладача полягає в тому, щоб він умів виховувати учнів своїм предметом. Вчитель має добре знати психологію дітей і чітко ви­значати мету своєї діяльності.

Ушинський писав, що педагоги — це єдиний клас людей, для практичної діяльності яких вивчення духовної сторони людини є так само необхідним, як для медика вивчення тілесної.

Вчитель має володіти педагогічним тактом, знати свою справу і завжди займатися своїм самовдосконаленням та підвищенням своєї професійної майстерності.

Для підготовки народних вчителів він пропонував створювати учительські семінарії, а для підготовки учителів середніх шкіл — педагогічні факультети при університетах. В університетську учи­тельську семінарію слід приймати вихованців тільки тоді, коли можна з певністю передбачати в них хороших вчителів.

Н<

Ш

п<

н;

Мі

ЗЕ

ТС

рс

да

б>

рс

си

ИІ

рс

ДУ

ні'

ст

сь

ле

т

ро

вк

пи ро заі ня заі то і к

ди

ші

ал

Ушинський вважав необхідним виховання у майбутніх вчите­лів потягу до знань, до самоосвіти. Він запроваджує після завер­шення навчання в семінарії річне стажування, яке випускники проходили під керівництвом наставників семінарії, брали у них консультації, звертались за порадами, за необхідною літературою, методичними посібниками. Окремим стажистам семінарія нада­вала грошову підтримку. Лише після цього випускники отримува­ли кваліфікацію вчителя народної школи.

Структурно-логічна схема

ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА К.Д. УШИНСЬКОГО

Як навчати? Принципи і методи навчання:

Принципи:

1. Виховуючий характер навчання;

2. Зв’язок навчання з життям;

3. Природовідповідність навчання;

4. Свідомість і активність навчання;

5. Послідовність на систематичність навчання;

6. Наочність навчання;

7. Міцність засвоєння знань.

Методи:

1. Метод синтетичний (індуктивний); 2. Аналітичний (дедуктивний)

Засоби викладання:

1. Догматичний, або пропонуючий; 2. Сократичний, або запитальний, діалогічний; 3. Евристичний, або проблематичний; 4. Акроматичний, або викладаючий.