Тема XX

УТВЕРДЖЕННЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ДУХОВНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

1. Утвердження демократичних державно-громадських засад ос­віти й виховання молоді.

2. Реформування освіти на сучасному етапі розвитку українсько­го суспільства.

3. Утвердження шляхів та засобів національного виховання дітей та молоді.

4. Особливості реформування професійної, вищої й педагогічної освіти.

Література

1. Закон України «Про освіту» // Голос України. — 1996. — 25 квітня.

2. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») // Осві­та. — 1993. — № 44, 45, 46.

3. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад // Освіта. — 1993. — 3 вересня.

4. Положення про дошкільний виховний заклад України // Освіта. — 1993. — 10 вересня.

5. Положення про професійний навчально-виховний заклад України // Осві­та, 1993. — 17 вересня.

6. Концепція середньої загальноосвітньої школи України // Інформаційний збірник Міністерства освіти. — 1992. — № 1—2.

7. Концепція національного виховання // Освіта. — 1996. — 7 серпня.

8. Концепція виховання у національній системі освіти // Освіта України, 1996.

9. Концепція позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи // Почат­кова школа. — 1992. — № 5—6.

10. Історія педагогіки / За ред. М.В. Левківського, o.A. Дубасенюк. — Жито­мир, 1999.

11. Любар о.О. Та ін. Історія української педагогіки / За ред. М.Г. Стельмахо- вича. — k.: ізмн, 2000.

12. Сбруєва A.A., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. — Суми: СумДПУ, 2000.

Ключові слова та терміни

Інтелектуальний, творчий, культурний потенціал народу, мо­ральна, художньо-естетична, правова, трудова, екологічна куль­тура, народність; природовідповідність; культуровідповідність; гуманізація; демократизація; безперервність; етнізація; диферен­ціація та індивідуалізація виховного процесу; свідомість, ак­тивність, самодіяльність і творча ініціатива учнівської молоді.

1. Утвердження демократичних державно-громадських засад освіти й виховання молоді

Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. У су­часній школі суверенної України навчально-виховний процес спря­мований на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних зді­бностей, виховання високих моральних якостей, формування грома­дян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій ос­нові інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, за­безпечення народного господарства кваліфікованими кадрами.

Важливим аспектом демократизації сучасної школи є розви­ток системи самоврядування, реформування управлінської сфери. Законом України «Про освіту» в українській національній школі створено органи самоврядування, до складу яких входять насам­перед загальні збори (конференція) колективу закладу освіти; ра­йонна, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з’їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим, Всеукраїнський з’їзд працівників освіти.

В сучасному українському суспільстві, як, певна річ, і в інших демократичних державах, розвиваються такі основні види людсь­ких відносин: дружні, товариські, високоморальні, правові, відпо­відні встановленим етичним нормам; негативні, недружелюбні. Завдання школи, сучасного вчителя-вихователя полягає в тому, щоб формувати у своїх вихованців саме дружні, високоморальні, товариські морально-естетичні відносини.

Успішність діяльності сучасної школи в значній мірі залежа­тиме від того, чи відмовиться в цілому суспільство від стереотипів минулих часів, чи готове воно перейти до перебудови взаємовід­носин, чи готова сама школа до заміни педагогіки вимог і забо­рон, авторитарності на педагогіку співробітництва і співдружнос­ті, наукової виховної мудрості.