4. Креслярський метод проектування: переваги та недоліки.

Кеслярський метод проектування, який цілком задовольняє вимоги задач проектування простих об'єктів нижнього ієрархічного рівня. Креслярський метод проектування дозволив графічно розділити процеси розумової розробки об'єкта і його практичної реалізації (винаходу), що сприяло прискоренню темпів виробництва.

Переваги: розширення діапазону типів проектів та ускладнення об'єктів проектування при зростанні темпів проектних робіт, що призвело до виділення спеціальних груп проектувальників, проектних колективів з конкретним розподілом праці по відповідній спеціалізаці.

Недоліки: на етапі принципового задуму і розробки концепції об'єкта, що проектується, над проектом трудиться тільки один, нехай найбільш досвідчений, член колективу. Вибір найбільш оптимального варіанту здійснюється цією особою на основі особистого досвіду і знань, що не виключає суб'єктивізму. Коли йому вдається відшукати відповідне рішення проектної задачі, робота розподіляється між членами колективу відповідно до їх знань і уміння. Іншим серйозним недоліком креслярського методу є те, що він представляє собою простий неврегульований перебір варіантів.

5. Сутність програмно-цільового підходу до проектування. Структура проектування: блок-схема, етапи.

До найбільш дійових організаційних форм відноситься програмно-цільовий підхід до проектування. В його основу покладений принцип системної направленості, який спрямований на встановлення необхідних пропорцій суспільного відтворювання і збалансованого розвитку народного господарства. Для реалізації програмно-цільового підходу до проектування розроблена програмно-цільова структура проектування.

Програмно-цільова структура, в її основу покладено принцип доцільності розгалуження процесу на складові частини відповідно до найбільш важливих етапів існування об'єкта – від виникнення ідеї про його створення; до фізичного або морального зносу об'єкта або втрати споживчого попиту. Поетапна організація проектування дозволяє визначати фактичний стан проекту, способи реалізації і терміни виконання конкретних робіт, іншими словами, обирати, стратегію проектування. Один з можливих варіантів розчленування процесу проектування на етапи приведений у вигляді блок-схеми. Стрілки на схемі означають факти прийняття рішень. Прийняті рішення не завжди задовольняють керівника програми, і можливе повернення до попередніх етапів. Послідовність дій розробників може мінятися в залежності від призначення і вигляду об'єкта або характеру проектної ситуації.

Послідовність дій розробників може мінятися в залежності від призначення і вигляду об'єкта або характеру проектної ситуації.

6. Сутність етапів 1-4 у структурі проектування.

Сутність Етапу 1. Виявлення потреби змінити ситуацію, що склалася. Проектування починається із зародження ідеї змінити ситуацію, що склалася, і виражається у виявленні потреби в такій зміні. Необхідність змінити ситуацію, а такою необхідністю може бути епідеміологічна ситуація, специфіка соціального стану суспільства, і намічається на певний період часу діяльність відомчих установ і підприємств, в якій визначаються асортимент і обсяг випуску кожного виду продукції, зразкові рівні витрат виробництва і цін. Тільки після обґрунтування необхідності і можливості змін ситуації, що склалася здійснюється перехід до наступного етапу проектування.

Сутність Етапу 2. Постановка і формулювання мети проектування. З постановки мети повинно витікати, що реалізація проекту дозволить змінити існуюче положення і задовольнити виявлену потребу. При формулюванні мети проектування потрібно мати на увазі, що одну і ту ж потребу можна задовольнити різними шляхами, і від того, як сформульована задача проектування, залежить напрям подальших робіт і їх кінцевий результат. Мета, визначається замовником, керівником підприємства або формулюється в програмі діяльності підприємства. Мету може формулювати держава для вирішення блоку соціальних задач. При цьому об'єднуються перший, другий, а часто і третій етапи проектування. При формулюванні мети проектування необхідно враховувати що кінцевою метою проектування є не об'єкт на якому реалізується виробництво, а функція, яку він повинен виконувати. Таким чином, формулювання мети повинне вказувати на основне призначення проекту – його функцію, але не зводитися до вказівки способів її здійснення.

Сутність Етапу 3 у структурі проектування. Науково-інформаційне дослідження проектної ситуації. На цьому етапі збирають, аналізують і обробляють інформацію про можливості реалізації сформульованої мети проектування. Ця інформація може бути заснована на досвіді і знаннях. Користуючись такою інформацією можна провести оцінку альтернативних шляхів досягнення мети на подальших етапах проектування. Для оперативного пошуку достовірних відомостей, що узагальнюють досвід і знання, необхідно вільно орієнтуватися в джерелах інформації і вміти користуватися ними. Обов'язковий напрям робіт на цьому етапі – прогнозування попиту на продукцію і технічного рівня об'єктів. Одним з методів прогнозування можна назвати комплексний аналіз патентної і науково-технічної літератури. Прогнозування технічного рівня необхідне для обгрунтування показників якості і економічних показників об'єкта на подальшому етапі проектування. Воно здійснюється на етапі розробки науково-технічних прогнозів для перспективного планування. Інформація, що володіє релевантністю, достовірністю і оперативністю, має для підприємства не менше значення, ніж матеріальні і трудові ресурси. основний принцип при організації досліджень: рівень інформаційної забезпеченості процесу розробки проекту повинен бути таким, щоб сума витрат на отримання і обробку інформації і витрат на виявлення і усунення проектних помилок була мінімальною. Інформаційне забезпечення повинно здійснюватися в рамках інформаційної підготовки розробки і виробництва продукції. Підготовка включає підбір перспективної (прогнозованої) і поточної інформації, складання і реалізацію графіка інформаційного забезпечення і інші роботи. Дослідження проектної ситуації направлене на можливо більше її розширення, а також на розширення пошуку ефективного рішення. Це дозволяє швидше виявити нові ідеї, а також може привести до зміни мети проектування або навіть до відмови від її здійснення.

Сутність Етапу 4 у структурі проектування. Формулювання технічного завдання. Технічне завдання на проектування об'єкта – це сукупність початкових даних для досягнення поставленої мети на подальших етапах проектування. Формулюють завдання на основі вимог замовника до об'єкта і самостійно отриманої інформації. Формулювання технічного завдання повинне бути більш конкретним, ніж формулювання мети. У процесі вироблення формулювань, ще до видачі остаточних пропозицій, можливо поява оригінальних ідей. На цьому етапі здійснюються розробка, узгодження і затвердження технічного завдання