1. Загальна методологія проектного дослідження: методи, загальна стратегія, стадії процесу проектування

Проектування (від лат. pгоjectus – той, що виступає попереду, видатний) в широкому розумінні означає процес створення проекту. Проект представляє собою сукупність інформації, що адекватно відображає передбачуваний об'єкт, процес і т. п. В свою чергу інженерним проектуванням можна називати процес створення проекту деякого технологічного або технічного об'єкта.

Для сучасного процесу проектування характерні дефіцит часу і обмеженість в коштах. Дійсно, коли процес розробки затягується, іноді на роки, проекти (або технологічні рішення) морально застарівають вже до стадії експлуатації. Саме тому загальна стратегія проектування повинна бути направлена на зменшення «циклічності» і збільшення «лінійності» процесу проектування.

Процес проектування розпадається на три основні, логічно об'єднані

Стадії:

Перша стадія проектування – дивергенція – аналіз або розчленування задачі на елементи. Це стадія розширення кордонів проектної ситуації, необхідна для забезпечення досить широкого простору пошуку проектного рішення. На цій стадії здійснюється пошук інформації, проводиться аналіз проектних рішень та інше.

Друга стадія проектування – трансформація – ефективний творчий син-

тез ідей в єдине ціле. Це стадія об'єднання думок розробників в рішення, концепції, які повинні відображати реальні експлуатаційні, економічні і соціальні аспекти проектної ситуації. Щоб композиція елементів, що об'єднуються, стала оригінальною, синтез повинен бути неодмінно творчим (хоч самі елементи можуть і по можливості повинні бути уніфікованими, тобто не вимагати додаткових суспільних витрат). Це сама об'єктивна і сама творча стадія проектування.

Третя стадія – конвергенція – наступає, коли задача визначена, змінні знайдені і критерії вибору фактично встановлені. На цій стадії розробник вирішує другорядні протиріччя і з багатьох альтернативних варіантів залишається один, який і буде представлений для прийняття рішення.

1. Система проектування: види проектів та їх склад, вихідні матеріали. Базові вимоги до проекту.

Серед організаційних форм проектування найбільш широко вживаною є інженерне проектування.

Розробка проектів об'єктів техніки (обладнання, машини, апарати, агрегати) складає один з напрямів інженерного проектування – конструкційне проектування, яке також називають технічним, а частіше – просто конструюванням. Результат конструювання – конструкторський проект і є сферою діяльності інженера-конструктора. Розробка проектів об'єктів технології (виробництва в цілому, окремі процеси, технологічні стадії, операції, виробничі лінії) складає інший напрям інженерного проектування – технологічне проектування. Результат – технологічна документація і є сферою діяльності інженера-технолога.

Створення проектів технологічних комплексів являє собою самостійний напрям інженерного проектування – функціональне технологічне проектування, або просто проектування.

Функціональний проект повинен характеризувати технологічний мега-комплекс загалом, а також його складові частини, значення технологічних характеристик, технологію і компонування, системи комунікацій і режими функціонування, пов'язані між собою і з зовнішніми об'єктами.

Функціональний проект містить необхідні дані для будівництва і монтажу складових частин на вибраному будівельному майданчику і управління виробництвом з метою реалізації розробленого технологічного процесу в конкретних географічних, економічних, демографічних і соціальних умовах.