- •Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.
- •Предмет філософії. Основне коло філософських питань. Основні функції філософії
- •Умови формування, особливості та проблематика давньогрецької філософії, як джерела західного типу мислення.
- •Особливості, проблематика та персоналії мілетської школи давньогрецької філософії.
- •Концепція пізнання в філософській системі Платона .
- •Проблема буття людини і суспільства в філософії Платона
- •Філософські погляди Аристотеля. Вчення про матерію та форму.
- •Особливості формування, проблематика та персоналії філософії європейського середньовіччя. Реалізм та номіналізм.
- •Філософія Середньовіччя, її теоцентричний характер, основні етапи розвитку: апогетика, патристика, схоластика.
- •Особливості релігійної філософії. Ф. Аквінський та його теорія «подвійної істини».
- •Умови формування та особлифості філософії епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.
- •Наукова революція 17 ст. Та її відображення в філософії
- •Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм ф.Бекона та раціоналізм р. Декарта.
- •Філософія французького Просвітництва, її характерні риси, основні напрями, місце і роль в історії культури.
- •Німецька класична філософія, її характерні риси, основні проблеми і принципи, місце в історії культури.
- •І.Кант про межі наукового пізнання. «Річ у собі» та «явище».
- •Філософія г.В. Гегеля, його філософська система і метод, тотожність мислення і буття.
- •Становлення філософських поглядів к.Маркса. Ф.Енгельса. Сутність концепції матеріалістичного розуміння історії.
- •Причини винекнення, проблематика та напрями некласичної філософії 20 століття. Сцієнтизм та антропологізм.
- •Некласична філософія кінця 19 ст. Проблема ірраціонального: воля, почуття, інтуїція в філософії ф.Ніцше.
- •Класичний психоаналіз з.Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за з.Фрейдом та к.Юнгом.
- •Н есвідоме у вченні з. Фрейда
- •24.Основні течії та характерні риси антропологічного напрямку некласичної філософії XX ст.
- •25Проблема свободи та відповідальності в екзистенціоналізмі ж.П.Сарта.
- •Особливості формування , проблематика та персоналії української філософії XIX-XX ст.
- •Особливості філософії Київської Русі. Іларіон Київський.
- •Г. Сковорода – фундатор філософії українського духу. Гуманістичний характер вчення про спорідненя працю.
- •Словянофільство та західництво, як дві лінії розвитку російської соціально-філософської думки Русі XIX-XX ст.
- •Філософське розуміння буття, його структура.
- •Матерія, як філософська категорія. Еволюція поглядів на матерію. Рух – атрибут матерії. Класифікація форм руху.
- •Простір та час, як форми існування матерії. Поняття соціального часу.
- •Зміст і форми філософського вчення про розвиток ( діалектична та метафізична концепції)
- •Наука, як феномен цивілізації. Типологія наук.
- •Типология науки
- •Наука , як система знань. Місце науки в системі духовної культури. Наука, релігія, мораль.
- •Структура пізнання. Взаємозвязок чуттєвого та раціонального пізнання. Творчість, як найвища форма пізнавальної активності людини.
- •Проблема істини. Істина, як процес. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Проблема істини в історії філософії. Догматизм, скептицизм, релятивізм як гносеологічні концепти.
- •Смисл і специфіка екологічного буття. «Антропологічна катастрофа». Масштаби людської діяльності і сучасна глобалістика.
- •Проблема походження свідомості: основні концепції.
- •Сутність та мета людського існування. Ціннісні виміри людського життя: предметні цінності та субєктивні цінності.
- •Природа, як матеріальна передумова суспільства. Природа як культура. «Перша» та «друга» природи, біо- та ноосфера.
- •Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства: група, клас, верства, прошарки.
- •Діалектика виробництва, розподілу, обміну і споживання. Продуктивні сили та виробничі відносини.
- •Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва.
- •Основні концепції походження людини. Індивід, індивідуальність, особистість.
- •1. Натуралистическая.
- •48. Головні концепції філософії історії. Суб’єкт історії. Закони та рушійні сили історії, проблеми її смислу.
- •Філософський зміст проблеми екологічної безпеки. Екологічна свідомість, її риси.
- •Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва. Сутність сучасної нтр, її соціальні наслідки.
- •Визначення
- •Надайте визначення поняттю «антропоцентризм».
- •Надайте визначення поняттю «діалектика».
- •Надайте визначення поняттю «нігілізм».
- •Надайте визначення поняттю «теодицея».
- •Надайте визначення поняттю «прагматизм».
- •Надайте визначення поняттю «екзистенція».
- •Надайте визначення поняттю «онтологія».
- •Надайте визначення поняттю «пантеїзм».
- •Надайте визначення поняттю «споріднення праця».
- •Надайте визначення поняттю «креаціонізм».
- •Надайте визначення поняттю «свідомість».
- •Надайте визначення поняттю «несвідоме».
- •Надайте визначення поняттю «сублімація».
- •Надайте визначення поняттю «субстанція».
- •Надайте визначення поняттю «суспільно-економічна формація».
- •Надайте визначення поняттю «воля до влади».
- •Надайте визначення поняттю «світогляд».
- •Надайте визначення поняттю «агностицизм».
- •Надайте визначення поняттю «раціоналізм».
- •Надайте визначення поняттю «гуманізм».
- •Надайте визначення поняттю «кордоцентризм».
- •Надайте визначення поняттю «релігія».
- •Надайте визначення поняттю «суспільна свідомість».
- •Надайте визначення поняттю «свобода».
Надайте визначення поняттю «світогляд».
Світогляд і наука є принципово різними формами духовного освоєння світу.
Наука вважає умовою та ідеалом наукового знання об'єктивне, позбавлене суб'єктивних «нашарувань», людських цінностей та оцінок відображення дійсності. Наука намагається пізнати світ, яким він є «сам собою», незалежно від того, яким би його хотіла бачити людина.
Світогляд має принципово іншу «систему координат». Він є баченням світу з єдиного центру - позиції людини.
Світогляд дає уявлення про те, яким світ може бути і має бути, якщо у ньому існує людина. Світогляд відображає не стільки об'єктивно суще, скільки належне і бажане. Людина ж є єдиною істотою у світі, яка постійно сама бере участь у творчості власної долі і життя. Змінюючись сама, вона змінює і світ, в якому живе.
Носієм та виразником світогляду може бути не тільки окрема людина, але й соціальна група, клас, етнос, суспільство загалом на тому чи іншому ступені розвитку.
Світогляд - це система (або сукупність) цінностей, тобто етичних, релігійних, і філософських ідей, ідеалів, засвоєних людиною на протязі її життя, які визначають образ думок та поведінку людини.
Це усвідомленням людиною свого місця та призначення у природhomv і соціальному світі
СВІТОГЛЯД-ЦЕ ОКУЛЯРИ, або призма, через які ми бачимо СПРАЙМАЄМО ТА ОЦІНЮЄМО світ.
СВІТОГЛЯД ВИСТУПАЄ ГЛИБИННОЮ ПРОГРАМОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. НОРМИ ТА ЦІННОСТІ, ЩО ЗАСВОЮЄ ЛЮДИНА НА ШЛЯХУ ПЕРВИННОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ, СКЛАДАЮТЬ ОСНОВУ БУТТЯ ЛЮДИНИ, МОДЕЛЬ ЇЇ ПОВЕДІНКИ.
Надайте визначення поняттю «агностицизм».
Агностицизм— філософський погляд, який доводить, що істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об'єктивної дійсності — не осягається або, залежно від форми агностицизму, не може бути в сутності осягнене через природу суб'єктивного досвіду, сприйнятого індивідом.
Надайте визначення поняттю «раціоналізм».
Раціоналізм (розумність) - це розсудливе погляд на світ, заснований на неупередженому сприйнятті, вивченні і пізнанні фактів об'єктивної реальності за допомогою розуму і наукового методу. Відмінною особливістю раціоналізму від інших світоглядних позицій є вимога достатніх обгрунтувань і доказів при встановленні істини про факти об'єктивної реальності. Раціональна картина світу - це картина світу природничонаукова, оскільки саме наука є сферою раціонального пізнання і об'єктивного вивчення реальності. Крім того, раціоналізм - це світогляд відмови від шкідливих, забобонних, легковажних, сумнівних, необгрунтованих і помилкових уявлень, що відсікаються за принципом "бритви Оккама" зважаючи на їх недоречності, сумнівності і необгрунтованість. До таких уявлень відносяться не тільки езотерично-духовні вистави, такі, наприклад, як віра в наявність душі, бога або домовиків, а й так звані "шкідливі звички", сумнівні хобі (наприклад, вбивства тварин) і сумнівні стереотипи мислення (думки-" штампи ", засновані на неуцтві і забобонах).