- •Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.
- •Предмет філософії. Основне коло філософських питань. Основні функції філософії
- •Умови формування, особливості та проблематика давньогрецької філософії, як джерела західного типу мислення.
- •Особливості, проблематика та персоналії мілетської школи давньогрецької філософії.
- •Концепція пізнання в філософській системі Платона .
- •Проблема буття людини і суспільства в філософії Платона
- •Філософські погляди Аристотеля. Вчення про матерію та форму.
- •Особливості формування, проблематика та персоналії філософії європейського середньовіччя. Реалізм та номіналізм.
- •Філософія Середньовіччя, її теоцентричний характер, основні етапи розвитку: апогетика, патристика, схоластика.
- •Особливості релігійної філософії. Ф. Аквінський та його теорія «подвійної істини».
- •Умови формування та особлифості філософії епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.
- •Наукова революція 17 ст. Та її відображення в філософії
- •Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм ф.Бекона та раціоналізм р. Декарта.
- •Філософія французького Просвітництва, її характерні риси, основні напрями, місце і роль в історії культури.
- •Німецька класична філософія, її характерні риси, основні проблеми і принципи, місце в історії культури.
- •І.Кант про межі наукового пізнання. «Річ у собі» та «явище».
- •Філософія г.В. Гегеля, його філософська система і метод, тотожність мислення і буття.
- •Становлення філософських поглядів к.Маркса. Ф.Енгельса. Сутність концепції матеріалістичного розуміння історії.
- •Причини винекнення, проблематика та напрями некласичної філософії 20 століття. Сцієнтизм та антропологізм.
- •Некласична філософія кінця 19 ст. Проблема ірраціонального: воля, почуття, інтуїція в філософії ф.Ніцше.
- •Класичний психоаналіз з.Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за з.Фрейдом та к.Юнгом.
- •Н есвідоме у вченні з. Фрейда
- •24.Основні течії та характерні риси антропологічного напрямку некласичної філософії XX ст.
- •25Проблема свободи та відповідальності в екзистенціоналізмі ж.П.Сарта.
- •Особливості формування , проблематика та персоналії української філософії XIX-XX ст.
- •Особливості філософії Київської Русі. Іларіон Київський.
- •Г. Сковорода – фундатор філософії українського духу. Гуманістичний характер вчення про спорідненя працю.
- •Словянофільство та західництво, як дві лінії розвитку російської соціально-філософської думки Русі XIX-XX ст.
- •Філософське розуміння буття, його структура.
- •Матерія, як філософська категорія. Еволюція поглядів на матерію. Рух – атрибут матерії. Класифікація форм руху.
- •Простір та час, як форми існування матерії. Поняття соціального часу.
- •Зміст і форми філософського вчення про розвиток ( діалектична та метафізична концепції)
- •Наука, як феномен цивілізації. Типологія наук.
- •Типология науки
- •Наука , як система знань. Місце науки в системі духовної культури. Наука, релігія, мораль.
- •Структура пізнання. Взаємозвязок чуттєвого та раціонального пізнання. Творчість, як найвища форма пізнавальної активності людини.
- •Проблема істини. Істина, як процес. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Проблема істини в історії філософії. Догматизм, скептицизм, релятивізм як гносеологічні концепти.
- •Смисл і специфіка екологічного буття. «Антропологічна катастрофа». Масштаби людської діяльності і сучасна глобалістика.
- •Проблема походження свідомості: основні концепції.
- •Сутність та мета людського існування. Ціннісні виміри людського життя: предметні цінності та субєктивні цінності.
- •Природа, як матеріальна передумова суспільства. Природа як культура. «Перша» та «друга» природи, біо- та ноосфера.
- •Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства: група, клас, верства, прошарки.
- •Діалектика виробництва, розподілу, обміну і споживання. Продуктивні сили та виробничі відносини.
- •Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва.
- •Основні концепції походження людини. Індивід, індивідуальність, особистість.
- •1. Натуралистическая.
- •48. Головні концепції філософії історії. Суб’єкт історії. Закони та рушійні сили історії, проблеми її смислу.
- •Філософський зміст проблеми екологічної безпеки. Екологічна свідомість, її риси.
- •Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва. Сутність сучасної нтр, її соціальні наслідки.
- •Визначення
- •Надайте визначення поняттю «антропоцентризм».
- •Надайте визначення поняттю «діалектика».
- •Надайте визначення поняттю «нігілізм».
- •Надайте визначення поняттю «теодицея».
- •Надайте визначення поняттю «прагматизм».
- •Надайте визначення поняттю «екзистенція».
- •Надайте визначення поняттю «онтологія».
- •Надайте визначення поняттю «пантеїзм».
- •Надайте визначення поняттю «споріднення праця».
- •Надайте визначення поняттю «креаціонізм».
- •Надайте визначення поняттю «свідомість».
- •Надайте визначення поняттю «несвідоме».
- •Надайте визначення поняттю «сублімація».
- •Надайте визначення поняттю «субстанція».
- •Надайте визначення поняттю «суспільно-економічна формація».
- •Надайте визначення поняттю «воля до влади».
- •Надайте визначення поняттю «світогляд».
- •Надайте визначення поняттю «агностицизм».
- •Надайте визначення поняттю «раціоналізм».
- •Надайте визначення поняттю «гуманізм».
- •Надайте визначення поняттю «кордоцентризм».
- •Надайте визначення поняттю «релігія».
- •Надайте визначення поняттю «суспільна свідомість».
- •Надайте визначення поняттю «свобода».
Німецька класична філософія, її характерні риси, основні проблеми і принципи, місце в історії культури.
Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філосо-фії, що охоплює напружений, дуже яскра вий за своїми результатами, важливий за впливом на духовну історію людства період духовно-інтелектуального розвитку. Boнa представле-на сукупністю філософських концепцій Німеччини майже за сто ро-ків, зокрема, такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант (1724-1804), Йоган Готліб Фіхте (1762-1814), Фрідріх Вільгельм Шел-лінг (1775-1854), Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831), Людві, Андреас Фейербах (1804-1872). Кожний з цих філософів є настільки своєрідним та оригінальним, що виникає питання — чи можна гово-рити про німецьку класичну філософію як про цілісне утворення? Проте при всьому розмаїтті ідей та концепцій, німецьку класику від-різняє ряд суттєвих рис та принципів, що є спільними для всього цього етапу розвитку філософської думки. Саме вони і дають змогу говорити про німецьку класичну філософію як про цілісне духовне утворення. По-перше, всіх представників німецької класичної філо-софії об'єднує розуміння ролі філософії в історії людства і в розвитку світової культури. Вони вважали, що філософія покликана критично самопізнати людську життєдіяльність, зробили предметом спеціаль-ного філософського дослідження людську історію і людську сутність. Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель бачать філософію чітко систематизова-ною наукою, але наукою специфічною. З їхньої точки зору, філосо-фія, живлячись науками, орієнтуючись на науки, має будувати себе як науку гуманістичної спрямованості. По-друге, представники ні-мецької класичної думки надали філософії вигляду широко розробле-ної та диференційованої спеціальної системи дисциплін, ідей, понять та категорій. Німецька класична філософія є високо професійною, надзвичайно абстрактною та узагальненою системою філософського освоєння дійсності. По-третє, німецька класична філософія розробила цілісну діалектичну концепцію розвитку. По-четверте, німецька кла-сика виробила певні загальні принципи підходу до проблеми історич-ного розвитку, запропонувавши досліджувати його науково-теоретич-ними засобами і виділивши деякі його загальні закономірності. По-п'яте, розглядаючи проблеми людини, німецька класична філософія концентрує увагу навколо принципу свободи та інших гуманістичних цінностей. Враховуючи ці основні риси німецької класичної філософії, можна виділити також і основні проблеми, дослідження яких перебуває в центрі уваги цього періоду розвитку світової філософії: проблема науковості філософії, онтології, гносеології, філософської антропології, філософії історії, філософії права, філософії релігії, етики, естетики і т.д. Для побудови своїх філософських систем мислителі німецької кла-сики виходили з таких принципів: принципу розрізнення закономір-ностей розвитку природи і культури, принципу активності суб'єкта, принципу історизму. Родоначальником німецької класичної філософії вважається' Ім-мануїл Кант
