- •Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.
- •Предмет філософії. Основне коло філософських питань. Основні функції філософії
- •Умови формування, особливості та проблематика давньогрецької філософії, як джерела західного типу мислення.
- •Особливості, проблематика та персоналії мілетської школи давньогрецької філософії.
- •Концепція пізнання в філософській системі Платона .
- •Проблема буття людини і суспільства в філософії Платона
- •Філософські погляди Аристотеля. Вчення про матерію та форму.
- •Особливості формування, проблематика та персоналії філософії європейського середньовіччя. Реалізм та номіналізм.
- •Філософія Середньовіччя, її теоцентричний характер, основні етапи розвитку: апогетика, патристика, схоластика.
- •Особливості релігійної філософії. Ф. Аквінський та його теорія «подвійної істини».
- •Умови формування та особлифості філософії епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.
- •Наукова революція 17 ст. Та її відображення в філософії
- •Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм ф.Бекона та раціоналізм р. Декарта.
- •Філософія французького Просвітництва, її характерні риси, основні напрями, місце і роль в історії культури.
- •Німецька класична філософія, її характерні риси, основні проблеми і принципи, місце в історії культури.
- •І.Кант про межі наукового пізнання. «Річ у собі» та «явище».
- •Філософія г.В. Гегеля, його філософська система і метод, тотожність мислення і буття.
- •Становлення філософських поглядів к.Маркса. Ф.Енгельса. Сутність концепції матеріалістичного розуміння історії.
- •Причини винекнення, проблематика та напрями некласичної філософії 20 століття. Сцієнтизм та антропологізм.
- •Некласична філософія кінця 19 ст. Проблема ірраціонального: воля, почуття, інтуїція в філософії ф.Ніцше.
- •Класичний психоаналіз з.Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за з.Фрейдом та к.Юнгом.
- •Н есвідоме у вченні з. Фрейда
- •24.Основні течії та характерні риси антропологічного напрямку некласичної філософії XX ст.
- •25Проблема свободи та відповідальності в екзистенціоналізмі ж.П.Сарта.
- •Особливості формування , проблематика та персоналії української філософії XIX-XX ст.
- •Особливості філософії Київської Русі. Іларіон Київський.
- •Г. Сковорода – фундатор філософії українського духу. Гуманістичний характер вчення про спорідненя працю.
- •Словянофільство та західництво, як дві лінії розвитку російської соціально-філософської думки Русі XIX-XX ст.
- •Філософське розуміння буття, його структура.
- •Матерія, як філософська категорія. Еволюція поглядів на матерію. Рух – атрибут матерії. Класифікація форм руху.
- •Простір та час, як форми існування матерії. Поняття соціального часу.
- •Зміст і форми філософського вчення про розвиток ( діалектична та метафізична концепції)
- •Наука, як феномен цивілізації. Типологія наук.
- •Типология науки
- •Наука , як система знань. Місце науки в системі духовної культури. Наука, релігія, мораль.
- •Структура пізнання. Взаємозвязок чуттєвого та раціонального пізнання. Творчість, як найвища форма пізнавальної активності людини.
- •Проблема істини. Істина, як процес. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Проблема істини в історії філософії. Догматизм, скептицизм, релятивізм як гносеологічні концепти.
- •Смисл і специфіка екологічного буття. «Антропологічна катастрофа». Масштаби людської діяльності і сучасна глобалістика.
- •Проблема походження свідомості: основні концепції.
- •Сутність та мета людського існування. Ціннісні виміри людського життя: предметні цінності та субєктивні цінності.
- •Природа, як матеріальна передумова суспільства. Природа як культура. «Перша» та «друга» природи, біо- та ноосфера.
- •Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства: група, клас, верства, прошарки.
- •Діалектика виробництва, розподілу, обміну і споживання. Продуктивні сили та виробничі відносини.
- •Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва.
- •Основні концепції походження людини. Індивід, індивідуальність, особистість.
- •1. Натуралистическая.
- •48. Головні концепції філософії історії. Суб’єкт історії. Закони та рушійні сили історії, проблеми її смислу.
- •Філософський зміст проблеми екологічної безпеки. Екологічна свідомість, її риси.
- •Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва. Сутність сучасної нтр, її соціальні наслідки.
- •Визначення
- •Надайте визначення поняттю «антропоцентризм».
- •Надайте визначення поняттю «діалектика».
- •Надайте визначення поняттю «нігілізм».
- •Надайте визначення поняттю «теодицея».
- •Надайте визначення поняттю «прагматизм».
- •Надайте визначення поняттю «екзистенція».
- •Надайте визначення поняттю «онтологія».
- •Надайте визначення поняттю «пантеїзм».
- •Надайте визначення поняттю «споріднення праця».
- •Надайте визначення поняттю «креаціонізм».
- •Надайте визначення поняттю «свідомість».
- •Надайте визначення поняттю «несвідоме».
- •Надайте визначення поняттю «сублімація».
- •Надайте визначення поняттю «субстанція».
- •Надайте визначення поняттю «суспільно-економічна формація».
- •Надайте визначення поняттю «воля до влади».
- •Надайте визначення поняттю «світогляд».
- •Надайте визначення поняттю «агностицизм».
- •Надайте визначення поняттю «раціоналізм».
- •Надайте визначення поняттю «гуманізм».
- •Надайте визначення поняттю «кордоцентризм».
- •Надайте визначення поняттю «релігія».
- •Надайте визначення поняттю «суспільна свідомість».
- •Надайте визначення поняттю «свобода».
Надайте визначення поняттю «субстанція».
Субста́нція, Перви́нна субста́нція (лат. substantia — істотність; те, що лежить в основі, синоніми: істотність, речовинність, істота, річ, матерія, суть, основа, голова) — в арістотелівській логіці перша з десяти категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), річ яка існує сама по собі, а не лише як видозміна чогось іншого. Приклади окремих субстанцій можна легко знайти в усіх природніх тілах: мінералах, рослинах, істотах. Різноманітні частини цих тіл, такі як листя, стовбури, органи та кінцівки теж входять в категорію первинних субстанцій.
Приклади окремих субстанцій
Сустанція відповідає на запитання «Що це (є)?» Напр.: людина, голова, дитина, мозок, пес, троянда, залізо, ведмідь, діамант, мідь, пантера, тюльпан, нога, нирка, лапа, ягня, гілка, жолудь і т. д.
Надайте визначення поняттю «суспільно-економічна формація».
Суспі́льно-економі́чна форма́ція — одне з базових понять соціальної філософії марксизму, історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способі виробництва. Одна із основних категорій історичного матеріалізму.
Поняття «суспільно-економічна формація» обґрунтовує положення про те, що кожний ступінь розвитку суспільства характеризується особливостями, які зумовлені способом виробництва й відрізняють його від інших ступенів. У марксизмі суспільно-економічна формація дозволяє виявити повторюваність, спільність суттєвих рис у країнах з однаковим рівнем розвитку виробництва, розкрити причини виникнення суспільних класів і класової боротьби, їхню роль у житті суспільства, відкрити специфічні і загальні закони розвитку формацій і тим самим представити історію суспільства як природничо-історичний закономірний процес.
Надайте визначення поняттю «воля до влади».
Основа життя , за концепцією Ніцше, - це воля. Життя є проявом волі, але не абстрактної світової волі, а конкретної, визначеної волі – волі до влади. Людське щастя Ніцше вбачає в почутті зростаючої сили, влади, вмінні переборювати всі перешкоди. Вчення Ніцше про надлюдину грунтується на таких положеннях :
1) цінність життя є єдиною безумовною цінністю і збігається вона з рівнем “волі до влади”;
2) існує природна нерівність людей (“аристократичні” та “сіра маса”)
3) сильна людина, природжений аристократ, є абсолютно вільним і не зв’язує себе ніякими морально-правовими нормами (Мораль та християнство – мораль рабів).
Воля як пояснення всього що відбувається стає для Ніцше своєрідним структурним принципом по відношенню до інших його ідей. У всіх проявах життя - «пафос» волі до влади, який не можна звести до філософських категорій становлення, розвитку, буття. Саме тому ідея волі до влади спровокувала різноманітні інтерпретації і лягла в основу компілятивного твори «Воля до влади». У ньому зібрані різні визначення волі до влади, написані Ніцше, мабуть, протягом усього життя. Цілком слушно виникає питання про метафізічності поняття волі до влади, яку він часто ототожнює з волею до життя. Життя розуміється як безперервний процес суперництва безлічі воль, які прагнуть стати сильніше, постійно збільшуючи або втрачаючи свою владу. Однак, згідно з Ніцше, це не означає, що воля доступна логікою, розумному поясненню і пізнаванності у традиційному значенні слова. Ключовим для ніцшеанської волі до влади виявляється атрибут свободи: «Воля звільняє: Це істинне вчення про волі і свободи - йому вас не вчить Заратустра» (1:2, 61). Однак для Ніцше ця свобода не припускає раціонально обгрунтованої мети і прогресу, більш того, вона знімає обмеження і дає розвернутися самого життя. Життя можна назвати «єдиною метою моєї волі».
