- •Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.
- •Предмет філософії. Основне коло філософських питань. Основні функції філософії
- •Умови формування, особливості та проблематика давньогрецької філософії, як джерела західного типу мислення.
- •Особливості, проблематика та персоналії мілетської школи давньогрецької філософії.
- •Концепція пізнання в філософській системі Платона .
- •Проблема буття людини і суспільства в філософії Платона
- •Філософські погляди Аристотеля. Вчення про матерію та форму.
- •Особливості формування, проблематика та персоналії філософії європейського середньовіччя. Реалізм та номіналізм.
- •Філософія Середньовіччя, її теоцентричний характер, основні етапи розвитку: апогетика, патристика, схоластика.
- •Особливості релігійної філософії. Ф. Аквінський та його теорія «подвійної істини».
- •Умови формування та особлифості філософії епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.
- •Наукова революція 17 ст. Та її відображення в філософії
- •Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм ф.Бекона та раціоналізм р. Декарта.
- •Філософія французького Просвітництва, її характерні риси, основні напрями, місце і роль в історії культури.
- •Німецька класична філософія, її характерні риси, основні проблеми і принципи, місце в історії культури.
- •І.Кант про межі наукового пізнання. «Річ у собі» та «явище».
- •Філософія г.В. Гегеля, його філософська система і метод, тотожність мислення і буття.
- •Становлення філософських поглядів к.Маркса. Ф.Енгельса. Сутність концепції матеріалістичного розуміння історії.
- •Причини винекнення, проблематика та напрями некласичної філософії 20 століття. Сцієнтизм та антропологізм.
- •Некласична філософія кінця 19 ст. Проблема ірраціонального: воля, почуття, інтуїція в філософії ф.Ніцше.
- •Класичний психоаналіз з.Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за з.Фрейдом та к.Юнгом.
- •Н есвідоме у вченні з. Фрейда
- •24.Основні течії та характерні риси антропологічного напрямку некласичної філософії XX ст.
- •25Проблема свободи та відповідальності в екзистенціоналізмі ж.П.Сарта.
- •Особливості формування , проблематика та персоналії української філософії XIX-XX ст.
- •Особливості філософії Київської Русі. Іларіон Київський.
- •Г. Сковорода – фундатор філософії українського духу. Гуманістичний характер вчення про спорідненя працю.
- •Словянофільство та західництво, як дві лінії розвитку російської соціально-філософської думки Русі XIX-XX ст.
- •Філософське розуміння буття, його структура.
- •Матерія, як філософська категорія. Еволюція поглядів на матерію. Рух – атрибут матерії. Класифікація форм руху.
- •Простір та час, як форми існування матерії. Поняття соціального часу.
- •Зміст і форми філософського вчення про розвиток ( діалектична та метафізична концепції)
- •Наука, як феномен цивілізації. Типологія наук.
- •Типология науки
- •Наука , як система знань. Місце науки в системі духовної культури. Наука, релігія, мораль.
- •Структура пізнання. Взаємозвязок чуттєвого та раціонального пізнання. Творчість, як найвища форма пізнавальної активності людини.
- •Проблема істини. Істина, як процес. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Проблема істини в історії філософії. Догматизм, скептицизм, релятивізм як гносеологічні концепти.
- •Смисл і специфіка екологічного буття. «Антропологічна катастрофа». Масштаби людської діяльності і сучасна глобалістика.
- •Проблема походження свідомості: основні концепції.
- •Сутність та мета людського існування. Ціннісні виміри людського життя: предметні цінності та субєктивні цінності.
- •Природа, як матеріальна передумова суспільства. Природа як культура. «Перша» та «друга» природи, біо- та ноосфера.
- •Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства: група, клас, верства, прошарки.
- •Діалектика виробництва, розподілу, обміну і споживання. Продуктивні сили та виробничі відносини.
- •Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва.
- •Основні концепції походження людини. Індивід, індивідуальність, особистість.
- •1. Натуралистическая.
- •48. Головні концепції філософії історії. Суб’єкт історії. Закони та рушійні сили історії, проблеми її смислу.
- •Філософський зміст проблеми екологічної безпеки. Екологічна свідомість, її риси.
- •Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва. Сутність сучасної нтр, її соціальні наслідки.
- •Визначення
- •Надайте визначення поняттю «антропоцентризм».
- •Надайте визначення поняттю «діалектика».
- •Надайте визначення поняттю «нігілізм».
- •Надайте визначення поняттю «теодицея».
- •Надайте визначення поняттю «прагматизм».
- •Надайте визначення поняттю «екзистенція».
- •Надайте визначення поняттю «онтологія».
- •Надайте визначення поняттю «пантеїзм».
- •Надайте визначення поняттю «споріднення праця».
- •Надайте визначення поняттю «креаціонізм».
- •Надайте визначення поняттю «свідомість».
- •Надайте визначення поняттю «несвідоме».
- •Надайте визначення поняттю «сублімація».
- •Надайте визначення поняттю «субстанція».
- •Надайте визначення поняттю «суспільно-економічна формація».
- •Надайте визначення поняттю «воля до влади».
- •Надайте визначення поняттю «світогляд».
- •Надайте визначення поняттю «агностицизм».
- •Надайте визначення поняттю «раціоналізм».
- •Надайте визначення поняттю «гуманізм».
- •Надайте визначення поняттю «кордоцентризм».
- •Надайте визначення поняттю «релігія».
- •Надайте визначення поняттю «суспільна свідомість».
- •Надайте визначення поняттю «свобода».
Наука, як феномен цивілізації. Типологія наук.
Поява науки як самостійного явища культури і утвердження її впливу на всі аспекти існування людини були пов'язані з певним типом цивілізації—техногенною. На відміну від традиційних суспільств, притаманних цивілізаціям Давніх Індії та Китаю, Вавілону та Давнього Єгипту, державам мусульманського Сходу тощо (з їхньою орієнтацією в людській діяльності на зразки й норми, які акумулювали досвід предків і змінювались дуже повільно, а сприймались як незмінні), суспільства техногенної цивілізації зорієнтовані на швидкий прогрес на ґрунті змін у техніці й технологіях завдяки систематичному застосуванню в виробництві наукових знань.
Техногенна цивілізація виникла в європейському регіоні в XVII—XVIII ст. в епоху першої промислової революції, становлення науки Нового часу, ранніх буржуазних революцій. Проте її культурні передумови закладались набагато раніше і були пов'язані з розвитком європейської культури. То були досвід демократії античного поліса та становлення в його культурі різних філософських систем і перших зразків теоретичної науки, а пізніше — сформована в епоху європейського середньовіччя християнська традиція з її уявленнями про людську індивідуальність, концепцією моралі й розумінням людського розуму як такого, що створений за образом і подобою божественного і тому здатний до раціонального осягання сенсу буття.
Синтез цих двох традицій в епоху Відродження був одним з етапів становлення основних цінностей техногенної цивілізації, до яких належать цінність об'єктивного знання про сутність речей, тобто самоцінність об'єктивної істини, і пов'язана з нею установка на систематичний приріст об'єктивного знання, вимога постійної новітності як результату дослідження.
Виникнувши в епоху Відродження і на початку Нового часу, зазначені ціннісні установки перетворилися на внутрішньонаукові етичні настанови: заборону навмисного викривлення істини на догоду іншим, зовнішнім щодо науки цінностям (політичним, ідеологічним, релігійним), заборону на плагіат. На основі цих ціннісних орієнтацій були вироблені засади наукової раціональності, котрі відрізняють її від інших форм пізнання світу.
Типология науки
Исходя из методологических критериев, наука делится на: 1. Эмпирическую 2. Теоретическую 3. Практическую Исходя из критериев предметных: 1. Естественная 2. Идеологическая 3. Антропологическая Рассмотрим более подробно деление по предметному критерию: 1. Естественная наука 1.1. Геология 1.2. Физика 1.3. Технология 2. Идеологическая наука 2.1. История 2.2. Философия 2.3. Теология 3. Гуманитарная наука 3.1. Биология 3.2. Психология 3.3. Социология Теперь рассмотрим подробнее модель по критерию методологии: 1. Эмпирическая наука 1.1. Геология 1.2. История 1.3. Биология 2. Теоретическая наука 2.1. Физика 2.2. Философия 2.3. Психология 3. Практическая наука 3.1. Технология 3.2. Теология 3.3. Социология Конечно это лишь вводные тезисы, нуждающиеся в аргументации и пояснениях. Совместим эти два критерия с приоритетом в одном случае методологического критеррия. а в другом - предметного - для полноты определения каждой из девяти наук (три в трёх). Сначала с приоритетом методологическго критерия: Эмпирические науки - опытные, они собирает факты, они их не производят: Геология - Эмпирико-Естественная История - Эмпирико-Идеологическая Биология - Эмпирико-Антропологическая Теоретические науки - спекулятивные, открывающие законы, предлагающие гипотезы и создающие теории: Физика - Теоретико-Естественная Философия - Теоретико-Идеологическая Психология - Теоретико-Антропологическая Практические науки - науки применяющие теории на опыте: Технология - Практическо-Естественная Теология - Практическо-Идеологическая Социология - Практическо-Антропологическая И теперь в ином порядке - с приоритетом предметного критерия: Естественные науки: Геология - Естестенно-эмпирическая Физика - Естестенно-теоретическая Технология - Естественно-практическая Идеологические науки: История - Идеологически-Эмприческая Философия - Идеологически-Теоретическая теология - Идеологически-ПрактическаяАнтропологические науки:Биология - Антропологическо-ЭмпирическаяПсихология - Антропологическо-Теоретиеская Социология - Антропологическо-Практическая