Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з Істор. пед..doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.48 Mб
Скачать

4. Ідея цілісного виховання р. Штайнера

Завдання розвитку людини як єдиного цілого ставила перед собою школа Рудольфа Штайнера – німецького філософа, дослідника творчості Гете і Шіллера, яка перетворилась сьогодні у широкий педагогічний рух і має назву вальдорфська педагогіка. Перша вальдорфська школа була відкрита у Німеччині у 1919 році у м.Штутгарт для дітей робітників і службовців сигаретної фабрики Вальдорф-Асторія. В основу педагогічної концепції цієї школи, яка отримала назву за місцем її утворення, покладено релігійно-філософське вчення Р.Штайнера – антропософія. Це вчення названо його послідовниками “найпрогресивнішим духовно-науковим напрямом ХХ століття”.

Згідно з уявленнями антропософії, розвиток людини відбувається за семирічними ритмами. Знання їх сутності дозволяє правильно будувати виховний процес. Протягом кожного з семи років відбувається дозрівання одного з елементів складної людської природи.

Головними принципами діяльності вальдорфської школи є: принцип виховання у дусі свободи, який полягає у необхідності вести дитину до вільного і плідного самопізнання, самовизначення, до повноцінного розвитку всіх сил особистості; принцип цілісності формування особистості: тілесної, душевної і духовної її сторін; принцип циклічності навчально-виховної діяльності, який полягає в урахуванні особливостей вікових циклів розвитку, добових біоритмів, у застосуваннї методу епох у навчальному процесі, ритмічних вправ тощо; принцип авторитету вчителя, вихователя, батьків, духовного ідеалу.

Організація навчального процесу у вальдорфських школах має ряд специфічних особливостей. У них відсутня абсолютизація предметних уроків як основної форми навчального процесу: 45-хвилинні уроки поєднуються тут із заняттями за методом епох.

Сутність методу епох полягає у тому, що викладання предмета проводиться кожного навчального дня протягом 3–4 тижнів на 1,5 годинних заняттях. За цей навчальний час, що складає близько 50 годин, засвоюється більша частина навчального матеріалу відповідного року або навіть весь матеріал з предмету за рік.

Таким шляхом викладаються провідні академічні дисципліни: рідна мова і література, математика, історія, фізика, хімія, біологія, географія, історія мистецтва, праця. На вивчення таких предметів як рідна мова математика у старших класах виділяють по дві епохи (8 тижнів). Після 12 години дня у вальдорфських школах починаються уроки, які не пов'язані з великим інтелектуальним напруженням. Це ще одна особливість організації навчального процесу у подібних школах. Такий розподіл навчального часу пояснюється врахуванням щоденних біологічних ритмів дитячого організму: пік інтелектуальної активності припадають на першу половину дня – від 5 до 12 годин. Опівдні ж наступає спад інтелектуальної активності.

Отже, після інтелектуально насичених занять першої половини дня йдуть два інші компоненти, що разом складають потрійний ритм життя вальдорфської школи. Другий компонент – заняття естетично-художнього циклу – музика, живопис, скульптура, архітектура, театр, евритмія (особливий вид мистецтва, синтез думки і слова, кольору і музики, рухів тіла і душі). Нарешті, третій компонент – заняття ручною працею: столярною і слюсарною справою, шиттям, плетінням тощо.

Один із головних методів вальдорфської школи – образний виклад матеріалу на будь-якому занятті. Дітей вчать образно мислити, співпереживати, співчувати, тобто включають у процес пізнання всю людину, її уявлення, фантазію, почуття.

Традиційним для вальдорфських шкіл є гетеаністичний метод пізнання, який означає буквально – пізнавати світ, пізнаючи себе, пізнавати себе, пізнаючи світ.

Традиційно велика увага приділяється різним формам співпраці з батьками. Це і батьківські вечори, і проведення батьками уроків ручної праці, і заняття разом з дітьми евритмією тощо. Управління школами здійснюється на основі самоврядування.

У 1990 році у ФРН нараховувалось 180 вальдорфських шкіл, у яких навчалось понад 50 тисяч дітей, а всього у світі на той час було 512 таких альтернативних навчальних закладів.

Провідні течії та представники

реформаторської педагогіки

Соціальна педагогіка

“Індивідуальна соціалізація” особистості шляхом її приєднання до “колективних уявлень” (суспільно-моральних цінностей)

П. Нарорп, Е. Дюркгейм, В. Дільтей, Б. Рассел,

Р. Зейдель

Педологія

Комплекс психологічних , біологічних та соціальних знань про розвиток дитини у їх цілісності

Е. Мейман,

Е. Торндайк,

С. Холл, А. Біне

Експериментальна педагогіка

Наукове обгрунтування принципу природовідповідності на основі вивчення анатомії, фізіології та психології дитинства

Е. Мейман, В. А. Лай, А. Біне, Е. Торндайк

Трудова педагогіка

Праця як навчальний предмет і головний принцип діяльності школи, що готує до професійної діяльності та виконання громадських обов’язків

Г. Кершенштейнер

Теорія вільного

виховання

Принцип педоцентризму, який передбачає свободу вибору дитиною діяльності, її вільну творчість як основу розвитку

Е. Кей, Л. Гурлітт, М. Монтессорі

Прагматична

педагогіка

Навчання як набуття особистого досвіду розв’язання життєвих проблем; “навчання через діяльність”.

Дж. Дьюї, Е. Паркхерст, У. Кілпатрік

Педагогіка творчості

Розвиток вільної особистості передусім засобами художньо-естетичної творчості

Е. Зальвюрк,

Л. Ліхтварк

Школа дії

Практична діяльність у різноманітних формах як обов’зкова умова її розвитку

А. Лай

Педагогіка

особистості

Виховання вільної особистості шляхом стимулювання її творчого саморозвитку

Г. Шаррельман,

Г. Гаудіг, Е. Вебер

Нова педагогіка

Творче поєднання у педагогічній практиці досягнень різних напрямів реформаторської педагогіки наоснові принципів педоцентризму, вільного вибору дитиною форм діяльності, диференціації навчання, творчої рівноправної взаємодії між учителем та учнями

Е. Клипаред, А. Фер’єр, С. Френе

Творчі завдання і реферати

1. Ідея навчання дітей Дж. Дьюї.

2. С. Френе і В. Сухомлинський (порівняльний аналіз).

3. Екзистенціалізм і врахування дитячої свободи у вихованні.

4. А. Маслоу і сутність гуманізації виховання.

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Обґрунтуйте сутність виховання Р. Штайнера.

2. Визначте паралелі між розумінням навчання М. Монтессорі і сучасним навчанням дітей в Україні.

3. Виділіть головні спільні ознаки між рухом нового виховання і концепцією особистісно орієнтовного виховання в Україні.

4. Які з ідей гуманістичного виховання мають непересічну цінність для сьогодення?

Тест

1. Провідним методом дослідження у експериментальній педагогіці є: а) природний експеримент; б) лабораторний експеримент; в) тести.

2. Шкала Біне-Сімона – це: а ) вікова періодизація; б) тести для визначення рівня розумового розвитку дитини; в) система оцінювання знань учнів.

3. Е.Клапаред та Е.Фер’єр були засновниками: а) функціональної педагогіки; б) педагогіки дії; в) педагогіки особистості.

4. Антропософія – це назва філософської системи: а) Дж.Дьюї;

б)Р.Штайнера; в)Е.Клапареда.

5. Вальдорфська педагогіка отримала свою назву за: а) назвою філософської концепції автора; б) назвою місцевості, де була створена перша школа такого типу; в) прізвищем автора.

6. Принцип циклічності є однією з основ побудови: а) техніки Френе; б) Ієна-плану; в) вальдорфської педагогіки.

7. Використання друкарського верстата, як невід’ємного елемента структури навчально-виховного процесу, є характерним для: а) техніки Френе; б) Ієна-плану; в) вальдорфської педагогіки.

Контрольні завдання для студентів дистанційної форми навчання:

Розв’язування тесту.

Варіант 1. Метод проектів Д.Дьюї і сучасна модульно-рейтингова система навчання.

Варіант 2. Порівняння педагогічних систем С.Френе і Р. Штайнера.

Варіант 3. Педагогіка М.Монтессорі і сучасні дошкільні та початкові авторьскі школи її послідовників.