- •Зміст досвіду
- •2. Робота соціального педагога з батьками
- •Соціально-педагогічна діяльність з сім’єю
- •Для визначення соціального статусу необхідними є:
- •Розрізняють 4 основні статуси сім’ї:
- •Розрізняють три типи деструктивного (невдалого), невірного сімейного виховання:
- •Виходячи з вищезазначеного, можна сформулювати такі основні правила функціонування сім’ї:
- •Ролі соціального педагога в сім’ї:
- •У цілому діяльність соціального педагога з сім’єю поділяється на такі види:
- •На сьогоднішній день існують чотири основні форми державної соціальної допомоги сім’ї, що має дітей:
- •Основними завданнями соціального захисту сім’ї день є:
- •Основними формами соціально-педагогічної допомоги в сім’ї є:
- •Основні види соціально-педагогічної допомоги сім’ї:
- •Виходячи із вищезазначеного, розглянемо корисні поради для організації конструктивних сімейних стосунків:
- •Школа усвідомленого батьківства
- •Як спілкуватися з дитиною
- •Виховання з урахуванням культурних особливостей
- •Педагогічні поради батькам щодо впливу засобів масової інформації на особистість дитини
- •Домашнє насильство як порушення прав людини
- •2. Відповідальність держави за забезпечення прав людини на захист від насильства
- •Рекомендації соціального педагога батькам дітей з особливими потребами
- •Допомагайте дитині стати самостійною й полегшуйте своє життя
- •Зрозуміти ж причину ви можете, зокрема, спираючись на свої особисті почуття.
- •Що ж тоді можуть робити батьки?
- •Батькам про батьків
- •Ваша дитина унікальна!
- •Десять «золотих» правил для батьків.
- •3.5. Виховання (тест-порада для батьків)
- •4. Просвітницько-профілактичні матеріали
- •Соціально-педагогічні акценти попередження вживання наркотиків
- •1. Розплата за наркотики — реальність, прихована за цифрами.
- •3. Результати наркоманії:
- •4. Процес звикання.
- •6. Наркоман — раб наркотиків.
- •Шляхи розв’язання життєвих проблем.
- •Віл/снід та правоохоронна діяльність
- •1. Загальні поняття про розповсюдження віл/снід.
- •2. Законодавчі акти з віл/снід
- •3. Шляхи інфікування віл. Основні заходи профілактики інфікування віл.
- •Стратегії психопрофілактичної роботи
- •5. Соціально-педагогічний інструментарій для практичної роботи
- •5.1. Програма тренінгових занять «Освіта проти наркотиків».
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •5.2. Сценарій заходу для батьків
- •Значно розширюються права дітей з 14 - до 18 років, вони набувають:
- •5.3. Анкета на дослідження емоційного благополуччя дитини в сім'ї (для учнів 5-6 класів) Подумайте та закінчіть речення
Домашнє насильство як порушення прав людини
1. Загальний огляд.
Ситуація з попередженням та протидією насильства в сім’ї в цьому році залишалася такою ж складною, як і раніше, і не відповідала вимогам захисту прав людини на життя, приватність, недоторканність, найвищий досяжний рівень здоров’я, свободу від фізичних та психічних покарань, морального та економічного тиску тощо.
При цьому потрібно зауважити, що Рада Європи розпочала Європейську кампанію щодо ліквідації домашнього насильства проти жінок. Ідея її проведення виникла на саміті Ради Європи у Варшаві, коли учасники саміту почали вимагати вжиття негайних дій проти насильства по відношенню до жінок, яке набуло в Європі загрозливих масштабів. До її реалізації повинні долучатися уряди, відповідні державні установи, міжнародні та неурядові організації, ЗМІ та громадськість у цілому. Кампанія має на меті ознайомити громадськість з масштабами насильства по відношенню до жінок та сприяти формуванню нових законів та практики, які покликані зупинити насильство.
Організація Об’єднаних Націй також висловила своє занепокоєння ситуацією із насильством і виголосила десятиріччя боротьби із ним. 25 лютого 2008 р. ООН розпочала кампанію щодо боротьби із насильством над жінками та дівчатами. Кампанія триватиме до 2015 року, який також є фінальним для досягнення Цілей тисячоліття щодо подолання бідності.
Українська ж держава, в особі урядовців та урядових структур, фактично проігнорувала цей рік, ознаменувавши його такою знаковою негативною подією, як виселення в судовому порядку з приміщення та фактичне закриття Київського міського центру роботи з жінками (судовий позов з боку Шевченківської в м. Києві районної ради). Процес „захвату” нерухомої власності в Києві, що триває, відбився й на організаційних структурах із захисту прав жінок та попередження насильства в сім’ї. Таким чином, столиця подала «приклад», як вчиняти з подібними установами в інших областях.
Як незадовільну можна оцінити й державну політику України в сфері протидії та попередження насильства в сім’ї.
Є речі, явища, заходи, чия тривалість або значення виходять за рамки одного року, на що ми будемо вказувати, з посиланням до відповідних сторінок.
За даними МВС України фізичне та психологічне насильство є найбільш розповсюдженими видами насильства, на які припадає 95 % випадків.
Державна соціальна служба для дітей, сім’ї та молоді веде банк даних щодо кризових сімей.
Згідно з даними Київського міського центру роботи з жінками, який надавав безкоштовну юридичну, психологічну, інформаційну та медико-соціальну підтримку, за період його діяльності – близько 39 тисяч жінок та 3, 5 тисяч чоловіків отримали необхідну допомогу. У притулку для потерпілих від домашнього насильства щороку знаходять захист та укриття близько 60 жінок та 25 дітей. За 2011 рік на телефон довіри Центру звернулися 446 осіб.
Насильство в сім’ї є також коштовною справою, приносить суттєві матеріальні збитки потерпілим. Середня вартість випадку домашнього насильства – 7300 гривень, причому потерпілим він коштує близько 1700 гривень – решта припадає на платників податків. Українському бюджету, за оцінками вчених, випадки насильства коштували близько 158 464 540. Підрахунок вартості одного випадку сімейного насильства містив у собі ряд показників, серед яких:
прямі втрати майна;
витрати, пов’язані зі здоров’ям;
економічні втрати, викликані зниженою працездатністю або невиходом на роботу;
витрати, пов’язані з правоохоронними органами;
витрати, пов’язані із судами;
витрати соціальних служб;
витрати, пов’язані з перебуванням у притулках і кризових центрах;
витрати, пов’язані з дітьми жертви.
