Значно розширюються права дітей з 14 - до 18 років, вони набувають:

1. Право самостійно розпоряжатися своїм заробітком стипендією, або іншими доходами.

2. Право на згоду, щодо набуття чи виходу з громадянства України.

3. Право займатися підприємницькою діяльністю.

4. Право на працевлаштування.

5. Право на отримання в 16 років паспорту.

6. Право на самостійне укладання договору банківського вкладу (рахунку та розпоряжатися ним).

7. Право на здійснення правочин за згодою батьків, піклувальників, органів опіки та піклування. Обмежити неповнолітнього в цьому праві тільки суд.

8. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно, відповідно до закону.

9. Після 14 років дитина має право на вільне, самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування, а після 16 років має право на вільний постійний виїзд за межі України.

10. Неповнолітни несуть особисту відповідальність за шкоду, завдану ними іншій особі.

11. Після 17-річного віку дівчата набувають права вступу до шлюбу, для хлопців це право наступає в 18 років.

12. Після 16 років наступає відповідальність за адміністративне порушення, а кримінальна відповідальність наступає з дня виповнення 16 років, а за скоєння особливо тяжких злочинів кримінальна відповідальність наступає із 14 років.

Ліщук Л.І. Дитина і сім'я:

Найважливішою умовою для розвитку дитини є її виховання в сім'ї. Сім'я була і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення налжних умов, для цього. Вона виступає основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі загально - людських цінностей прийдешнім поколіням. Але, нажаль, право дитини на піклування з боку батьків може бути реалізване лише за умови добровільного і належного виконання батьками своїх обов'язків.

Сьогодні ми хочемо зоосеридити вашу увагу на одному із прав дітей захисту від будь - яких форм насильства. Розглянемо насильство та жорстокість у школі. Що це таке?

Знущяння з учня, або над ним. Що це таке: коли над учнем знущаються чи його переслідують, якщо він неодноразово протягом тривалого часу є об'єктом негативних дій з боку одного чи кількох учнів. Ключовим елементом динаміки знущяннь є дисбаланс сили. Учень, який сильніший, агресивніший, кпевнініший за інших учнів, типово знущається з дітей, які слабкіші, боязливіші, менш агресивні, не дають здачі. Часто старші учні знущаються з новоприбувших, або молодших. Це спостерігається і в інших випадках насильства до особи, наприклад, насильства над партнером, над жінкою, дитиною.

Як правило, ті що знущаються, походять із домівок де агресія використовюється як спосіб розв'язання конфліктів. Всім нам відомо, що жорстокість народжується в сім'ї, але треба пам'ятати про те, що ген жорстокості має силу родинки на тілі. Жорстокість примножує жорстокість.

Знущання перегукується з різними видами насильства - фізичними, психологічним, економічними, сексуальним.

(Ведучі учні розкривають зміст кожного виду насильства.)

Дорослі повинні усвідомити, що працювати треба і з жертвами і з ґвалтівниками насильства. Потрібно переконувати кожну дитину, що вона має право на захист, що просити допомоги у дорослих не соромно, а необхідно, адже жертва найчастіше самотня, друзі нечисленні, часто взагалі відсутні, вона слабкіша фізично, соціально нестійка нестабільна. І тут сім'я є тим важливим осередком соціального існування де дитина зодовільняєсвої основні потреби, як матеріально - побутові так і потреби в симпатії, емоційнії підтримці та прийняті такої її як вона є. (Аналіз досліджень щодо насильства в шкільному та сімейному середовищах, а також щодо дотримання прав дітей у відповідності до закону додаються).

Ведуча: Ми повинні усвідомити, що негативний, або недостатній вплив на дітей спричиняв проблему соціальної адптації. Що-це таке?

Наприклад, як дитині звикнути до того, що коли відчим дома то вона не має права зайти в кімнату своєї матері і побавитись з маленькою сестричкою;

Як навчитися жити в сім'ї, де батько щоденно п'яний і чинить різні розправи над всіма членами сім'ї;

Як захистити свою маму, і себе від різних форм насильства з боку розлюченого батька після розлучення батьків, які продовжують проживати в одній квартирі. Де взяти сили вчитися і бути здоровим?

Як пробачити свою маму, яку дитина дуже любить за те що вона стала інвалідом в наслідок фізичного насильства відчима на очах у дитини, який і зараз гідний любові матері, продовжуючи над нею знущатись...

Як зробити так, щоб мама зрозуміла, що я її донька, а не донька її подруги?

Ось така вона дитяча соціальна адаптація, хто їй допоможе ???

Ми навчилися поважати тільки щось велике, вагоме. А діти, це щось таке маленьке, подумаємо про них тоді коли вони підростуть, а поки що поблажливо дозволяємо їм плутатись під ногами, а ще краще було б взагалі без них.

Але це не так ! Діти були і будуть. Діти - не мимоволі зустрітий знайомий, котрого можна поспіхом обминути, відбувши посмішкою та поклоном. Чи існує дитяче життя жартома? Ні ж бо, дитячий вік довгі і важливі роки в людському житті. Дитина - істота розумна, вона добре знає потреби, трудноші і перешкоди свого життя. Не деспотичні розпорядження, не дошкульна дисципліна, не недовірливий контроль, а тактовна домовленість, віра і досвід, співпраця і спільне життя з усіма його перевагами і негараздами. Це ключі до розв'язання вічних проблем «Батьки і діти».

Не усувайтесь від спілкування з дитиною, не відштовхуйте від себе дітей, не демонструйте свою зверхність над дітьми, не будьте дуже активними в постійній критиці, звинуваченях, все це сприяє формуванню жорстокості.

Батькам необхідно знати соціальне оточення своєї дитини, це ті люди із якими ваша дитина спілкується, поряд з якими проходить її життя. Ці люди мають вплив на вашу дитину, це ті, кому вона довіряє. Сюди відносяться: однокласники, сусіди, рідні, старші друзі, чужі дорослі з вулиці, вчителі. І батькам бажано знати, хто є для дитини авторитетом, а для цього необхідно розмовляти з дитиною як з другом, спостерігати за дитною, дуже коректно запитати її, кого вона вважає для себе авторитетом та прикладом, з ким говорить про свої секрети, до кого приходить коли їй сумно. Якщо у відповідях на ці питання ви не знайдете себе, необхідно бути дуже пильними, а головне бути другом дитини. Розмовляйте і радьте дитині як другу, а не повчайте як батьки.

І ми батьки, інколи і не здогадуємось, що думають про нас наші діти, якими хочуть бачити нас. (Діти зачитують свої листи до батьків.) Ведучий: Шановні Батьки! Любіть дітей так, як вони люблять вас. Не вірте в покарання, якщо воно вражає в серце, залишає біль, відкладається в пам'яті образою. До почутів дитини треба торкатися ласкою і добром, а це від народження роблять батько і мати.

Звучить пісня: Н. Яремчука «Батько і мати».

З результатами дослідження емоційного благополуччя дітей в сім'ї виступає шкільний психолого Мігован О.А. В кінці вона (зачитує таємні мрії дітей.)

До виступів запрошуються гості.

Ведучий: Пам'ятайте, що дитина це дзеркало життя своїх батьків, як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається духовне багатство мами і тата. Робіть все, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасне! Любові та злагоди у ваших сім'ях, успіхів і щасття вам і вашим дітям. 3 побажанями до вас звертаються старші учні.

Старшокласники зачитують свій меморандум (додається)

Під музику і слова пісні Н. Яремчука «Родина», директор школи виступає з заключним зверненям до батьків.