5.2. Сценарій заходу для батьків

«Різним формам насильства скажемо – ні!»

Учасники заходу: представництво батьків, по 10 чоловік з кожного класу (5-10 класи), класні керівники та адміністрація школи.

Запрошені: начальник служби в справах дітей міської ради, завідуюча міським Центром соціальних служб для сімї, дітей та молоді, працівники відділення кримінальної міліції в справах неповнолітніх Ленінського району.

Ведучі заходу: Ліщук Л.І. (соціальний педеагог) та члени клубу старшокласників «Спілкування заради майбутнього».

Ведуча вітає всіх участників зібрання, та знайомить з метою заходу. Зі вступним словом виступає директор школи Легусова У.І., яка передає право вести захід соціально-психологічній службі школи та клубу старшокласників.

Ліщук Л.І.:

В сучасному світі рівень цивілізованості суспільства, авторитет нації ставиться в пряму залежність від того положення, яке займають у суспільстві діти, від міри і глибини тої уваги і турботи, які приділяються їм як майбутньому суспільства, що бере початок у сьогоденні, адже діти - це наше сьогодення, майбутнім вони стануть тільки тоді коли ми їм допоможемо.

Сьогодні необхідно подолати практику відкладання проблем у сфері дитинства на завтра, адже те що не вкладено в дитинство з боку держави, сім'ї, сьогодні, вже неможливо надолужити, а значить в найближчому майбутньому воно обертається економічними, соціальними та моральними втратами.

У проблемі охорони дитинства умовно можна виділити два основних аспекти: соціально - правовий, яким переймається держава та психолого - педагогічний яким переймається школа сім'я (створення атмосфери стилю спілкування, відповідних умов для розвитку, виховання, навчання дітей у родині та навчально - виховних закладах).

Ось сьогодні ми хочемо поспілкуватися з батьками про права дитини, а цим самим зробити ще один крок до захисту всіх дітей від різних форм насильства над ними. Не будемо вдаватися далеко назад в історію прав дитини, а розпочнемо її з 1989 року.

Діти:

1. 1989 Організацією Об'єднаних Націй прийнята конвенція про права дитини, вона стала міжнародним документам, який дістав найбільше визнання впродовж усієї історії світової спільноти.

2. Травень 2002 рік до конвенції приєдналося 192 країни. Приємно, що Україна була однією з перших серед них, Верховна Рада України ратифікувала даний документ в лютому 1990 року.

3. Час який минув від тоді, а це є роки незалежності України, можна охарактеризувати, як період позитивних змін, усвідомлення важливості проблеми прав дітей у різноманітних її вимірах.

4. Без сумніву прийняття „Закону України про охорону дитинства", ще один важливий крок нашої держави на шляху просування захисту інтересів дітей. Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон "Про охорону дитинства", Сімейний кодекс України гарантують права дітей та визначають їх обов'язки відповідно до віку.

Учні перераховують права дітей:

Від народження до 14 років.

1. Право на життя.

2. Право на охорону здоров'я.

3. Паво на ім'я та громадянство.

4. Право на достатній життєвий рівень.

5. Право на житло.

6. Право на соціальний захист.

7. Право на захист від усіх форм насильства.

8. Право на вільне висловлювання думки та отримання інформації.

9. Право на спілкування з батьками які проживають окремо.

10. Право на спілкування з батьками які проживають у різних державах.

11. Право на власне майно.

12. Право на освіту.

13. Право на об'єднання в дитячі та молодіжні організації.

14. Право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

15. Право на здійснення особистих немайнових прав, на результати інтелектуальної творчої діяльності, що охороняються законом.

16. Малолітня дитина не несе відповідальності за завдану нею шкоду, за це відповідають батьки або особи, що їх замінюють.

17. Дитина до 14 років має право пересуватися по території України та закордоном лише за згодою батьків та в їхньому супроводі.

18. Право на висловлювання своєї думки та бути вислуханою батьками, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім'ї.