- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
§ 126. Перевірка мірного посуду
Мірний посуд калібрують, тобто наносять на поверхню скла риски і поділки, що позначають певний об'єм. Це звичайно роблять з цілком достатньою для кількісного аналізу точністю. Проте іноді виникає потреба перевірити місткість мірного посуду. Це особливо стосується піпеток, тому що іноді при необережній роботі кінчик піпетки відламується. Викидати таку піпетку не слід, досить оплавити її кінець на полум'ї газового пальника. Але після цього місткість її зміниться. Дійсний об'єм піпетки легко встановити зважуванням вилитої з неї води. Відомо, що одиницею місткості є літр, тобто об'єм, який займає 1 кг зваженої в пустоті дистильованої води при температурі 3,98° С. Отже, в цих умовах об'єм води в літрах (чи мілілітрах) чисельно дорівнює її масі в кілограмах (або грамах). Звичайно, зважувати воду в таких умовах дуже важко й незручно. Тому для перевірки місткості піпетки (або колби чи бюретки) зважують вилиту з неї воду в повітрі при температурі навколишнього середовища. Об'єм води в мілілітрах у цьому випадку чисельно вже не дорівнюватиме масі води в грамах. Справжній об'єм можна знайти внесенням певних поправок.
Наприклад, припустимо, що вода, вилита з піпетки, при 24° С важить 23,82 г. Але ми зважували не в пустоті, а в повітрі, тому справжня маса води повинна бути більшою. Нехай поправка дорівнює а г. Тоді маса води в пустоті дорівнюватиме (23,82 + а) г. Розглянемо тепер вплив температури. Кількість води, що дорівнюватиме (23,82 -|- а) г, мала б об'єм (23,82 + а) мл, якби температура води дорівнювала 3,98° С. Але зважування відбувалося при температурі 24° С. Отже, внаслідок термічного розширення справжній оіб'єм води буде більший, ніж (23,82 + а) мл. Для того щоб за масою води знайти її об'єм, треба внести нову поправку Ь на розширення води. 23,82 г води при температурі 24° С займають об'єм
(23,92 + а + Ь) мл.
Визначаючи об'єм піпетки, треба ще взяти до уваги явище термічного розширення скла. Завдяки йому піпетка в нашому прикладі матиме зазначений вище об'єм тільки при температурі 24° С. Зниження температури призведе о деякого зменшення об'єму піпетки, а підвищення— до його збільшення. Звичайно мірний посуд калібрують при температурі 20° С. Очевидно, щоб знайти об'єм піпетки при цих умовах, треба внести ще одну поправку с, яка враховує зміну об'єму скляного посуду від зміни температури. Отже, остаточний об'єм піпетки при 20° С дорівнюватиме:
V = (23,82 + а + Ь — с) мл.
Поправки a, h і с можна обчислити, знаючи густину повітря, латунних важків і води при різних температурах та коефіцієнт об'ємного розширення скла. Звичайно для кожного окремого випадку обчислення поправок є досить складною справою. Тому при перевірці місткості мірного посуду користуються заздалегідь складеною таблицею поправок (табл. 24).
о В останньому стовпці таблиці зазначена кількість водн в грамах, яка при температурі 20 С має об'єм точно 1000 мл. Користуючись таблицею, можна легко знайти об'єм піпетки
403
за масою вилитої з неї води. Для цього треба скласти таку пропорцію:
996,39 г— 1000 мл 23,92 г — х, звідки
- '000 • 23.82 Х~ 996,39
Таблиця 24. Поправки для калібрування мірного посуду
|
|
Поправки |
|
Сумарна поправка |
|
Температура, °С |
|
|
|
Маса води, що відповідає об'єму |
|
|
а |
Ь |
с |
|
1000 мл, г |
15 |
1,07 |
0,87 |
0,13 |
2,07 |
997,93 |
16 |
1,07 |
1,03 |
0,10 |
2,20 |
997,80 |
17 |
1,07 |
1,20 |
0,08 |
2,35 |
997,65 |
18 |
1,06 |
1,38 |
0,05 |
2,49 |
997,51 |
19 |
1,06 |
1,57 |
0,03 |
2,66 |
997,34 |
20 |
1,05 |
1,77 |
0,00 |
2,82 |
997,18 |
21 |
1,05 |
1,98 |
—0,03 |
3,00 |
997,00 |
22 |
1,05 |
2,20 |
—0,05 |
3,20 |
996,80 |
23 |
1,04 |
2,43 |
—0,08 |
3,39 |
996,61 |
24 |
1,04 |
2,67 |
—0,10 |
3,61 |
996,39 |
25 |
1,03 |
2,92 |
—0,13 |
3,82 |
996,18 |
Для спрощення обчислень можна просто добавити до маси води в об'ємі піпетки V4o частину поправки, маючи на увазі, що 25 мл становить 1/40 частину літра:
-=23,82+ -ML.
Це обчислення наближене, але помилка така незначна, що нею можна нехтувати.
Місткість піпетки перевіряють так. Воду з неї виливають у заздалегідь зважений стаканчик з пришліфованою кришкою, стаканчик зважують з водою і за різницею маси знаходять масу води в об'ємі піпетки. Зважування провадять на аналітичних терезах з точністю до другого десяткового знака. Треба зробити 2 або 3 паралельних визначення і з усіх результатів узяти середнє. Різниця між паралельними зважуваннями різних проб води не повинна перевищувати 0,01 г. Після зважування вимірюють температуру води й обчислюють об'єм піпетки, користуючись наведеною вище таблицею.
Місткість бюреток і мірних колб при потребі можна також перевірити зважуванням води, що міститься в цих посудинах. Техніка перевірки трохи відрізняється від описаної вище. Проте здебільшого таку роботу виконувати не доводиться, бо звичайно вимірювальні колби і бюретки калібрують при виготовленні з достатньою точністю. Тому техніку перевірки колб і бюреток тут докладно не розглядатимемо.
Розділ 20. МЕТОД КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО ТИТРУВАННЯ (МЕТОД НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ)
