- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
Загальна твердість води зумовлена присутністю розчинних солей кальцію і магнію. Тимчасова твердість залежить від наявності у воді дикарбона-т.в цих металів. її легко позбутись кип'ятінням; при цьому гідрокарбонати розкладаються, утворюючи вуглекислий газ і осад карбонатів:
Са (НС03)2 = СаС03 + С02 + Н20. (1)
475
Постійна твердість зумовлена наявністю хлоридів і сульфатів кальцію і магнію і не зникає при кип'ятінні води.
Визначення твердості води має велике практичне значення в техніці й побуті. Смакові якості питної води значною мірою залежать від вмісту солей кальцію і магнію; тому, оцінюючи питну воду, звичайно доводиться визначати тимчасову і постійну твердість. Вода для парових котлів не повинна містити багато солей кальцію і магнію, які утворюють на стінках котлів накип (шар нерозчинних карбонатів і сульфатів), що зменшує теплопровідність стінок, призводить до значної перевитрати палива і створює небезпеку вибуху. Для розробки технології зм'якшення цієї води треба також знати величину твердості.
Відповідно до ГОСТ 6055—51 в Радянському Союзі твердість води прийнято виражати в міліграм-еквівалентах в 1 літрі. Відрізняють карбонатну (тимчасову) і некарбонатну (постійну), а також кальцієву і магнієву твердість води.
В інших країнах твердість води виражають в умовних градусах: німецький градус відповідає 10 мг СаО в 1 л води (1 мг MgO еквівалентний 1,4 мг СаО); французький градус— 10 мг СаС03 в 1 л води; англійський градус— 10 мг СаСОа в 0,7 л води (1 гран в 1 англійському галоні); американський градус— 1 мг СаС03 в 1 л води (1 гран в 1 американському галоні), або р. р. т. Нижче наведено дані перерахунку твердості води вираженої в міліграм-еквівалентах/л на градуси твердості:
|
МГ-ЄКВ/.Л |
|
Градуси |
твердості |
|
Одиниці твердості |
|
|
|
американські |
|
|
|
німецькі |
французькі |
англійські |
(р. р. т.) |
1 мг-екв/л |
1 |
2,804 |
5,005 |
3,511 |
50,045 |
1°Н |
0,3566 |
1 |
1,785 |
1,252 |
17,847 |
1°ф |
0,1998 |
0,560 |
1 |
0,702 |
10,000 |
1°А |
0,2848 |
0,789 |
1,426 |
1 |
14,255 |
1 р. р. т. |
0,0200 |
0,056 |
0,100 |
0,070 |
1 |
В основі комплексонометричного визначення загальної твердості води лежить титрування відміряного об'єму води 0,1 н. розчином трилону Б в присутності індикатора кислотного хром чорного спеціального. Реакція відбувається за таким рівнянням:
Са2+ + Na2H2X = Na2CaX -J- 2H+. (2)
Трилон Б реагує з солями кальцію і магнію в слабколужиому середовищі; щоб створити потрібну величину рН, до води добавляють перед титруванням буферний розчин, який приготовляють змішуванням рівних об'ємів 20°о-х розчинів гідроксиду і хлориду амонію. При такій кислотності спостерігається також найбільш чіткий перехід забарвлення індикатора.
Комплексоп III, або трилон Б, кристалізується л двома молекулами води: Clf)Hu08N2Na2 • 2Н20. Молекулярна маса такого препарату дорівнює 372. Робочий розчин трилону Б можна приготовляти безпосередньо з наважки.
476
З рівняння (2) видно, що еквівалентна маса трилону Б дорівнює половині молекулярної маси, тому для приготування 0,1 н. розчину відважують на аналітичних терезах 18,6 г солі і розчиняють в 1 л дистильованої води. Як індикатор використовують розчин 0,5 г еріохрому чорного Т в суміші з 20 мл буферного розчину х і 80 мл етилового спирту.
Для визначення беруть таку кількість води, щоб загальний вміст солей кальцію і магнію, по можливості, не перевищував 0,5 мг-екв. 1 мл 0,1 н. розчину трилону Б відповідає 0,1 мг-екв, отже, на титрування повинно витрачатись не більш як 5 мл 0,1 н. розчину трилону. Пробу води розводять дистильованою водою приблизно до 100 мл, доливають 5 мл буферного розчину (суміш NH4C1 і NH4OH) і добавляють краплинами індикатор до утворення помітного винно-червоного забарвлення. Потім титрують розчином трилону Б до переходу забарвлення в синє із зеленуватим відтінком. Твердість води в міліграм-еквівалентах обчислюють за загальною формулою
_ NrpVrp ■ 1000
VHto де Л'тр — нормальність; VTP — об'єм робочого розчину трилону Б, витрачений на титрування, мл; Кн,о — об'єм проби води, взятої для визначення, мл.
