- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
§ 163. Буферний метод визначення рН
Спочатку визначають наближене значення рН за допомогою універсального індикатора. Потім приготовляють відповідний ряд буферних розчинів за наведеними нижче рецептами. Після цього беруть ряд фарфорових тиглів і розставляють на аркуші паперу, на якому проти кожного тигля надписують значення рН буферного розчину із збільшенням рН через 0,2 одиниці рН. Наливають у тиглі по 1 мл відповідних буферних розчинів і в один такий самий тигель — 1 мл досліджуваного розчину. У кожний з тиглів добавляють по одній краплині вибраного індикатора. Забарвлення досліджуваного розчину порівнюють із забарвленням буферних розчинів. Цим методом можна визначити рН з точністю до ±0,1 рН.
Нижче наведено рецепти виготовлення буферних розчинів.
1. Для рН = 1,2—2,2. Об'єм Умл (поданий нижче) 0,2 н. розчину НС1 + 50 мл 0,2 н. розчину КСІ розводять водою до 200 мл.
V рН V рН V рН
64,5 1,2 26,3 1,6 10,6 2,0
41,5 1,4 16,6 1,8 6,7 2,2
2. Для рН = 2,2—3,8. Об'єм V мл 0,2 н. розчину НС1 + 50 мл 0,2 М розчину дифтала- ту калію розводять водою до 200 мл.
V рН V рН V рН
46,70 2,2 26,42 2,8 9,90 3,4
39,60 2,4 20,32 3,0 5,97 3,6
32,95 2,6 14,70 3,2 2,63 3,8
3. Для рН = 4,0—6,2. Об'єм V мл 0,2 н. розчину NaOH -f- 50 мл 0,2 М розчину ди- фталату калію розводять водою до 200 мл.
V рН V рН V рН V рН
0,4 4,0 12,15 4,6 29,95 5,2 43,0 5,8
3,70 4,2 17,70 4,8 35,45 5,4 45,45 6,0
7,50 4,4 23,85 5,0 39,85 5,6 47,00 6,2
4. Для рН = 5.8—8,0. Об'єм V мл 0,2 н. розчину NaOH + 50 мл 0,2 М КН2РОі роз водять водою до 200 л.
V рН V рН V рН V рН
3,72 5,8 12,60 6,4 29,63 7,0 42,80 7,6
5,70 6,0 17,80 6,6 35,00 7,2 45,20 7,8
8.60 6,2 23,65 6,8 39,50 7,4 46,80 8,0
5. Для рН = 7,8—10,0. Об'єм V мл 0,2 М розчину NaOH + 50 мл 0,2 М розчину Hg-ВОз в 0,2 М розчині КСІ розводять водою до 200 мл.
V рН V рН V рН V рН
2.61 7,8 8,50 8,4 21,30 9,0 36,85 9,6 3,97 8,0 12,00 8,6 26,70 9,2 40,80 9,8 5,90 8,2 16,30 8,8 32,00 9,4 43,90 10,0
507
6. Для рН = 3,0—11,0. Об'єм V мл 0,2 н. розчину СН„СООН + Vt мл 0,2 н. розчину NH4OH розводять водою до 200 мл.
V |
Vi |
РН |
V |
Vi |
рН |
99,24 |
0,76 |
3,0 |
48,40 |
51,60 |
7,4 |
93,40 |
6,60 |
3,4 |
47,80 |
52,20 |
7,8 |
88,20 |
11,80 |
3,8 |
46,40 |
53,60 |
8,2 |
80,20 |
19,80 |
4,2 |
44,70 |
55,30 |
8,6 |
66,00 |
34,00 |
4,6 |
41,00 |
59,00 |
9,0 |
58,60 |
41,40 |
5,0 |
34,00 |
66,00 |
9,4 |
54,60 |
45,40 |
5,4 |
22,02 |
77,98 |
9,8 |
50,90 |
49,10 |
5,8 |
16,00 |
84,00 |
10,2 |
50,40 |
49,60 |
6,2 |
9,80 |
90,20 |
10,6 |
50,30 |
49,70 |
6,6 |
2,48 |
97,52 |
11,0 |
50,00 |
50,00 |
7,0 |
|
|
|
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Які причини відхилення розчинів від закону Бера?
Чи можна визначити залізо (III) у вигляді роданідного комплексу в присутності іонів фтору?
Чому при визначенні заліза (III) у вигляді роданідного комплексу створюють кисле середовище?
Які іони можна визначити колориметричним методом у вигляді роданідних комплексів?
Які іони можна визначити колориметричним методом у вигляді галогенідних комплексів?
