- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
§ 150. Визначення галогенід-іонів
Визначення хлоридів у природній воді в нейтральному середовищі.
У конічну колбу на 150—200 мл відбирають залежно від вмісту хлоридів від 25 до 100 мл природної води і добавляють 1—2 краплини фенолфталеїну. Якщо фенолфталеїн забарвлений у рожевий колір, то нейтралізують розчином оцтової кислоти до знебарвлення, добавляючи 1—2 краплини надлишку. Якщо фенолфталеїн безбарвний, то добавляють лугу до переходу фенолфталеїну в рожевий колір і нейтралізують оцтовою кислотою так, як описано вище.
До нейтрального розчину добавляють 1—2 краплини насиченого розчину хромату калію і титрують розчином нітрату срібла до утворення червоного осаду хромату срібла. Вміст хлор-іонів у воді обчислюють за формулою
^AgNO.^AgNO, • 100 . , v
[СГ] = v
(екв/л)'
КН.О
або
[СГ] = VAgNO,*AgNO, ■ 1000 ■ 35,5 ^о
де Кнго — об'єм узятої для аналізу води; ' VAgNo, —об'єм нітрату срібла, витраченого на титрування; A^AgNOs — нормальність робочого розчину нітрату срібла.
Визначення хлоридів у воді в кислому середовищі. У конічну колбу на 150—200 мл відбирають 25—100 мл води залежно від вмісту хлоридів, добавляють 5 мл 6 н. розчину азотної кислоти і надлишок (25—60 мл) 0,05 н. розчину нітрату срібла. Осад хлориду срібла відфільтровують крізь фільтр з білою смужкою і промивають 2—3 рази водою. До фільтрату добавляють 2—3 мл розчину залізоамонійного галуну (індикатор) і надлишок нітрату срібла титрують розчином роданіду амонію. Вміст хлоридів обчислюють за формулою
[СГ] = (yAgNQ,^No,-yKSCN^SCN)1000 ^^
або
rri_ (V^w^AgNO, ~ ^kscnAWn) 1QQ0 -j5j (мг/л) IC1 ] = 4o
Де ^kscn — об'єм витраченого на титрування розчину роданіду калію; Nkscn — нормальність робочого розчину роданіду калію. (Усі інші позначення такі самі, як у попередніх формулах).
469
Визначення хлоридів з адсорбційним індикатором. Хлориди визначають найчастіше в присутності флуоресцеїну в нейтральному середовищі. Для аналізу приготовляють 0,1%-ний розчин флуоресцеїну в 70%-му розчині спирту. Відбирають 25 мл приблизно 0,05 н. розчину розчинного хлориду, добавляють кілька краплин індикатора і титрують розчином нітрату срібла. Флуоресцеїн у розчині хлориду калію і нітрату срібла забарвлений у жовто-зелений колір. Біля точки еквівалентності відбувається коагуляція хлориду срібла, і розчин над осадом стає прозорим. Потім колір осаду з білого змінюється на яскраво-рожевий. Це означає, що хлориди вже відтитровані і в розчині є невеликий надлишок нітрату срібла. За одержаними результатами титрування обчислюють вміст хлоридів.
Визначення бромідів у розчині з адсорбційними індикаторами. Для визначення бромідів з адсорбційних індикаторів найкраще застосовувати еозин. Титрування ведуть в оцтовокислому середовищі. Досить точні результати при титруванні можна дістати також у присутності 0,1 н. азотної кислоти. Наприкінці титрування осад забарвлюється в інтенсивний рожево-червоний колір. Точність титрування ~ 0,1%.
Приготування розчину індикатора. Наважку — 0,5 г натрієвої солі еозину розчиняють у 100 мл води. На кожні 10 мл приблизно 0,1 н. розчину галогенід-іонів добавляють 1—3 краплини 0,5%-го розчину еозину. У випадку титрування більше розведених розчинів бромідів добавляють І—З краплини індикатора на 25 мл розчину бромідів.
Для визначення бромідів відбирають піпеткою 25—50 мл розчину (залежно від концентрації бромідів), добавляють 3—5 краплин розчину еозину і титрують титрованим розчином нітрату срібла до появи інтенсивного рожево-червоного забарвлення осаду. За наслідками титрування обчислюють вміст іонів брому.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Іони срібла утворюють забарвлені осади з аніонами йодиду (жовтого кольору) і сульфілу (чорного кольору). Чи можна замінити хромат калію йодидом калію або сульфідом натрію при титруванні хлоридів розчином AgNOs?
Які аніони заважатимуть визначенню хлоридів титруванням AgN03 в кислому середовищі: а) РО^-; б) F-; в) S2-; г) COf-; д) QO^-? Відповідь обгрунтуйте.
