
- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
Результати аналізу звичайно подають у процентах. Для розрахунку процентного вмісту визначуваної речовини треба знати хімічний склад вагової форми, наважку, взяту для аналізу, і масу утвореної вагової форми. Принцип розрахунків розглянемо на прикладах.
Обчислення процентного вмісту речовини.
Прикладі. Обчислити процентний вміст оксиду алюмінію в бокситі, якщо для аналізу взяли наважку 0,3115 г, відокремили всі інші компоненти і осадили алюміній у вигляді гідроксиду. Після прожарювання одержали 0,2213 г оксиду алюмінію.
Процентний вміст оксиду алюмінію обчислюють так:
0,3115 Г становить 100%;
0,2213 г » х%,
звідки
_ 100 ■ 0,2213 Х~~ 0,3115 "
lg х = lg 100 + lg 0,2213 — lg 0,3115 = 2 + 1,34498 — 1,49346 = 1,85152;
* = 71,05%.
П р и к л а д 2. Обчислити процентний вміст сірки за такими даними аналізу природного гіпсу: наважка, яку взято для аналізу, становить 0,5025 г, маса сульфату барію (вагова форма) — 0,6375 г.
Знайдемо спочатку, скільки грамів сірки міститься в 0,6375 г сульфату барію: 1 моль BaS04 містить 1 моль сірки; 233,43 г » 32 г;
0,6375 г » х г,
_ 32 ■ 0,6375 * 233,43
Igx = lg32 + lg 0,6375 — lg 233,43 = 2,94153; x = 0,0874 r. Обчислюємо процентний вміст сірки:
0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
359
0,874 ■ 100 x~~ 0,5025 "
ig x = ig 0,0874 + Ig 100 - ig 0,5025 = 2,94172 + 2-1,70114=1,24058;
x= 17,40%.
Точність аналізу можна характеризувати величиною абсолютної і відносної похибок. Припустимо, що в наведеному прикладі дійсний вміст сірки (заданими викладача) становить 17,45%. Тоді абсолютна похибка становитиме
17,45-17,40 = 0,05%.
Відносну похибку знаходять так:
17,45—100%;
0,05 — *%,
100 • 0,05
х = ■
17,45 '
lg* = Ig 100-Hg0,05 — Ig 17,45 = 2+ 2,69897 — 1,24180= 1,45717;
* = 0,29%.
Припустимо, що вся сірка в зразку гіпсу перебуває лише у вигляді сульфату кальцію. Який же процентний вміст сульфату кальцію в цьому зразку природного гіпсу?
Щоб розв'язати цю задачу, спочатку знаходимо, скільки грамів сульфату кальцію міститься в узятій для аналізу наважці.
Перераховуємо масу сульфату барію на масу сульфату кальцію:
MBaS0l-MCaS04
233,43 — 136,15;
0,6375 — х,
136,15 • 0,6375
233,43 lg х = ig 136,15 + ig 0,6375 — lg 233,43 = і ,57020; x = 0,3717 r. Потім знаходимо процентний вміст сульфату кальцію:
0,5025 г —100%; 0,3717 г — х%,
_ 0,3717 ■ 100 х ~ 0,5025 Ig х = ig 100 + ig 0,3717 — Ig 0,5025 = 1,86906; x = 73,97%.
Установлення найпростішої формули сполуки за результатами аналізу. При дослідженні мінералів або при вивченні нових, добутих у лабораторії, сполук часто доводиться встановлювати формулу сполуки. Для цього роблять кількісний аналіз і, виходячи з результатів аналізу, визначають формулу.
360
П р н к л а д. Визначити Формулу сполуки, якщо прн аналізі знайдено, що К20 становить 16,84*о, А1;,(>, --18,41 і Sib./— 61,69%. Щоб ннзначнти формулу, треба знайти молекулярне (у' випадку окремих атомів — атомне) співвідношення компонентів, які входять до складу сполуки. Таке співвідношення легко знайти, якщо поділити процентний вміст кожного компонента на його молекулярну (атомну, у випадку окремих атомів) масу. З довідника хіміка знаходимо, що молекулярна маса К20 = 49,19, А1203 — 101,94 і Si02— 60,06.
Поділивши вміст окремих компонентів на їх молекулярну масу, знаходимо:
^0=-^- = 0,1788 «0,18;
А1А= -7^-= °.'811*0,18;
64 69 SiO,»-^-» 1.077* 1.08.
Звідси видно, що до складу сполуки входять компоненти в таких співвідношеннях:
КгО: AI203:Si02 = 0,18: 0,18: 1,08 =1:1:6. Отже, склад сполуки відповідає формулі
К20 • А1203 • 6Si02. Мінерал такого складу називається ортоклазом.