§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02

Чиста азотиста кислота у вільному стані не існує. Діючи на азотистий ан­гідрид льодяною водою, дістають синьо-зелену рідину, яка містить азотис­ту й азотну кислоти, тому що N₂0₃, сполучаючись з водою, утворює азотну і азотисту кислоти, а також оксид азоту (II):

2N₂0₃ + Н₂0 -> HNO_a -f HN0₂ -f 2NO.

З підвищенням температури азотиста кислота переходить в азотну:

3HNO,

HNO_a + 2NO + Н₂0.

Азотиста кислота являє собою одноосновну кислоту проміжної сили.

Константа її дисоціації К = 4 • 10^—4. Вона може бути окислювачем або від­новником залежно від того, з якою речовиною взаємодіє.

Солі азотистої кислоти називаються нітритами. Усі нітрити добре розчи­няються у воді, за винятком нітриту срібла, який порівняно погано розчиня­ється. Але при нагріванні розчинність нітриту срібла різко збільшується.

Реакції нітрит-іонів. Розведена сірчана кислота розкладає всі нітрити на холоді. При розкладанні виділяється бура пара (цим нітрити відрізняються від нітратів):

NaN0₂ + H₂S0₄ -> NaHS0₄ + HN0₂; -3HN0₂ -у HN0₃ + 2NO + H₂0; 2NO-f 0₂ (повітря) -^ 2N0₂ (бурий газ). Нітрат срібла осаджує з помірно концентрованих розчинів нітрит сріб­ла у вигляді білих тонких кристалічних голочок:

N(V -f Ag+ ?* AgN0₂.

313

Розчинність нітриту срібла — 1 г в 300 г води; при нагріванні його роз­чинність різко збільшується.

Хлорид амонію взаємодіє з нітритом при кипінні суміші в розведеній оц­товій кислоті; при цьому виділяється азот:

N0" + NH+ -* 2Н₂0 + N₂f.

Ця реакція використовується для видалення нітриту в присутності ніт­рату.

Алюміній у лужному середовищі відновлює азотисту кислоту до аміаку (аналогічно взаємодіють і нітрати):

N0" + 2А1 + ОН^- + Н₂0 -* 2АЮ7 + NH₃f.

Йодид калію в присутності розведеної кислоти окислюється нітритами до вільного йоду (цим нітрит відрізняється від нітрату):

2N07+2I- + 4H+ -* І₂ + 2NO| + 2Н₂0.

Цій реакції заважають інші окислювачі, крім нітрат-іонів(СгОї~, МпОГ, С107), які теж у кислому середовищі виділяють йод з йодиду калію.

Перманганат калію в кислому середовищі окислює нітрит до нітрату:

5N07 + гМпОГ' + 6Н+ -» 2Mn²++ 5N07 + ЗН₂0.

Солі кобальту в оцтовокислому середовищі утворюють гексанітроко-бальтіат, який осаджує іони калію у вигляді жовтого осаду:

СоС1₂ + 7KN0₂ + 2СН₃СООН *± [К₃ (Co (N0₂)₆] + NO + 2СН₃СООК + 2КС1 + Н₂0.

§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо

Безводна оцтова кислота, яка називається також льодяною оцтовою кис­лотою, твердне при температурі, нижчій від +16,6°С, і набуває вигляду безбарвних блискучих пластинок. Кислота має своєрідний гострий запах. Температура кипіння її 118° С. Оцтова кислота змішується з водою, спиртом і ефіром у будь-яких співвідношеннях.

Оцтова кислота є одноосновною слабкою кислотою. При температурі

18° С її константа дисоціації /( = 1,75 • 10^-5.

Солі оцтової кислоти називаються ацетатами. Усі ацетати добре розчиня­ються у воді, за винятком ацетатів срібла і ртуті (І), які порівняно погано розчиняються.

Реакції ацетат-іонів. Розведена сірчана кислота виділяє оцтову кислоту, яку легко розпізнати за запахом.

Концентрована сірчана кислота також виділяє оцтову кислоту з її солей. Якщо до розчину добавити невелику кількість спирту і суміш підігріти, то утворюється оцтово-етиловий ефір, який розпізнають за фруктовим запахом: CHgCOOH + С_аІІ₅ОН і* СН₃СООС₂Н₅-|-Н_аО.

314

Нітрат срібла утворює в помірно концентрованих розчинах ацетатів білий кристалічний осад ацетату срібла:

СН_яСОО- -|- Ag+ Л CH₃COOAg.

Розчинність ацетату срібла— 1,04 г у 100 г води при температурі 20° С і 2,52 г — при 80° С.

Нітрат ртуті (І) осаджує з помірно концентрованих розчинів білий осад ацетату ртуті (І):

2СН„СОО- + Hg|+ <± Hg₂ (CH₃COO)₂.

Розчинність ацетату ртуті — 0,75 г у 100 г води при температурі 15° С. З підвищенням температури розчинність збільшується. Ацетат ртуті (І) також розчиняється в надлишку нітрату ртуті (І).

Оксид свинцю (II) розчиняється при нагріванні в розведеній оцтовій кис­лоті:

РЬО + 2СН₃СООН <± РЬ (СН_яСОО)₂ + Н₂0.

При дії надлишку оксиду свинцю утворюється основний ацетат свинцю, який має лужну реакцію:

РЬ (СН₃СОО)₂ + РЬО + Н₂0 & 2СН₃СОО—РЬ—ОН;

СН₃СОО—РЬ—О_ч

рь (сн.соо)₂ + 2рьо т± ;рь.

СН₃СОО—РЬ—0^х

При охолодженні розчину кристали не утворюються.

Хлорид заліза (III) з нейтральними розчинами оцтовокислих солей утво­рює основний ацетат заліза, що має темно-червоний колір і випадає в осад при нагріванні. Цю реакцію розглянуто при визначенні іонів заліза (III).