- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
Сірководнева кислота являє собою розчин сірководню у воді. За нормальних умов в одному об'ємі води розчиняється 2—3 об'єми сірководню. Розчинність зменшується з підвищенням температури. При температурі 25° С насичений розчин сірководню відповідає ~0,1 М або ~0,2 н. розчину.
Сірководнева кислота є дуже слабкою двоосновною кислотою. Константи
дисоціації її: /Сх = 9 • 1(Г8, /Са = 1,2 ■ 1(Г15.
Сірководень у водних розчинах легко окислюється киснем повітря до вільної сірки, тому розчини сірководню при доступі кисню швидко стають каламутними:
2H2S + 02 -» 2H20+2S.
Солі сірководневої кислоти називають сульфідами. Сульфіди лужних металів, а також гідросульфіди і полісульфіди лужноземельних металів добре розчиняються у воді. Сульфіди лужноземельних металів, особливо сульфід кальцію, погано розчиняються у воді, але вони легко гідролізують, утворюючи розчинні гідросульфіди:
2BaS -f 2H20 v± Ва (ОН)2 + Ва (HS)a.
Решта сульфідів у воді не розчиняється.
Реакції сульфід-іонів. Нітрат срібла утворює чорний нерозчинний осад сульфіду срібла:
S2-+ 2Ag+ & Ag2S.
Сульфід срібла практично не розчиняється в розведеній азотній кислоті на холоді, але добре розчиняється в ній при нагріванні. Добре розчиняється сульфід срібла в концентрованій азотній кислоті і в концентрованій сірчаній кислоті при нагріванні.
Концентрована сірчана кислота при нагріванні розкладає всі сульфіди:
CuS + 2H2S04 -*■ CuS04 + S02t -f S + 2H20.
При нагріванні з концентрованою сірчаною кислотою сірка переходить у сірчистий газ:
S + 2H2S04 -» 2Н20 + 3S02<f. Реакція утворення метиленової сині. Сірчанокислий диметилпарафенілен-діамін [NH2C6H4N (CH3)]2 • H2S04 в солянокислому розчині в присутності
309
іонів заліза (III) взаємодіє із сульфід-іонами; при цьому утворюється'мети-ленова синь:
/(СН3).2 С^Нз 2fNH2 • СвН4 • N(CH3)2 • НСІ] + 6Fe3+ + S2-— N* 4S + 6Fe2++ NH? + 4H++ СГ
СбНг
44N(CH3)2 СГ
Реакцію виконують так: до досліджуваного розчину добавляють 0,1 взятого для проби об'єму концентрованої соляної кислоти, на шпателі вносять невелику кількість сірчанокислого диметилпарафенілендіаміну, перемішують до його розчиненення і добавляють 1—2 краплини розведеного розчину хлориду заліза (III) FeCl3. У присутності сульфід-іонів розчин забарвлюється в яскраво-синій колір внаслідок утворення метиленової сині.
Хід реакції залежить від концентрації соляної кислоти. Якщо соляної кислоти буде мало, то розчин забарвлюватиметься в червоний колір внаслідок взаємодії хлориду заліза (III) із сірчанокислим диметилпарафенілен-діаміном. У присутності великої кількості соляної кислоти ця реакція не відбувається. Це дуже чутлива реакція на сульфід-іони. За нею можна виявити 0,02 мг/л сірководню.
Нітропрусид натрію Na2 [Fe (CN)5 (NO)] ■ 2H20 взаємодіє з сульфід-іонами, утворюючи комплексну сполуку Na4 [Fe (CN)5 NOS], забарвлену в червоно-фіолетовий колір.
Солі свинцю утворюють із сульфід-іонами нерозчинний чорний осад сульфіду свинцю:
S2- + РЬ2+ **. PbS.
Солі кадмію утворюють із сульфід-іонами нерозчинний жовтий осад сульфіду кадмію:
S2- + Cd2+ £> cdS.
§ 93. Роданистоводнева кислота і реакції роданід-іонів SCN~
Вільна роданистоводнева кислота являє собою безбарвну рідину з різким запахом. Температура плавлення її 5° С, температура кипіння 85° С. Кислота добре розчиняється у воді й спирті. У водних розчинах роданистоводнева кислота виявляє себе як сильна кислота. Безводна кислота менш стійка, ніж водний розчин її. При розкладанні родашістоводневої кислоти утворюються ціаиістоводнева (HCN) і пертіоціаністоводнева (Н3 (CNS)aS) кислоти.
Солі роданістоводиевої кислоти називаються роданідамн; вони стійкіші від кислоти.
Більшість родапідів розчиняється у воді. Не розчиняються у воді родані-ди срібла, ртуті, міді й золота. Роданід свинцю погано розчиняється у воді, але при кип'ятінні з водою розкладається.
310
Реакції роданід-іонів. Нітрат срібла осаджує сирнистий осад роданіду срібла, який не розчиняється в розведеній азотній кислоті, але добре розчиняється в гідроксиді амонію:
SCN--j-Ag+ x± |AgSCN].
Іони заліза (III) утворюють розчинні комплексні сполуки — роданіди заліза червоного кольору:
SCN- + Fe3+ г> FeSCN2+;
2SCN- + Fe3+ ?± Fe(SCN)+;
Fe (SCN)|~ + SCN- «* Fe(SCN)3-.
Нітрат ртуті (II) осаджує білу роданову ртуть:
2SCN- + Hg2+ ^ [Hg(SCN)2].
Осад не розчиняється у воді, але розчиняється в надлишку реактиву; при розчиненні утворюється комплексна сполука:
Hg (SCN)2 + SCN- ї± [Hg [SCN)3]~.
При прожарюванні К [Hg (SCN)3] спучується, утворюються так звані «фараонові змії».
Сірчана кислота помірної концентрації (14 н.) розкладає роданіди, в результаті чого утворюється сіркооксид вуглецю:
NaSCN + 2H2S04 + H20 -»■ NaHS04 + NH4HS04 + COS. Концентрована сірчана кислота енергійно розкладає роданіди; при цьому утворюються сірка і продукти з різким запахом (COS, HCOOH, CS2, C02, S02).
