- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
Йодистоводнева кислота являє собою розчин йодистого водню у воді. У водних розчинах йодистий водень практично повністю дисоціює на іони, отже, йодистоводнева кислота — сильна.
Солі йодистоводневої кислоти називаються йодидами. Розчиняються йодиди аналогічно хлоридам і бромідам, але йодиди міді (І) і ртуті (І), а також солі срібла й паладію розчиняються значно гірше.
Реакції йодид-іонів. Нітрат срібла осаджує жовтий осад йодиду срібла, який розчиняється в тіосульфаті й ціаніді, але не розчиняється в гідроксиді амонію (цим він відрізняється від хлоридів і бромідів):
■+
[Agl];
2AgI-(-3Na2S2Os ? Agl + 2KCN
Na4 [Ag2 (S203)3] -f 2NaI; * K[Ag(CN)2] + KI.
Концентрована сірчана кислота окислює йодид до вільного йоду. При цьому сірчана кислота відновлюється до сірчистої, а при великому надлишку
307
йодиду — до вільної сірки.
2КІ + 3H2S04 -> 2KHSO4 + І2 + S02| + 2Н20; 6КІ + 7H2S04 -> 6KHS04 + 2І2 + S + 4Н20.
Вільний йод виявляють за посинінням крохмалю.
Солі міді (II) окислюють йодид до вільного йоду. При цьому утворюється білий осад йодиду міді (І):
4I~ + 2Cu2+ <± Cu2I2 + I2.
Солі свинцю осаджують золотистий йодид свинцю, який добре розчиняється в гарячій воді:
2І- + РЬ2+ <± РЬІ2.
Після добавляння розчину солі свинцю суміш нагрівають до повного розчинення осаду. Потім пробірку швидко охолоджують під краном. При цьому виділяються красиві золотисті кристали йодиду свинцю. Тому цю реакцію називають реакцією «золотого дощу».
Азотиста кислота в кислому середовищі легко окислює йодид до вільного йоду:
21-+ 2NO;r + 4H+ -> 2NO+I2 + 2H20.
Перманганат калію окислює йодид до вільного йоду в кислому середовищі, а в нейтральному або лужному середовищі йодид окислюється до йодату:
101— + 2МпО^ + 16Н+ -> 2Мп2+ + 5І2 + 8Н20;
І- + гМпО^ + Н20 -> 2Мп02 + ІО- + 20Н-.
Хлорна вода виділяє з йодидів йод:
2КІ + С12 -> 2КС1 + І2.
Вільний йод екстрагується органічними розчинниками, забарвлюючи їх у червоно-фіолетовий колір. Вільний йод можна також виявити крохмалем, який у присутності йоду синіє.
При добавлянні надлишку хлорної води фіолетове забарвлення зникає внаслідок окислення йоду до йоднуватої кислоти:
І2 + 5С12 + 6Н20 ї2 2НЮ3 + 10НС1.
Хлорид ртуті (II ) (сулема) утворює яскраво-червоний осад йодиду ртуті, який розчиняється в надлишку йодиду. При розчиненні утворюється безбарвний розчин комплексної сполуки:
2I- + Hg2+ & Hgl2;
HgI2 + 2KI * K2HgI4.
Виявлення хлоридів, бромідів і йодидів у їх суміші. Йодид- і бромід-іони можна виявити хлорною водою. Для цього в пробірку наливають невелику кількість досліджуваного розчину, підкислюють його сірчаною кислотою, добавляють бензол або сірковуглець і поступово приливають хлорну воду. Спочатку виділяється йод, який забарвлює шар бензолу в фіолетовий колір;
308
потім йод переходить у йодат, виділяється бром, і бензол забарвлюється в бурий колір. При надлишку хлорної води може утворитися хлорид брому, дуже слабко забарвлений у жовтий колір.
Для виявлення іонів хлору до 1—2 краплин розчину добавляють надлишок нітрату срібла. При цьому утворюється осад йодиду, броміду і хлориду срібла. Осад відфільтровують, промивають, поки не вимиються іони срібла, а потім його збовтують з розчином карбонату амонію. Відфільтровують частину фільтрату і добавляють 1—2 краплини розчину броміду. У присутності іонів хлору випадає жовтуватий осад броміду срібла.