
- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
При систематичному ході аналізу дослідження суміші катіонів IV і V аналітичних груп починають х з відокремлення катіонів підгрупи срібла. Це проводять підкисленням досліджуваної суміші соляною кислотою. При цьому катіони підгрупи срібла осаджуються у вигляді хлоридів (AgCl, Hg2Cl2 і РЬС12). Після відокремлення осаду центрифугуванням або фільтруванням катіони V аналітичної групи і підгрупи міді осаджують з розчину сірководнем. Спочатку осаджують сірководнем з гарячого і сильносоляно-кислого розчину (у цих умовах сульфід миш'яку (V) швидше випадає), потім суміш розводять водою і холодний розчин знову насичують сірководнем.
Для відокремлення іонів V аналітичної групи від іонів підгрупи міді добутий осад обробляють полісульфідом амонію. При цьому іони V групи у вигляді тіосолей переходять у розчин, тоді як сульфіди підгрупи залишаються в осаді. Далі тіосолі руйнують дією кислоти, внаслідок чого іони V групи знову випадають в осад у вигляді сульфідів.
Сульфіди V групи аналізують у такій послідовності. Осад обробляють концентрованою соляною кислотою, при цьому сульфід миш'яку залишається в осаді, а сульфіди олова й сурми переходять у розчин. Олово і сурму можна
1 Визначення валентності миш'яку, сурмн і олова становить певні труднощі і тут не розглядається. Слід мати на увазі, що в процесі аналізу валентність не раз змінюється.
268
розділити металічним залізом; при цьому сурма відновлюється до металу, а олово (IV) відновлюється тільки до олова (II) і залишається в розчині.
Сульфід миш'яку розчиняють в азотній кислоті або в карбонаті амонію. Дії найважливіших реактивів на іони V аналітичної групи наведено в табл. 14. Реакції, що застосовуються для виявлення іонів V групи після їх розділення, розглянуті в ході аналізу суміші катіонів V—І груп.
Аналіз суміші катіонів V—І аналітичних груп (при відсутності речовий, які не розчиняються в кислотах). Схему аналізу наведено в табл. 15.
Попередні досліди. В окремих пробах досліджуваного розчину виявляють іони NH+, Fe2', Fe3+.
Відокремлення катіонів підгрупи срібла IV групи. До 3—5 мл гарячого досліджуваного розчину добавляють 2 н. розчин соляної кислоти, і утворений при цьому осад 1, в якому можуть бути хлориди підгрупи срібла (AgCl, Hg.2CU і РЬС12), досліджують так само, як катіони IV групи (табл. 9). Центрифугат, в якому містяться іони V групи разом з катіонами підгрупи міді IV групи, катіони III, II і І груп, досліджують, як описано далі.
Відокремлення катіонів V аналітичної групи і підгрупи міді IV групи від катіонів III—/ груп. Розчин 1 для відрегулювання кислотності розчину нейтралізують аміаком до слабкокислої реакції, добавляють до нього 1 —2 мл концентрованої НС1. Нагрівають розчин до температури 70—80° і пропускають крізь нього протягом кількох хвилин сірководень. Потім суміш розводять таким самим об'ємом холодної води і знову насичують сірководнем.
Центрифугують, перевіряють на повноту осадження і відокремлюють осад 2 від розчину 2.
Осад 2. Сульфіди катіонів V Р о з ч и н 2. Катіони перших трьох
групи і підгрупи міді IV групи до- груп разом з надлишком (NH4)2 S2 сліджують далі. і НС1 досліджують (с. 201).
Відокремлення сульфідів підгрупи міді від іонів Vгрупи. Осад 2 переносять у фарфорову чашку і при слабкому нагріванні паличкою добавляють до нього 2—3 мл розчину полісульфіду амонію. Центрифугують і відокремлюють осад 3 від розчину 3.
Осад 3. HgS, Bi2S3, CuS, Розчин 3. Тіосолі миш'яку,
PbS, CdS досліджують, як указано сурми, олова і надлишок (NH4)2 S2 в ході аналізу IV—І груп (табл. 12). досліджують, як описано далі.
Руйнування тіосолей. Розчин 3 переливають у стакан, розводять водою і добавляють до нього при помішуванні краплинами концентровану оцтову або соляну кислоту до кислої реакції. Утворення забарвленого осаду вказує на присутність катіонів V групи. При відсутності цих катіонів утворюється молочно-білий осад сірки. Після підкислення суміш нагрівають до кипіння. При цьому тіосолі руйнуються і; відповідні їм сульфіди разом із сіркою випадають в осад. Суміш центрифугують і розчин 4 виливають. Осад 4, що містить сульфіди V групи, досліджують.
Відокремлення миш'яку від сурми і олова. Осад 4 промивають сірководневою водою, що містить трохи NH4C1, переносять у фарфорову чашку і під
269
Таблиця 14. Дія найважливіших реактивів
Іони і властивості
Реактив
As (III)
As (V)
Sb (III)
H3S
в
присутності
неї
н,о
Жовтий осад As2S3. He розчиняється в НСЇ. Розчиняється в (NH4)2 S, при цьому утворюється тіосіль (iNH4)3 AsS3> а при розчиненні в (NH4)2 S2 утворюється (NH4)3AsS4. Розчиняється такожв(МН4)2 COs з утворенням суміші тіо-оксосолей (NH4)3 AsS3 і (NH4)3 As03 або (NH4)3 AsS4 і (NH4)3 As03S. При підкисленні тіосолей до кислої в першому випадку реакції випадає осад As2S3, у другому — As2S5. Обидва осади розчиняються в концентрованій HN03
Жовтий осад суміші As2S3, As2S5 (S). Швидко осаджується з розчинів, нагрітих до температури 70—80° С. Осади розчиняються в (NH4)2S і (NH4)2S2 з утворенням у першому випадку суміші (NH4)3 AsS3 і (NH4)3AsS4, у другому — (NH4)3 AsS4. Розчиняється також в (NH4)2C03; при цьому утворюється суміш тіо-і оксосолей. При підкисленні тіосолей до кислої реакції випадають осади As2S3 і As2S5. Обидва сульфіди розчиняються в концентрованій HN03
Оранжевий осад Sb2S3. Розчиняється B(NH4)2Si(NH4)2S2) утворюючи відповідні тіосолі: (NH4)3SbSs і (NH4)3 SbS4. При підкисленні тіосолей до кислої реакції вони руйнуються, утворюючи відповідно осади Sb2S3 і Sb2S5. Обидва осади розчиняються в концентрованій НСЇ і не розчиняються в (NH4)2 C03
Білий осад SbOCl. Розчиняється у винній кислоті
Na2S203 {в кислому розчині)
КОН, NaOH, К2С03, Na2C03 і NH4OH
Fe металічне в присутності НС1
Hg2Cl2
Солі вісмуту (III) в лужному середовищі
Жовтий осад As2S3
Жовтий осад
осад
Sb2Ss
Білий осад HSb02. Розчиняється в НСЇ і КОН
Чорний осад Sb
AgN03
Жовтий осад Ag3As03. Розчиняється в кислотах
Коричневий осад Ag3As04. Розчиняється в кислотах
при-
MgCl2 в сутності NH4OH і NH4C1
(NH4)2 Mo04 в присутності HNOq
Білий осад MgNH4As04. Розчиняється в кислотах
Жовтий осад (NH4)3 [As (MoaO10)4]. Розчиняється в аміаку
270
на іони V аналітичної групи
продуктів реакції
Sb (V)
Sn (II)
Sn (IV)
Оранжевий
осад Sb2S6.
Розчиняється
в (NH4)2
S, і
(NH4)aS2,
утворюючи
тіосіль:
(NH4)3
SbS4.
При
підкисленні
до кислої реакції тіосіль руйнується
і утворюється осад Sb2S6.
Осад
розчиняється в концентрованій НС1
і ие розчиняється в (NH4)2
С03
Бурий осад SnS. He розчиняється в (NH4)2 S, розчиняється в (NH4)2S2, утворюючи тіосіль (NH4)2SnS3. При підкисленні до кислої реакції тіосіль руйнується і утворюється осад SnS2. Осад розчиняється в концентрованій НСІ, не розчиняється в (NH4)2 C03
Жовтий осад SnS2. Розчиняється в (NH4)2 S і (NH4)2 S2> утворюючи тіосіль (NH4)2 SnS3. При підкисленні до кислої реакції тіосіль руйнується і утворюється осад SnSj. Осад розчиняється в концентрованій НСІ, не розчиняється в (NH4)2 C03
Білнй
осад Sb02Cl.
Розчиняється
у винній кислоті
Оранжевий осад Sb2S6
Білий осад основних солей
Бурий осад SnS
Білий осад основних солей
Жовтий осад SnS,
Білий осад HSb03. Розчиняється в НС1 і КОН
Білий осад Sn (OH)2. Розчиняється в НСІ і КОН
Білий осад Sn (0H)4. Розчиняється в НСІ і КОН
Чорний осад Sb
Відновлюється до Sn (II)
Білий осад Hg2Cl2 Чорний осад Ві
Чорний осад Ag (реакція відбувається в лужному середовищі)
271
to
Таблиця 15. Систематичний хід аналізу суміші катіонів V—І аналітичних груп
1, Попередні випробування. В окремих пробах досліджуваного розчину виявляють Іони NH7\ Fe ' і Fe' "•"
2. Відокремлення катіонів підгрупи срібла. До 3—5 мл досліджуваного розчину, нагрітого до кипіння, добавляють 2 н. розчину НСІ, перевіря ють на повноту осадження і центрифугують
Осад І. Хлориди катіонів підгрупи срібла: AgCI, Hg2CI2. РЬСІ, (частково)
Розчин І. Іони Hg2+ pb2+ (частково), Cu2+. Bi3+, Cd2+, As3+, Asv , Sb3+. Sbv , Sn2+, SnIV, катіони III. II і І груп І НСІ
4. Відокремлення катіонів V групи і підгрупи міді IV групи від катіонів III, II і І груп
Розчин
І нейтралізують аміаком до слабколужної
реакції, добавляють І—2 мл концентрованої
НСІ, розчин нагрівають до температури
70—80° С І пропускають кілька хвилин
H2S.
Потім
суміш розводять холодною водою І знову
насичують сірководнем, перевіряють
на повноту осадження і центрифугують
Осад
3. HgS,
PbS, CuS, CdS і
Bi,S,.
Досліджують
за табл. 12
Розчин
4 не досліджується
Осад 2. HgS, PbS, CuS, As2Ss As,S6, Sb3S,, Sb2Ss, SnS, SnS2
5. Відокремлення сульфідів підгрупи міді від іонів V групи. Осад 2 обробляють 2—3 мл розчину полісульфіду амонію (при слабкому нагріванні) І центрифугують
Розчин 3. Тіосолі миш'яку І сурми, олова і надлишок (NH4), S3
6. Руйнування тіосолей. Розчин 3 підкислюють СН,СООН, нагрівають і центрифугують
Осад 4. Сульфіди V групи
7. Відокремлення миш'яку від сурми і олова. Осад 4 розчиняють у 2—3 мл концентрованої НСІ І суміш нагрівають, не доводячи рідину до сильного кипіння, розводять 2—3 мл води і центрифугують
Розчин 2. Катіони III, II і І груп, надлишок H2S і НСІ
12. Виявлення катіонів III, II і І груп. Розчин 2 нагрівають до повного видалення H2S і сірку, яка випала в осад, відфільтровують. Потім аналіз провадять, як описано на с. 201.
О с а д 5. Сульфід миш'яку
Розчин 5. Іони [SbCl„]—3, [SnCle]2~, надлишок НСІ
8. Виявлення As. Осад 5 розчиняють в (NH4)2 СОа І в одній частині розчину виявляють As підкисленням НСІ, при якому утворюється осад AsjSj. У другій частині розчину після обробки розчином НгО, виявляють As дією магнезіальної суміші та Іншими реакціями
9. Відокремлення сурми від олова. У розчин 5 вміщують металічне залізо (або цвях), суміш обережно нагрівають і центрифугують
Розчин 6. Іони [SnCl4]2—, Fe2+, HCl
Осад 6. Металічна сурма
II. Виявлення олова. До розчину 6 добавляють 1—2 краплини розчину HgCI2. Утворення білого осаду вказує на наявність олова
10. Виявлення сурми. Осад 6 при нагріванні розчиняють у 2 н. розчині НСІ в присутності Н,0,. У добутий розчин пропускають H,S. У присутності сурми випадає оранжевий осад
тягою наливають 2—3 мл концентрованої соляної кислоти. Суміш нагрівають протягом 3—5 хв, не доводячи до інтенсивного кипіння (при кипінні As2S5 може частково переііти в розчин), помішують при цьому паличкою. Потім суміш розводять 2—3 мл води, центрифугують і відокремлюють осад 5 від розчину 5.
Розчин 5. Іони [SbCl,
іЗ—
Осад 5. Сульфід миш'яку досліджують (див. нижче). [SnClJ2- досліджують (див. нижче).
Виявлення миш'яку. Осад 5 промивають водою, яка містить трохи ацетату амонію, і при слабкому нагріванні обробляють його розчином карбонату амонію (вільного від NH4OH) *. При цьому осад розчиняється і утворюється тіосіль (NH4)3AsS4TaoKCHTiocunb (NH4)3As03S. Сірка, а також сульфіди сурми та олова, які при дії НС1 розчинились не повністю, залишаються в осаді. Центрифугуванням або фільтруванням відокремлюють осад і в розчині виявляють миш'як. Для цього до окремої проби розчину обережно краплинами добавляють соляну кислоту; в присутності миш'яку утворюється жовтий осад As2S5. До другої проби розчину добавляють трохи Н202 і кип'ятять розчин з нею протягом 3—5 хв; при цьому утворюються аніони AsOi}-, присутність яких виявляють дією магнезіальної суміші та іншими реакціями.
Відокремлення сурми від олова. У центрифугат 5 вміщують металічне залізо або чистий невеликий тонкий цвях, суміш обережно нагрівають протягом 3—5 хв і центрифугують. У центрифугаті (розчин 6) залишається хлорид олова (II), в осаді (осад 6) випадає сурма у вигляді металу.
Осад 6. Sb досліджують (див. далі).
Розчин 6. [SnClJ досліджують (див. далі).
Виявлення сурми. Осад б промивають гарячою водою, добавляють 2— З краплини 2 н. розчину НС1 і 2—3 краплини 3%-го розчину Н202. Суміш нагрівають, поки повністю не розкладеться пероксид водню (перестануть виділятися бульбашки газу) і в добутий розчин пропускають сірководень. Утворення оранжевого осаду вказує на присутність сурми.
Виявлення олова. До центрифугату 6 добавляють 1—2 краплини розчину HgCl2. Утворення білого осаду вказує на присутність олова. При великих кількостях олова осад стає сірим або чорним.
Виявлення катіонів 111, //, І аналітичних груп. Центрифугат 2 кип'ятять до повного видалення з розчину H2S; якщо при цьому випала сірка, то її відфільтровують. Потім аналіз проводять, як описано в § 56.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Чим сульфіди катіонів V аналітичної групи відрізняються від сульфідів катіонів IV групи?
Як діють иа SnS і As2Ss сульфід і полісульфід амонію?
* NH4OH може розчинити сульфіди сурми і олова, якщо вони залишились в осаді.
273
Які продукти реакції утворюються, якщо на розчин солі миш'якової кислоти подіяти сірководнем? Напишіть рівняння реакції.
Поясніть дію кислот на тіосолі. Напишіть рівняння реакцій.
Як прискорити осадження миш'яку (V) сірководнем?
Які продукти реакції утворюються при взаємодії As2S3 і As2S6 з розчином їдкого натру? Напишіть рівняння реакцій.
Напишіть рівняння реакцій розчинення As2S3 і As2S6 в азотній кислоті.
Напишість рівняння реакцій взаємодії металічного цинку в кислому середовищі з розчином солі миш'якової кислоти. Як виявити утворення AsH3?
Чому миш'як осаджується сірководнем тільки в кислому середовищі?
Поясніть дію (NH4)2С03 на сульфіди миш'яку. Напишіть рівняння реакцій.
За допомогою яких реакцій можна відрізнити арсеніти від арсенатів?
Поясніть дію води на солі сурми (111) і сурми (V). Напишіть рівняння реакцій.
Чому металічне залізо відновлює іони олова (IV) до іонів олова (II), а не до металічного олова?
Якими методами можна відокремити миш'як від сурми і олова?
Поясніть, як можна розділити сурму і олово.
Напишіть рівняння реакції взаємодії в лужному середовищі солі вісмуту (III) з розчином хлориду олова (IV).
Чому при виявленні іонів олова (II) розчином HgCl2 іноді випадає чорний осад, а не білий?
Які катіони будуть в розчині, а які в осаді, коли на суміш катіонів V і IV аналітичних груп подіяти відразу надлишком (NH^ S?
Напишіть рівняння реакції розчину солі миш'якової кислоти з магнезіальною сумішшю; з молібдатом амонію.
Як виявити миш'як у присутності сурми?