Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи

До V аналітичної групи катіонів належать іони металів миш'яку, сурми, олова та інших (наприклад, молібдену, вольфраму). Елементи V групи роз­ташовані в другій половині IV і V великих періодів, містяться в IV (олово) і V (миш'як і сурма) групах елементів періодичної системи.

Сульфіди катіонів V аналітичної групи, як і сульфіди катіонів IV групи, не розчиняються в розведених кислотах і осаджуються сірководнем у кис­лому середовищі. Проте, на відміну від більшості сульфідів катіонів IV гру­пи, сульфіди V групи розчиняються при дії на них сульфідів і полісульфідів лужних металів або амонію. При цьому утворюються тіосолі (сульфосолі). Наприклад:

As₂S₃ + Na₂S = 2NaAsS₂; SnS₂ + (NH₄)₂S = (NH₄)₂SnS₃.

Тіосолі можна розглядати як солі кисневих кислот, в яких роль кисню відіграє сірка. Тому і реакції утворення тіосолей схожі на реакції утворення солей кисневих кислот. Так, солі кисневих кислот утворюються при взає­модії оксиду металу з оксидом неметалу (кислотний оксид), тіосолі ж утво­рюються при взаємодії сульфідів лужних металів або амонію з тіоангідри-дом. Наприклад, реакція

Ma₂S + As₂S₃ = 2NaAsS₂ схожа на реакцію

Na₂0 + As₂0₃ = 2NaAsCy

Отже, сульфіди V аналітичної групи відрізняються кислотним характером і їх можна розглядати як тіоангідриди тіокислот. У вільному стані тіокис­лоти не існують, вони утворюються при взаємодії тіосолі з кислотою і відра­зу ж розкладаються, виділяючи H₂S і відповідний сульфід. Наприклад:

2HAsS₂ = H₈S + As₂S_s.

250

Тіосолі, як і солі кисневих кислот лужних металів і амонію, розчиняють­ся V воді.

Для порівняння в табл. 13 наведено кисневі кислоти, відповідні їм солі й тіосолі катіонів V аналітичної групи.

Відомі також змішані тіосолі, в яких лише частина кисню заміщена ато­мами сірки, наприклад Na₃AsOS₃, Na₃SbS0₂ тощо.

Кислотний характер сульфідів катіонів V аналітичної групи випливає, як зазначено вище, з положення цих елементів у періодичній системі.

Таблиця 13. Кисневі кислоти, їх солі і тіосолі катіонів V аналітичної групи

Киснева кислота	Сіль кисневої кислоти	Тіосіль
Олов'яниста	Гідростаніт натрію	Тіосіль невідома
H2Sn02	NaHSn02
Олов'яна	Станат натрію	Тіостанат натрію
H2Sn03	Na2Sn03	Na2SnS3
Метасурм'яниста	Метастибіт натрію	Метатіостибіт натрію
HSb02	NaSbO,	NaSbS2
Сурм'яниста	Стибіт натрію	Тіостибіт натрію
H3Sb03	Na3Sb03	Na3SbS3
Метасурм'яна	Метастибіат натрію	Метатіостибіат натрію
HSb03	NaSb03	NaSbS3
Сурм'яна	Стибіат натрію	Тіостибіат натрію
H3Sb04	Na3Sb04	Na3SbS4
Метамиш'яковиста	Метаарсеніт натрію	Метатіоарсеніт натрію
HAs02	NaAs02	NaAsS2
Миш'яковиста	Арсеніт натрію	Тіоарсеніт натрію
HgAsOg	Na3As03	Na3AsS3
Метамиш'якова	Метаарсенат натрію	Метатіоарсенат натрію
HAs03	NaAsO:i	NaAsS3
Миш'якова	Арсенат натрію	Тіоарсенат натрію
H3As04	Na3As04	Ka3.\sS4

Знаходячись у другій половині великих періодів, вони мають неметалічні властивості, що й зумовлює кислотний характер їх оксидів і сульфідів. Най-сильніше неметалічний характер виявляється в елементів V групи Sb і As, особливо у вищих ступенях їх окислення. Тому й виразніше виявляється кислотний характер у сульфідів Sb₂S₅ і As₂S₆. Навпаки, кислотний характер сульфідів олова (елементу IV групи) виявляється тільки в сполуці вищої валентності SnS₂. Сульфід олова (II) є основним оксидом, тому з (NH₄)₂S і Na₂S тіосолей не утворює. Ось чому для відокремлення V групи катіонів від IV групи у вигляді тіосолей треба іони Sn²⁺ окислити в іони Sn^Iv. Окис­люють полісульфідом амонію (NH₄)₂S₂, яким звичайно користуються для розчинення сульфідів V аналітичної групи.

Полісульфід амонію добувають збовтуванням розчину сульфіду амонію із сіркою. Утворений при цьому розчин полісульфіду амонію є сумішшю різ­них сульфідів: (NH₄)₂S, (NH₄)₂S₂, (NH₄)₂S₃...(NH₄)₂S₉. У цьому розчині є

251

також вільна сірка в розчиненому стані. Проте полісульфід амонію зобра­жують формулою (NH₄)₂S„ або (NH₄)₂S₂.

Полісульфід амонію —окислювач. Ця його якість зумовлюється тим,

що іони So^-, Бз^- та інші, так само як іони 0\~ в пероксиді водню, приймають електрони і перетворюються в іони S"^-. Наприклад:

О²- = [—О—О-]^2- + 2е = 20²~;

S;~ = [— S—S—]²~ + 2е = 2S²~.

Вважають також, що полісульфід амонію є окислювачем ще й тому, що розчинена в ньому вільна сірка відновлюється до іонів S ~:

S° -J- 2е = S²~.

Тому при дії полісульфідом амонію на сульфіди миш'яку (III) As.,S₃, сурми (III) SboS₃ і олова (II) SnS вони окислюються, утворюючи відповідні тіосолі (NH₄)₃AsS₄, (NH₄)_S SbS₄ і (NH₄)₂ SnS₃.

Сульфід міді частково розчиняється в полісульфіді амонію, тому іноді для розчинення сульфідів V групи замість (NH₄)₂S₂ використовують Na₂S або K₂S. У цьому разі крім сульфідів миш'яку, сурми і олова (IV) розчиняєть­ся також і сульфід ртуті (II).

Отже, при дії полісульфіду амонію і сульфіду натрію сульфіди V і IV аналітичних груп катіонів розділяються не повністю. У першому випадку частково мідь, у другому — ртуть (II) переходить у розчин разом з катіонами V групи. Тому що SnS не утворює з Na₂S тіосолі, олово (II) залишається в оса­ді із сульфідами катіонів IV групи. Отже, деякі сульфіди залежно від умов поводять себе по-різному. Це свідчить проте, що різкої межі між основними і кислотними сульфідами не існує.

Сульфід миш'яку (V), маючи більш кислотні властивості, ніж сульфіди сурми і олова, розчиняється навіть у карбонаті амонію \ але не розчиняється в концентрованій соляній кислоті:

As₂S₅ + З (NH₄)₂ С0₃ = (NH₄)₃ AsS₄ + (NH₄)₃ As0₃S + 3C0₂.

Сульфіди сурми і олова розчиняються в концентрованій соляній кислоті. Сірководень, що виділяється під час реакції, відновлює сурму і олово до нижчих ступенів валентності, при цьому частина сульфід-іонів окислюється до вільної сірки. Наприклад:

Sb ₂S₅ + 6НС1 = 2SbCI₃ + 2S + 3H₂S.

Сульфіди V групи реагують з азотною кислотою, утворюючи відповідні кислоти: миш'якову, сурм'яну й олов'яну і виділяючи вільну сірку. Наприклад:

3As₂S₅ + IOHNO3 + 4Н₂0 = 6H₃As0₄ + 10NO -(- 15S.

¹ У процесі реакції утворюється тіосіль (NH₄)₃AsS₄ і тіоокеосіль (NH^AsOsS.

252

При дії на As₂S₆ концентрованою азотною кислотою утворюється сірчана кислота:

As_aS₆ + 40HNO₃ = 2H₃As0₄ + 40NO₂ + 5H₂S0₄ + 12H₂0.

Миш'якова кислота добре розчиняється у воді, сурм'яна і олов'яна кис­лоти у воді не розчиняються. Отже, якщо на сульфіди V груші подіяти азот­ною кислотою, можна відокремити миш'як від сурми і олова; перший перейде в розчин у вигляді миш'якової кислоти, а сурма й олово у вигляді нероз­чинних кислот залишається в осаді.

§ 68. Миш'як

Природні сполуки. Миш'як іноді зустрічається в самородному стані. Найважливіші руди миш'яку: реальгар As₂S₂ і аурипігмент As₂S₃. Миш'як міститься також у складі червоного нікелевого колчедану NiAs, кобальтового блиску CoAsS, шмальтину (Co, Ni) As₂, арсенопіриту FeAsS та багатьох інших мінералів. У невеликих кількостях миш'як є в усіх цинкових, мід­них і залізних рудах. Тому в звичайних сортах цинку, міді, сірчаної кислоти та інших речовин, виготовлених із цих матеріалів, містяться домішки миш'яку.

Властивості. Миш'як — метал сталево-сірого кольору, крихкий, легко розтирається в порошок. Густина його 5,7 • 10³ кг/м³. При нагріванні миш'як сублімується і утворює отруйну пару з характерним запахом час­нику. При сильному нагріванні на повітрі металічний миш'як згоряє бла­китним полум'ям, при цьому утворюється білий дим As₂0₃. Миш'як не роз­чиняється в соляній і розведеній сірчаній кислотах. Він розчиняється в гаря­чій концентрованій H₂S0₄. При розчиненні виділяється SO,. Гаряча розведе­на азотна кислота легко розчиняє миш'як; при цьому утворюється метами-ш'яковиста кислота HAs0₂:

As + 2Н₂0 — Зі = HAs0₂ -f ЗН+;

NOJ" + 4Н+ -f ЗІ = NO + 2Н₂0;

As + N07 + Н+ = HAs0₂ + NO.

При дії концентрованою азотною кислотою або царською водкою миш'як окислюється до миш'якової кислоти. Наприклад:

As + 5HN0₃ = H₃As0₄ -f 5N0₂ + Н₂0.

Миш'як утворює два оксиди: As₂0₃ і As.,0₅.

Оксид миш'яку (III) As₂0₃ є дуже важливою сполукою миш'яку. Він існує в аморфній і кристалічній формах. Незалежно від форми As₂0₃ дуже отруйний. Смертельна доза — 60—200 мг. As₂0₃ — амфотерний оксид. Роз­чиняється в лугах і кислотах.

Луги і карбонати лужних металів реагують з As₂0₃, утворюючи солі, які називаються арсенітами. Ці солі є похідними мета-і піромиш'яковистої кислот. Так, формула арсеніту натрію NaAs0₂ (похідна метакислоти), арсе­ніту амонію — (NH₄)₄As₂0₅ (похідна пірокислоти).

253

Рівняння реакцій розчинення As>0₃ в лугах і карбонатах лужних металів можна записати так:

2СО^~ + 2Н₂0 = 2HCOJ- + 20Н~;

As_a0₃ + 20Н^- = 2AsO^ + Н₂0;

As₂0₃ + 2СО|^_ + Н₂0 = 2AsO^ + 2HC(}f,

або

As₂0₃ + 2Na₂C0₃ + Н₂0 = 2NaAs0₂ + 2NaHC0₃.

As₂0₃ розчиняється в концентрованій НС1, у солянокислому розчині міститься і AsCl₃, і HAsOo, що видно з таких рівнянь:

As₂0₃ + Н₂0 *± 2HAs0₂;

HAs0₂ + 3HCi «± AsCi₃ + 2H₂0.

У розчині в невеликих кількостях містяться також іони As07 і As³⁺, які утворюються при дисоціації HAs0₂ І AsCl₃. Збільшення концентрації НС1 сприяє утворенню AsCl₃. Із зменшенням концентрації НС1 внаслідок розведення розчину водою збільшується концентрація HAs0₂.

У розчинах солей миш'яковистої кислоти поряд з іонами AsOF існують, також у рівновазі, іони AsOJj^-:

AsO^ + H₂0 tt As0³f+2H+.

Отже, в лужних розчинах арсенітів переважають іони AsO^^-, а в кис­лих — іони AsOJ".

Хлорид миш'яку (III) AsCl₃ у водних розчинах легко гідролізує:

AsCI₃ + 3H₂0 & H₃As0₃ + 3HC1.

З наведеного рівняння видно, що у водному розчині хлориду миш'яку містяться іони As³⁺ і AsO?!^-. У сильносолянокислому розчині міститься більше іонів As³⁺, у слабкокислому розчині переважають іони AsO^3-.

Оксид миш'яку (V) As₂0₅ — кислотний оксид. З лугами він утворює солі мета- HAs0₃ І ортомиш'якової H₃As0₄ кислот. Наприклад, NaAs0₃ — мета-арсенат і Na₃As0₄ — ортоарсенат натрію.

Арсенати лужних металів і гідроарсенати лужноземельних металів роз­чиняються у воді. Усі інші арсенати у воді не розчиняються, але розчиняють­ся в мінеральних кислотах.

Реакції іонів миш'яку (III). Миш'як (III) перебуває в розчинах у вигляді аніонів AsOiT, As0₃~. У кислих розчинах, які містять ці аніони, є помітна кількість іонів As³⁺.

Сірководень H₂S не осаджує з нейтральних розчинів сульфіду миш'яку, бо за цих умов утворюється розчинна тіосіль:

Аі61~ + 3H_aS == As$l~ + ЗН_аО.

254

У 6 н. розчині НС1 сірководень з іонами As0₂ утворює жовтий осад суль­фіду миш'яку (III):

2As07 + 2Н+ + 3H₂S = As₂S₃ + 4Н₂0,

або

2NaAs0₂ -f 3H₂S + 2НСІ = As₂S₃ + 2NaCl + 4H₂0.

Осад сульфіду миш'яку (III) легко розчиняється в розчинах їдких лугів (цим він відрізняється від сульфіду олова (II)), у розчинах карбонатів луж­них металів і амонію, в розчинах сульфідів і полісульфідів лужних металів і амонію, у концентрованій HN0₃ і царській водці. Сульфід миш'яку не роз­чиняється в концентрованій НС1 (цим він відрізняється від сульфідів олова і сурми). Розчинення сульфіду миш'яку (III) в полісульфіді або карбонаті амонію і в лугах можна зобразити такими рівняннями:

As₂S₃ + 3S2^- = 2AsS^^- + S,

або

As₂S₃ + 3 (NH₄)₂ S₂ = 2 (NH₄)₃ AsS₄ + S; As₂S₃ + ЗСОз~ = AsS^~ -4- AsO|~ + 3C0₂,

або

As₂S₃ -f 3Na₂C0₃ = Na₃AsS₃ -f Na₃As0₃ + 3C0₂; As₂S₃ + 60H~ = AsS|~ -f AsC^~H- 3H₂0,

або

As₂S₃ -f 6NaOH = Na₃AsS₃ -f Na₃As0₃ -f 3H₂0.

При розчиненні сульфіду миш'яку (III) в концентрованій HN0₃ сірка й миш'як окислюються і утворюється миш'якова і сірчана кислоти:

1 28

As₂S₃ + 20Н₂О — 28е = 2As0₄~ + 3SO*^- + 40H+ ; N0^- + 2Н+ + є = N0₂ + Н₂0;

As₂S₃ + 28NOJ" + 16Н+ = 2AsQ3- + 3S0*^- + 28N0₂ + 8H₂0,

або

As₂S₃ + 28HN0₃ = 2H₃As0₄ + 3H₂S0₄ + 28N0₂ + 8H₂0.

При дії на тіосіль миш'яку кислотою випадає осад сульфіду миш'яку і виділяється сірководень:

2AsS^~ + 6Н+ = As₂S₃ -f 3H₂S,

або

2Na₃AsS₃ + 6HC1 = As₂S₃ + 6NaCl -f 3H₂0.

Тіосульфат натрію Na₂S₂0₃ з іонами AsCb^- в кислих розчинах утворює жовтий осад сульфіду миш'яку:

2AsO|- + 3S₂0|^_ + 6Н+ = As₂S₃ + 3S0^^_ + 3H₂0,

255

або

2Na₃As0₃ + 3Na,S₂0_:! + 6HC1 = As₂S₃ -f 3Na₂S0₄ + 6NaCl -f 3H₂0.

Нітрат срібла AgN0₃ осаджує з нейтральних розчинів солей миш'яко­вистої кислоти жовтий осад арсеніту срібла Ag₃As0₃ (на відміну від шоколад­но-коричневого осаду арсенату срібла):

Na₃As0₃ + 3AgN0₃ = Ag₃AsO_a -f 3NaN0₃. Осад арсеніту срібла розчиняється в азотній кислоті і аміаку. В остан­ньому випадку утворюються комплексні іони [Ag(NH₃)₂]⁺:

Ag₃As0₃ + 6NH₃ = 3 [Ag (NH₃)₂]+ + AsO^",

або

Ag₃As0₃ + 9NH₄OH = 3 [Ag (NH₃)₂] OH + (NH₄)₃ As0₃ + 6H₂0.

Магнезіальна суміш (суміш MgCl₂, NH₄OH і NH₄C1) із солями миш'яко­вистої кислоти осаду не утворює (на відміну від солей миш'якової кислоти).

Сульфат міді CuS0₄ в аміачному розчині (аміакат міді) утворює з арсе­нітами зеленувато-жовтий осад арсеніту міді (II) Cu₃ (As0₃)₂ (на відміну від блакитного осаду арсенату міді).

Розчин йоду окислює іони AsC>3~ в As0₄^_; при цьому буре забарвлення, властиве розчину йоду, зникає. Реакція відбувається за рівнянням

AsO^^- + І₂ + Н₂0 «± AsO^- + 2І~ -f 2Н+.

Щоб змістити рівновагу вправо, зв'язують іони Н⁺ добавлянням NaHC0₃. Отже, рівняння реакції можна записати так:

Na₃As0₃ -f I₂ -f 2NaHC0₃ = Na₃As0₄ + 2NaI + H₂0 + 2C0₂.

Водень у момент виділення відновлює миш'як (V) і миш'як (III) до миш'яковистого водню, який із солями срібла або ртуті (II) утворює жовтий або бурий осад.

Виконання реакції. У пробірку вносять 3—5 краплин до­сліджуваного розчину, алюмінієву стружку і 0,5—І мл 2 н. розчину NaOH. Пробірку затикають ватним тампоном, насиченим розчином ацетату свинцю (для поглинання сірководню). Зверху пробірку закривають фільтрувальним папером, змоченим краплиною розчину AgN0₃ або HgCl.,. Утворення жовтої або бурої плями на папері вказує на наявність миш'яку.

Реакції іонів миш'яку (V). Миш'як (V) перебуває в розчині виключно

у вигляді аніонів ksO\~ або AsOr (H₂AsOr і HAsOT).

Сірководень H₂S тільки при тривалому пропусканні його крізь гарячий сильносолянокислий розчин солі миш'якової кислоти осаджує суміш сульфі­дів миш'яку As₂S₅, As₂S₃ і вільну сірку. Сірководень частково відновлює іони AsOil^- в AsO.3^-, а останні утворюють з H₂S осад As₂S₃. При цьому від­буваються такі реакції:

AsO^~ + H₂S = AsO^- -f H₂0 + S; 2AsO^~ + 3H₂S + 6H+ = As₂S₃ + 6H_aO.

256

Осад сульфіду миш'яку (V) розчиняється в лугах, карбонатах лужних металів і амонію, в розчинах сульфідів, полісульфідів лужних металів і амонію, в концентрованій азотній кислоті, в царській водці, але не розчи­няється в соляній кислоті.

Сульфід миш'яку (V) As₂S₆ в полісульфіді амонію і азотній кислоті роз­чиняється за такими рівняннями реакцій:

As₂S₅ + 3S2~ = 2AsS^- + 3S,

або

1

40

As₂S₅ + 3 (NH₄)₂ S₂ = 2 (NH₄)₃ AsS₄ -f 3S. As₂S₅ -f 28H₂0 + 40e = 2AsO^^_ + 5SOj^_ -f 56H+, NOJ- + 2H+ -f і = N0₂ + H₂0,

As₂S₅ + 40NOJ- + 24H+ = 2AsO^^_ + 5SO*^- + 40NO₂ + 12H₂0. У молекулярній формі:

As₂S₅ + 40HNO₃ = 2H₃As0₄ + 5H₂S0₄ + 40NO, + 12H₂0.

Тіосульфат натрію Na₂S₂0₃ з кислих розчинів при нагріванні осаджує сульфід миш'яку (III).

Нітрат срібла AgN0₃ в нейтральному розчині утворює з іонами AsC>4^— осад арсенату срібла Ag₃As0₄ шоколадно-бурого кольору (на відміну від жовтого осаду арсеніту срібла):

• Na₃As0₄ -f 3AgN0₃ = Ag₃As0₄ + 3NaN0₃.

Осад арсенату срібла розчиняється в азотній кислоті і аміаку.

Магнезіальна суміш, із солями миш'якової кислоти утворює білий осад MgNH₄As0₄ (цим As0₄^_ відрізняється від арсенітів). Цій реакції заважають іони РО?^_.

Молібдат амонію в азотнокислому розчині утворює із солями миш'яко­вої кислоти жовтий осад арсеномолібдату амонію (NH₄)₃ [As (Mo₃O₁₀)₄]. Реакція відбувається за таким рівнянням:

H₃As0₄ + 12 (NH₄)₂ Mo0₄ + 21HN0₃ =

= (NH₄)₃ [As (Mo₃O₁₀)₄] + 21NH₄N0₃ + 12H₂0.

Арсеномолібдат амонію не розчиняється в азотній кислоті, але розчи­няється в суміші соляної і азотної кислот, а також у лугах і аміаку. В ос­танньому випадку реакція має такий вигляд:

(NH₄)_S [As (Mo_sO₁₀)₄] + 24NH₄OH = (NH₄)_S As0₄ + 12 (NH₄)₂ Mo0₄ + 12H₂0.

Виконання реакції. До 3—5 краплин досліджуваного розчи­ну добавляють 7—10 краплин 2 н. розчину HN0₃, 7—10 краплин азотнокис­лого розчину (NH₄)₂ Mo0₄ і нагрівають цю суміш. У присутності іонів миш'я­ку (V) утворюється жовтий осад. Цій реакції заважають іони РО?^-.

Сульфат міді CuS0₄ в аміачному розчині (аміакат міді) утворює з арсе­натами осад Cu₃ (As0₄)₂ блакитного кольору.

9 І-1946

257

Йодид калію КІ іонами миш'якової кислоти окислюється до вільного йо­ду, внаслідок чого розчин буріє. Іони AsO^ відновлюється до AsC>3~. Реак­ція відбувається в кислому середовищі за рівнянням

AsO;j- + 21- + 2Н+ *± AsO^- + І₂ + Н₂0. У молекулярній формі

Na₃As0₄ + 2KI + 2HC1 <± Na₃As0₃ + І₂ + 2KC1 + Н₂0.

Ця реакція оборотна. Для зміщення рівноваги реакції вправо треба збільшити концентрацію іонів Н⁺ у розчині.

Виконання реакції. У пробірку вносять 3—5 краплин дослі­джуваного розчину, добавляють 3—5 краплин розчину КІ, 2—3 краплини 2 н. розчину СН₃СООН, 2—3 краплини 1%-го розчину крохмалю, потім су­міш збовтують. Забарвлення розчину в синій колір вказує на присутність іонів As0₄~ в розчині. Окислювачі заважають цій реакції.

Водень у момент виділення відновлює сполуки миш'яку (III) і миш'яку (V) до миш'яковистого водню, який з нітратом срібла утворює сполуку AggAs • 3AgN0₃ жовтого кольору. Ця сполука розкладається водою. При розкладанні виділяється чорний осад металічного срібла. Реакції відбу­ваються за такими рівняннями:

1 AsO^-+ 11Н+ + 8е= AsH₃ + 4H₂0; 4 Zn — 2е = Zn²+; 1. AsO;j^- + 4Zn + 11H+ = AsH₃ + 4Zn²+ + 4H₂0;

2. 6AgN0₃ + AsH₃ = AsAg₃ ■ 3AgN0₃ + 3H+ + ЗМО";

3. AsAg₃ • 3AgN0₃ + 3H₂0 = H₃As0₃ + 3HN0₃ + 6Ag.

Виконання реакції. У пробірку вносять 3—5 краплин дослі­джуваного розчину, 2—3 гранули цинку, 0,5—І мл 4 н. розчину НС1 (цинк і соляна кислота — без миш'яку). Пробірку затикають ватним тампоном, просоченим насиченим розчином ацетату свинцю (для поглинання можливої домішки сірководню). Зверху пробірку накривають фільтрувальним папе­ром, змоченим краплиною розчину AgN0₃. У присутності миш'яку через 2—3 хв пляма на папері забарвлюється в темно-жовтий або чорний колір.

Присутність сурми заважає реакції внаслідок утворення SbH₃, який також забарвлює папір, змочений розчином AgN0₃. Тому при застосуванні цієї реакції AsH₃ виділяють у лужному розчині. У цих умовах SbH₃ не утворюється і реакція стає специфічною реакцією на миш'як.

Виконання реакції. У пробірку вміщують 2—3 гранули цинку (вільного від миш'яку), 3—4 мл 2 н. розчину NaOH і нагрівають вміст пробірки до кипіння. Коли починається реакція, нагрівання припиняють і добавляють у пробірку кілька краплин досліджуваного розчину. Якщо потрібно, вміст пробірки знову нагрівають, поки не почнеться реакція, потім накривають отвір пробірки папером, змоченим краплиною розчину

258

AgN0₃. У присутності миш'яку через кілька хвилин на папері виникає темна пляма.

Сполуки миш'яку (V) в цих умовах реагують дуже повільно, тому краще спочатку відновити миш'як за допомогою H₂S0₃.