§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу

Щоб виявити і кількісно визначити окремий компонент, використовують певну його властивість, яка відрізняє компонент від інших. У більшості випадків речовину переводять спочатку в розчин, потім визначають у ньому окремі компоненти — іони або молекули ^] . Так, для виявлення калію в природній солі останню розчиняють у воді і за допомогою певних, характер­них для іонів калію, реакцій виявляють їх присутність. При цьому слід мати на увазі, що всі інші складові частини досліджуваної речовини не повинні давати ефекту, характерного для реакції виявлення іонів калію. Припусти­мо, що в нашому випадку треба виявити іони калію в кухонній солі. При роз­чиненні досліджуваної солі у воді основними компонентами в розчині бу­дуть іони натрію Na⁺ і хлору С1^—. Проте в досліджуваній пробі можуть бути також сторонні іони: магнію, кальцію, калію, заліза, сульфату та ін. Отже, характерна реакція для виявлення іонів калію не повинна давати аналогіч­ного ефекту з іонами можливих домішок. Найчастіше для виявлення іонів калію використовують реакцію з кобальтинітритом натрію:

ЗКС1 + Na₃ [Co (NOg)]_e = 3NaCI + K₃ [Co (N0₂)₆].

Жовтий кристаліч­ний осад

Згадані вище домішки не утворюють таких осадів і тому не заважають виявленню калію. Проте, якщо ь досліджуваній пробі є домішки солей рубідію або цезію, то за цією реакцією не можна виявити іони калію, бо іони рубідію і цезію утворюють з кобальтинітритом натрію аналогічний осад жов­того кольору.

Отже, в аналізі користуються реакціями, характерними для того або іншого іона в присутності сторонніх іонів. У тих випадках, коли для яко­гось іона немає відповідних характерних реакцій, застосовують попереднє розділення іонів.

Припустимо, що треба проаналізувати мінеральні добрива на вміст іонів амонію. Для цього добриво розчиняють у воді й проводять реакцію на іони амонію. Найбільш специфічною реакцією на іони амонію є реакція між амо­нійною сіллю і лугом, в результаті якої утворюється гідроксид амонію:

NH₄C1 + NaCl -» NaCl + NH₄OH. > Для гідроксиду амонію характерним є частковий розклад на аміак і воду: . NH₄OH <± NH₃ f + Н₂0.

¹ Аналіз у розчинах раніше називали «мокрим» методом, на відміну від «сухого», за яким усі операції аналізу проводять із сухими речовинами.

111

Аміак має характерний запах, який і є ознакою присутності в добривах іонів амонію. Розклад гідроксиду амонію збільшується з підвищенням тем­ператури. Тому цю реакцію, як правило, проводять при нагріванні. У цих умовах збільшується чутливість реакцій на іони амонію.

Вміст того чи іншого компонента можна виявити і без переведення дослі­джуваної речовини в розчин. Так, щоб виявити натрій, невелику кількість досліджуваної речовини на платиновій дротинці вносять у безбарвне полу­м'я. Якщо в досліджуваній речовині міститься натрій, то полум'я забарвить­ся в жовтий колір (поява жовтих ліній при внесенні речовини в полум'я характерна для натрію). Калій забарвить полум'я у фіолетовий колір і т. д.

Наявність іонів амонію в мінеральних добривах можна встановити теж без переведення добрив у розчин. Для цього треба розтерти добрива з вап­ном або лугом. Якщо до складу добрив входять іони амонію, то при розти­ранні суміші відразу з'явиться сильний специфічний запах аміаку. Отже, в наведених прикладах вміст того чи іншого компонента виявляли, не пере­водячи досліджувану речовину в розчин. Такий метод аналізу називають *сухимі> методом. Його широко використовують у геологічних польових до­слідженнях, бо в польових умовах легше возити з собою невеликі кількості сухих реактивів.

Як різновидності «сухого» методу розрізняють: спектральний метод ана­лізу, метод розтирання порошків, метод добування забарвлених «корольків» після сплавлення реактиву з досліджуваною речовиною та ін.