
- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
§ 20. Загальна характеристика
Реакції окислення-відновлення — це такі реакції, при яких змінюється валентність реагуючих речовин, тобто електрони переходять від одних іонів або елементів до інших. Здатність до зміни валентності найбільше характерна для іонів, утворених елементами середини великих періодів системи Д. І. Менделєєва, зокрема для іонів титану, заліза, ванадію, хрому, марганцю, міді, миш'яку, молібдену, олова, сурми тощо. Деякі з цих іонів мають порівняно невелике споріднення з електроном і легко втрачають електрони; при цьому відбувається реакція окислення. Прикладом може бути перетворення іонів титану (III) в іони титану (IV):
Ті3+ = є + Ті4+. (1)
Тут тривалентний титан є відновником. Інші іони, навпаки, здатні притягувати електрони із значною силою; процес приєднання електронів, пов'язаний із зниженням позитивного заряду катіонів чи з утворенням аніона або підвищенням негативного заряду останнього, називається відновленням. Так, іон заліза (III) здатний приєднувати один електрон і утворювати іон заліза (II):
Fe3+ + є = Fe2+. (2)
Іони заліза (III) в цьому випадку є окислювачами. Окислювач приєднує електрони і відновлюється тільки за рахунок втрати такої самої кількості електронів відновником, який при цьому окислюється. Тому реакції
окислення нерозривно зв'язані з реакціями відновлення і відбуваються лише тоді, коли в системі є одночасно окислювач і відновник.
В аналітичній хімії доводиться часто мати справу з реакціями окислення-відновлення, що відбуваються у водних розчинах. У реакції беруть участь іони елементів у різних ступенях окислення. Тому, щоб правильно скласти рівняння реакцій, треба писати спочатку окремі електронно-іонні рівняння, з яких складаються сумарні іонні рівняння реакцій окислення-відновлення. Розглянемо кілька прикладів.
Приклади.
1. Хлорид олова (II) відновлює залізо (III) до двовалентного стану:
FeCl3 -f- SnCl2 -> FeCl2 -f- SnCl4. Окремі електронно-іонні рівняння записують так:
Fe3+ + є = 2Fe2+;
Sn2+ = 2е + Sn4+.
Реакції окислення-відновлення зводяться до перерозподілу електронів між реагуючими речовинами і продуктами реакції. Тому число електронів у першій і другій реакціях повинно бути однаковим:
2Fe3+ -f- 2е = 2Fe2+ ;
Sn2+ = 2е + Sn4+.
Після складання обох рівнянь маємо:
2Fe3+ -f- Sn2+ = 2Fe2+ -f- Sn4+-
Перевірка правильності складання рівняння полягає в порівнянні суми електричних зарлдів у правій і лівій частинах рівняння. У цьому випадку сума позитивних зарядів іонів реагуючих речовин дорівнює 8; таке саме число дістаємо при складанні позитивних зарядів іонів — продуктів реакції.
2. Перманганат калію відновлюється йодидом калію до марганцю (II); продуктом цієї реакції є також вільний йод. Окреме електронно-іонне рівняння відновлення перманганат- іонів матиме такий вигляд:
МпОТ" + 8Н+ + 5е = Мп2+ -f- 4Н20.
Іони Н"*~ потрібні для того, щоб відірвати іони кисию від складних іоиівМпО^" і полегшити приєднання електронів до марганцю (VII).
Друге окреме електронно-іонне рівняння матиме вигляд
21- = 2і + І2.
У сумарній реакції бере участь десять електронів. Тому перше рівняння треба помножити на 2, а друге — на 5.
MnOj" -f- 8H+ -f- 5e = Мп2+ + 4Н20; 21- = 2і + І,;
2МпО~ + ЮІ"~ +16 11+ = 2Мп2+ + 5Ц + 8НаО.
Перевіримо правильність складання рівияиия: —2 — 10 •(- 16 = 4. Отже, рівняння написане правильно.
3. Реакція між перманганатом калію і нітратом свинцю відбувається в певних умовах, з утворенням оксидів марганцю (IV) Мп02 і свинцю (IV) РЬОа. Окремі електронно-іониі
90
Й сумарне іонне рівняння матимуть такни вигляд:
MnO^ + 4H+ + Зе = Мп02 + 2Н20; РЬ2+ + 2Н20 = 2е + РЬ02 -|- + 4H+;
2МпО~ + ЗРЬ2+ -|- 2Н80 = 2Мп02 + ЗРЬ02 + 4H+.
Перевіримо правильність складання рівняння: —2 +6=4.
Спід підкреслити деякі особливості написання наведеного рівняння. В результаті взаємодії утворюються марганець (IV) і свинець (IV). Але в рівнянні не можна написати іони МгИ~*~ і РЬ4+, бо насправді утворюються нерозчинні сполуки Мп02 і РЬ02) а рівняння хімічної реакції повинно правильно відображати процес взаємодії речовин.
Із сумарного рівняння видно, що реакція краще відбувається в нейтральному або глабколужному середовищі, коли створюються умови для нейтралізації іонів водню, які виділяються.